Претензії "бельгійського містечка" не мають підстав

8-го жовтня ц. р. на сайті «Щоденний Львів» була розміщена публікація під назвою «Бельгійське містечко» у Львові будує кум Садового». Згодом на цьому ж інтернет-ресурсі був оприлюднений офіційний лист директора ТзОВ «Галіція Апартментс» п. Нагорного  з вимогою - цитую: «негайного спростування неправдивих відомостей викладених у Вашій статті, добровільно. В разі Вашої відмови припинити поширювати таку інформацію, а також збереження образливої тональності Ваших статей про наше Товариство та його діяльність, нагадуємо про наше право захистити свою ділову репутацію, права та охоронювані законом інтереси в судовому порядку, яким скористаємось у встановлений законом спосіб».

Претензії, які потребують певних пояснень, стосувалися таких моментів.

1.    Цитата з листа: «Зокрема, стаття починається із завідомо образливого заголовку «Бельгійське містечко» у Львові будує кум Садового», просимо звернути Вашу увагу на те, що «Бельгійське містечко» - це назва для житлового комплексу, що будується юридичною особою, а саме нашим Товариством, а не фізичними особами незалежно від їх ступеня спорідненості з іншими фізичними особами. Власниками Товариства також є юридичні особи».

Жодного наміру когось образити не було і бути не могло. Близькі стосунки з кимось із українських чиновників чи причетність до реалізації якихось проектів не є негативною інформацією. Щодо того - хто саме будує комплекс, подано безпосередньо у самому матеріалі. І ще. Словосполучення «бельгійське містечко», по-перше, ніяк не може бути власністю забудовника, а, по-друге, воно є символічно-абстрактним, придатним більше для реклами чи піару, а не для відображення реального змісту, якого ще ніхто не бачив. Справжніми бельгійськими містечками в Україні можна називати хіба що ті населені пункти, які ще на початку XX століття споруджували бельгійські інвестори на Донбасі.

2.    Цитата: «Наступним незрозумілим твердженням є те, що розташування місця будівництва є якимось чином заслугою міської влади. Наше Товариство орендує земельну ділянку по вул. Джерельній на законних підставах, заслуг будь яких гілок влади чи місцевого самоврядування в цьому немає».

У публікації і не заперечується законність надання в оренду земельної ділянки «площею 2,8712 га (у тому числі площею 0,1361 га у межах червоних ліній без права капітального будівництва) на вул. Джерельній, 69 (кадастровий номер 4610137500:01:003:0058) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлових будинків». І це, звичайно ж, не є заслугою міської ради, яка ухвалила відповідне рішення. То хто ж тоді як не міська рада дав «зелене світло» цьому проекту?

3.    Цитата з листа: «Без сумніву є образливим наступне твердження: «вигулькнуло ТОВ «Галіція апартментс», яке вже має у місті трохи «підмочену» репутацію.» Якщо упустити нелітературну стилістику автора, то все одно не можна не звернути увагу на абсолютно необґрунтований напад на репутацію нашого Товариства. ТзОВ «Галіція Апартментс» було створено в 2012 році, як юридичну особу з однією метою – зведення вищезгаданого житлового комплексу. Іншої діяльності Товариство не проводило».

Тут, як автор, приношу свої вибачення за «підмочену репутацію» (словосполучення мало стосуватися іншої компанії). ТзОВ «Галіція Апартментс» справді ще не проводило жодної діяльності, а значить, не могло ще зажити собі ані доброї, ані лихої слави.

Щодо термінів і виразів. «Вигулькнути» (за словником української мови, упорядкованим Борисом Грінченком) означає раптово з’явитися. Слово «підмочений» теж є у словниках. Тому ані одне, ані інше не належить до «нелітературної» (ненормативної) лексики, яка є сегментом лайливої лексики різних мов, що включає неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вирази.

4. Цитата з листа: «Подальший екскурс автора в корпоративні відносини між згаданими в статті юридичними особами не відповідає дійсності та базується на неперевірених даних. Це дуже прикро, враховуючі те, що ця інформація є доступною у відповідному державному реєстрі.  Повідомляємо, що власниками ТзОВ «Галіція Апартментс» в рівних долях є Люксембурзька компанія ТзОВ «ЖЕК ІНТ» та Бельгійська компанія «ТПФ» АТ. Інших учасників/власників в складі ТзОВ «Галіція Апартментс» немає. Також нами було отримано підтвердження, що інформація стосовно інших юридичних осіб також є неактуальною, для прикладу, ТзОВ «Ю Ар Бі Інвест» не є учасником ТзОВ «Хабітат Юкрейн», а в свою чергу серед власників ТзОВ «Ю Ар Бі Інвест» немає громадян з прізвищем «Колянковський».

Інформація про корпоративні відносини була запозичена із сайту «Наші гроші. Львів», на що у матеріалі є посилання. Тоді ж, у квітні ц.р., аналогічна інформація була розмішена на десятках сайтів. Оскільки за півроку вона ніким і ніде не спростовувалася, то були усі підстави вважати її коректною.

При спробі перевірити окремі факти віднайти сайти більшості із перелічених у матеріалі компаній не вдалося. А сайт «TПФ Україна» зустрів повідомленням (мовою оригіналу): «Срок предоставления хостинга для сайта tpf-ukraine.com.ua истек. Если вы администратор сайта, то вам необходимо пополнить баланс вашего аккаунта».

Стосовно ж причетності до реалізації проекту окремих осіб із числа перелічених, то її підтвердив представник бельгійського інвестора у телепередачі «Народний контроль». Аби не втомлюватися кількагодинним її переглядом, можна почати його із 48-ї хвилини.

5.    Цитата з листа: «Завершальна частина статті очевидно напрямлена на викривлення маркетингової політики нашого Товариства. З самих початків проект житлової забудови позиціонувався виключно як доступне житло, тому не зрозуміло з якою метою вжито підзаголовок «Елітні апартаменти у колишній промзоні».

Стосовно «доступного житла». Це поняття розтлумачене у листі Міністерства регіонального розвитку т будівництва України від 20.12.2010 р. за № 22-22/3620/0/6-10. Зокрема, там зазначено: «Механізм будівництва доступного житла унормовано статтею 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", де, зокрема, дано визначення поняття доступного житла. Доступне житло - збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.

Згідно із зазначеним Законом, державна підтримка будівництва доступного житла полягає у сплаті державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або наданні пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку громадянам, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства (тобто перебувають на квартирному обліку), за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів». Чи буде ж тоді по-українськи «доступним житло» у «бельгійському містечку»? Риторичне запитання.

6.    Цитата з листа: «Особливе обурення викликає «прогнозована» автором вартість житла, яке ми будуємо, оскільки вона суттєво перевищує заплановану».

Прогноз – він і є прогноз, може справдитися, а може – і ні. У матеріалі подана лише середня собівартість будівництва – шляхом арифметичного ділення інвестованих коштів на кількість помешкань ($20 млн. : 360 квартир = $55 556). Припущення щодо вартості квадратного метра $2-2,2 тис. може виявитися і хибним, і завищеним. Дочекаємося того часу, коли це житло продаватиметься, тоді й дізнаємося, хто правий, а хто – ні. Якщо ж вартість одного квадратного метра у цьому доступному житлі хоча б дорівнюватиме нинішньому середньому показнику у Львові - $1138, то забудовникам варто після цього пам’ятники поставити.

7.    Цитати з листа: «Намагання автора заглибитись в процедуру отримання права оренди на земельну ділянку лише свідчить про її некомпетентність в даних питаннях. Більшість вжитих висловлювань також присутні для надання тексту незрозумілої тональності, чи намагання прикрити драматичними зворотами власну непоінформованість». «Виникає питання, а чи не навмисно було опубліковано такі цифри, щоб відлякувати потенційних покупців від нашого проекту. Публікація такої інформації напрямлена на нанесення шкоди законній діяльності Товариства».

У юриспруденції є таке поняття, як «презумпція невинності». Тим не менш, висловлюються припущення щодо «навмисного» відлякування потенційних покупців журналістом, який не займається ані будівництвом, ані продажем нерухомості. Незрозуміло і те, яким чином прогнози можуть зашкодити чиїсь законній діяльності. Це - перше.

Друге. Захищаючи власну честь, гідність, ділову репутацію тощо, директор компанії вважає цілком нормальним ображати честь, гідність і ділову репутацію журналіста. Інакше як тоді трактувати звинувачення у використанні «нелітературної стилістики», у професійній некомпетентності та непоінформованості? Та ще й застосовуючи «незрозумілу тональність»… Тут, як кажуть, без коментарів. 

Лілія МИЦЬ.