09:33 4 квітня 2023 р.
Народні депутати готуються до того, аби прийняти в цілому закон, що передбачає знесення старого житлового фонду, у тому числі багатоквартирних будинків.
Відповідний законопроєкт №6458 був внесений Урядом та ухвалений за основу в жовтні 2022 року.
Про це інформує Судово-юридична газета, пише Dailylviv.com.
Як повідомила 3 квітня голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, нещодавно відбувся «круглий стіл, присвячений обговоренню законопроєкту №6458, який готується до другого читання».
Відповідно до пояснень Кабміну (станом на день подання проєкт), наразі згідно зі статистичними даними, отриманими від органів місцевого самоврядування, на території України налічується 30380 багатоквартирних житлових будинків віднесених до застарілого житлового фонду, а саме:
збудованих включно до 1919 року – 7646 (58 визнані аварійними);
збудованих у період з 1920-1953 роки – 9693 (45 визнані аварійними);
збудовані у період з 1954-1969 роки – 7192 (40 визнані аварійними);
збудовані у період з 1970-1989 роки – 5364 (24 визнані аварійними);
збудовані у період з 1990-2010 роки – 785.
«Продовження експлуатації таких будинків несе в собі не тільки некомфортне існування мешканців таких об’єктів, а й пряму загрозу для їх життєвого середовища. Саме такі квартали (мікрорайони) є об’єктом реконструкції і інвестування», - зазначає Кабмін.
Нагадаємо, у жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №6458 про «здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».
Рішення про віднесення того чи іншого будинку до застарілого житлового фонду та, відповідно, включення його до проєкту реконструкції прийматимуть сільські селищні чи міські ради.
Стаття 9 законопроєкту передбачає, що це рішення доводиться до кожного власника/наймача об'єкта нерухомості, тобто квартири чи будинку. У разі неможливості довести інформацію до власника чи наймача, її передають родичам.
Знесення багатоквартирних будинків допускається, якщо застосування інших способів реконструкції неможливе. При цьому не вказано, хто визначатиме неможливість застосування інших способів реконструкції.
Знесення багатоквартирних будинків передує надання квартири в іншому багатоквартирному будинку у разі отримання забудовником згоди на відселення. Інакше надається інша рівноцінна квартира у майбутньому будинку, а на час будівництва – відселення до маневрового житлового фонду.
Якщо власник квартири хоче отримати більше житла в новому будинку, то він матиме таку можливість при сплаті різниці. Під час знесення багатоповерхового будівництва допускається підвищення поверховості будинку в межах, визначених детальним планом територій.
Своєю чергою, Головне науково-експертне управління Верховної Ради у висновку на законопроєкт зауважує, що «виходячи зі змісту положення ч. 1 ст. 13 проєкт, під реконструкцією фактично розуміється також знесення багатоквартирних будинків».
Зокрема, у ч. 1 ст. 13 проєкт йдеться, про те, що «знесення багатоквартирних будинків, що експлуатуються, із подальшим будівництвом нових допускається виключно у тому разі, коли застосування інших способів реконструкції, що передбачені цим Законом, не є можливими».
Також у ГНЕУ є претензії до використання Урядом термінів «обов’язкове відселення», «примусове відселення» та «відселення у примусовому порядку», які виглядають подібними за змістом, тим більш у проєкті відмінності між ними не розкриваються.
Експерти мають питання і до частини 5 ст. 10 проекту, у якій визначається, що «розгляд питання про відчуження земельних ділянок, розташованих у межах кварталу (мікрорайону), в якому заплановано здійснення заходів із комплексної реконструкції кварталу (мікрорайону), припиняється в разі незгоди більше як 25 відсотків власників таких земельних ділянок, про що власник земельної ділянки повідомляється шляхом надсилання письмового повідомлення». Зокрема, незрозумілим є положення щодо того, ким припиняється розгляд питання про відчуження земельних ділянок та хто саме здійснює надсилання вказаного письмового повідомлення.
Є й питання щодо положень проєкту про укладення договору про надання житлового приміщення в маневровному житловому фонді для тимчасового проживання на час проведення будівельних робіт. Зокрема, незрозумілими є сторони договору та хто саме надаватиме це приміщення.
«Варто також звернути увагу, що в ч. 3 ст. 10 проєкту йдеться про договір про відселення, який укладається між інвестором-забудовником і кожним власником та відповідальним наймачем, однак незрозуміло, чи є вказані договори окремими, чи може бути укладений один договір, та якими мають бути їх умови», - зауважує ГНЕУ Верховної Ради.
Крім того, пропонують доповнити ч. 1 ст. 7 Закон «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» після новим абзацом такого змісту: «зі здійснення заходів з комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів)».
У ГНЕУ звертають увагу, що проєкт пропонує здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, а не «усіх кварталів», тому пропоноване доповнення не узгоджується з предметом проєкту.
Забудовників змусять працювати по-новому: Президент підписав законопроєкт
За незаконну забудову зелених зон, знищення пам’яток архітектури позбавлятимуть волі на 5 років
Місцеву владу зобов’яжуть виявляти самочинне будівництво за чотирма ознаками
Будівництво житла на Львівщині в час війни: як змінилася кон'юнктура ринку