Настав час думати про власну енергетичну безпеку на всіх рівнях

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зробив прогноз щодо стану енергетики України на наступних 2-3 роки, пише DailyLviv.com.

Відтепер енергетична безпека і енергетичний комфорт кожного з нас будуть залежати не тільки від зусиль самих енергетиків. Практично, наступні 2-3 роки у всіх без винятку регіонах України ризик відключення електрики буде існувати - стан наших мереж не залишає надії, що цьому вдасться запобігти. І думати про власну енергетичну безпеку доведеться на всіх рівнях - особистому (квартира чи будинок), місцевому (громада чи місто), бізнесовому - ніхто не зможе 100% гарантувати вашому бізнесу стабільне енергоживлення.

До теми: Найважчий день для енергосистеми після блекауту 2022 року, - Шмигаль

Навіть після завершення війни достатньо буде часом поганої погоди для того, щоб підприємство, квартал, містечко чи місто залишились без стабільного живлення.

Росія змінила тактику. Тепер це не просто масовані удари, а комбіновані атаки балістикою та дронами з чіткою метою — «вимкнути» конкретні регіони. Чи є в України запас міцності після останньої серії обстрілів і чому відновлення стає все складнішим?

Сьогоднішня реальність української енергетики нагадує ходіння по лезу бритви. Кожен масований удар зсуває нас у бік критичної межі, і хоча ми щоразу втримуємо рівновагу, ціна цих зусиль зростає.

Остання атака в ніч на 20 січня чітко продемонструвала змінені з вересня 2025 року підходи ворога до атак на критичну інфраструктуру. Росіяни атакують енергетику переважно балістичними ракетами. Логіка ворога зрозуміла і цинічна: балістика суттєво підвищує шанси на влучання, адже її перехоплення вимагає специфічних і дефіцитних систем ППО.

Цього разу під прицілом опинилися об'єкти, що відповідають за передачу електроенергії, та високовольтні підстанції. Ми бачили явне намагання «відрізати» лінії напругою 750 кВ та 330 кВ. Це, по суті, магістральні артерії нашої енергосистеми, які транспортують гігавати потужності від атомних станцій до вузлів споживання.

До теми: У Києві дуже складна ситуація з електропостачанням

Паралельно відбулася масована атака на ключові підстанції, що живлять Київський енерговузол з розподільчими підстанціями всередині Києва, та нова хвиля ударів по столичних теплоелектроцентралях (ТЕЦ).

Результати атаки болючі. З одного боку — і це важливо підкреслити — наскільки мені відомо, ворогу переважно не вдалося вразити захищене укриттями другого рівня важке обладнання, заміна якого займає місяці. Але з іншого боку, росіянам вдалося пошкодити відкриті розподільчі пристрої (ВРП) та значну кількість вторинного обладнання.

Чому це важливо? Тому що навіть якщо «серце» підстанції ціле, пошкоджені «судини» не дозволяють передати енергію споживачу. Саме тому Київ відчув дефіцит живлення, якого не вистачило навіть для критичної інфраструктури, що потягнуло за собою вимушені перерви у водо- та теплопостачанні.

Це пов’язані речі: немає електрики на насосах — немає води і тепла в батареях. Додайте численні «вторинні» технічні аварії.

Але якщо технічні пошкодження ми навчилися лагодити з небаченою для світу швидкістю, то є проблема, яку не вирішити викруткою та зварювальним апаратом. Ситуація критично ускладнюється фінансовим та фізичним виснаженням галузі.

Енергетика проходить цю зиму з величезним тягарем боргів. Штучне утримання тарифів та механізм ПСО («спеціальних обов’язків») фактично вимили обігові кошти з державних та приватних компаній. У галузі банально немає грошей, щоб оперативно оплачувати ремонти та закуповувати нове обладнання на заміну знищеному.

Додайте до цього виснажені склади. Ми вже давно використали «комфортні» запаси. Зараз енергетикам доводиться шукати залишки обладнання по всій країні, займатися «канібалізмом» — розбирати те, що можна розібрати на одних об'єктах, щоб запустити інші. Це той запас міцності, який неможливо відновити за тиждень.

І найстрашніше. Люди. Люди, які чотири роки працюють без права на помилку та відпочинок. А останні тижні в прямому сенсі нон стоп по дві-три зміни. Олексій Кучеренко повідомив про загибель від виснаження двох слюсарів в Києві. Повідомлень про втрату свідомості та психофізичне виснаження в енергетичній та комунальній спільноті стає більше кожного дня. Загибель під час відновлення підстанції 750 кВ Олексія Брехта, — людини яка, всю війну тягнула на собі розвиток та захист висковольтних мереж Укренерго…

Щодо прогнозів. За моїми дуже попередніми оцінками, щоб повернутися до стану стабільності «до 9 січня 2026», коли система працювала більш-менш прогнозовано, нам знадобиться десь тиждень. Це час, необхідний для відновлення схем живлення, які дозволять повернути світло і тепло у повному обсязі. Але цей прогноз дієвий лише за умови, що не буде нових обстрілів. А виключати їх я, як реаліст, не можу.

Тактика росіян залишається незмінною останні п’ять місяців: інтенсивні удари по конкретних регіонах — Одеса, Київ, Дніпро — Кривий Ріг. Завдяки заяві президента ми знаємо, що успіх московитської атаки 13 січня, коли ТЕЦ Києва були фактично зруйновані, пояснюється відсутністю ракет для боротьби з балістикою. По Київській області це була вже п’ята чи шоста хвиля з фокусом на балістику плюс дві з половиною сотні дронів.

Ракети, знову ж згідно зі заявою президента, оперативно надійшли, і під час останньої атаки 20 січня наші сили ППО продемонстрували чудеса ефективності — збито 14 з 18 ракет. Але навіть тих чотирьох, що прорвалися, вистачило для створення проблем.

Ворог розуміє, що не може знищити все основне обладнання дронами, тому шахеди зараз масово спрямовують саме на вторинне обладнання підстанцій. Це стратегія сотень дрібних порізів, яка має на меті виснажити наші ремонтні бригади та запаси запчастин.

Втім, я маю і добру новину. Не зважаючи на втому людей і заліза, не зважаючи на борги ринку і дефіцит запчастин, керованість системи зберігається. Я думаю, що в тій ситуації, в якій ми є зараз, у нас є достатньо спроможностей — і технічних, і, що головне, людських — для того, щоб відновити постачання і тепла, і електрики.
Ми пройдемо по цьому лезу. Боляче, в холоді, можливо, часом реально по добі без електрики з мережі, але система вистоїть. Головне — не мати ілюзій і готуватися до того, що легких рішень вже не залишилося.