14:52 22 лютого 2017 р.
Директор компанії «Академія професійного бухгалтера» Мар'яна Кавин
Фото: Львівський прес-клуб
Кошти, які отримує працівник за закордонні відрядження, не оподатковують. Тобто з них не вираховують військовий збір та ПДФО.
Але лише у випадку, якщо ця сума не перевищує 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, який встановив Національний банк України.
Про це сьогодні, 22 лютого, під час вебінару «Бухгалтерська правда», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила директор компанії «Академія професійного бухгалтера» Мар'яна Кавин.
За її словами, в документах зазначена тільки та межа, тобто 80 євро, після якої доводиться сплачувати податки. Але бухгалтерам незручно обраховувати кожен день відрядження працівника. І якщо доводиться сплачувати аванс, то невідомо, який же курс гривні до євро буде завтра.
- Отож, будемо підраховувати так. Беремо курс за кожен день відрядження. Але робимо це тільки для того, аби впевнитися, що сума добових не перевищує граничну межу для нарахування ПДФО та військового збору, - пояснює вона.
Також, Мар’яна Кавин наголосила, що якщо підприємство не фінансують з державного чи місцевого бюджету, то працівника можуть відправити у відрядження, не виплативши йому авансу. І керівника підприємства за це не оштрафують.
- У листі Мінсоцполітики від 7 листопада 2013 року зазначено: «Аванс видається обов’язково до початку закордонного відрядження, але після видачі наказу за відрядження.Винні особи за невидачу будуть оштрафовані від 510 до 1700 гривень», - цитує аудитор.
А в статті 121 «Кодексу законів України про працю» немає жодної згадки про аванс. Там наголошують, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовим відрядженням.
- Звертаю увагу: про аванс – ані півслова. Наступним абзацом сказано, що працівникам, яких відряджають, виплачують добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати за наймання житлового приміщення, - читає закон аудитор.
І тільки в наказі Мінфіну №59 від 13.03.1998 року згадують цей самий аванс: «Підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат для здійснення службового відрядження (авансом). Аванс може видаватися готівкою або перераховуватися на платіжну карточку. Працівникові видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житла та добові витрати. Підприємство, яке відряджає працівника за кордон, забезпечує його грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) в національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільноконвертованій валюті».
- Але з 1 квітня 2011 року, тобто коли став чинним Податковий кодекс, вищезгаданий наказ № 59 поширюється на ті підприємства, які частково або повністю фінансуються з бюджету. Тобто – не на всіх, - підсумовує директор.
Мар’яна Кавин радить тим підприємствам, які не фінансують з бюджету, видати власні внутрішні інструкції щодо виплати чи невиплати авансу. Адже податківці, вишукуючи причини для штрафів, починають застосовувати до підприємств, які не фінансують з бюджету, ось цей наказ - №59.