«Львівська майстерня шоколаду» закрила свою кав'ярню в Донецьку до його звільнення (оновлено)

Львівська майстерня шоколаду припинила свою роботу в окупованому Донецьку. До цього часу кав’ярня з львівською назвою, кавою і шоколадом працювала у місті, яке підконтрольне угрупованню «ДНР», що визнане в Україні терористичним. Причиною закриття майстерні шоколаду львівські власники називають те, що бояться за своїх працівників, які відмовились обслужити псевдомера Донецька на камери російського пропагандистського каналу, а також, що не бачать швидких перспектив щодо звільнення Донецька від окупантів.

Львівська майстерня шоколаду розташовувалась у центрі, неподалік будівлі колишньої Донецької обласної держадміністрації. У кав’ярні працювали понад 20 молодих людей. Львівський «Холдинг емоцій !FEST», який є власником майстерні шоколаду у Львові, працював у Донецьку з місцевим підприємцем. До закриття кав’ярня дотримувалась вимог франшизи – колектив спілкувався з відвідувачами українською мовою, розрахунок відбувався лише у гривнях, звучала музика, вибрана у Львові, податки надходили Україні, сепаратистам хабарів не платили.

Донецький партнер по бізнесу вивіз родину з окупованого міста, але постійно туди навідувався. Коли Донецьк потрапив під контроль угруповання «ДНР», менеджеру було дозволено розмовляти з озброєними людьми, які заходили у майстерню, російською мовою, говорить Юрій Назарук, один зі співвласників «Холдинг емоцій !FEST». Чому весь цей період кав’ярня працювала у Донецьку і лише зараз львів’яни вирішили її зачинити?

«Із двох міркувань. По перше, ці речі, які відбулися з відмовою обслужити мера, потім різне писали російські так звані «ДНРівські» канали, ми зрозуміли, що ризиковано працювати, що це не вартує ризикувати життям людей. Друге, за ці два роки це не був бізнес, ніхто там гроші не заробляв. Попри те, що була франшиза зиску, прибутків не мали ані донецькі партнери, ані ми, було ризиковано доставляти товар», – каже Юрій Назарук.

Продукцію у кав’ярню зі Львова відправляли у Дніпропетровськ, а вже звідти партнер по бізнесу віддавав її перевізникам.

«Мотивація працювати була в тому, що відбулось захоплення Донецька, тоді колектив сів і сказав, що це не триватиме довго, що скоро звільнять місто. Думали, півроку, потім рік. З погляду сьогодення, це на роки і там працювати нема перспектив», – зауважив Юрій Назарук.

Чимало львів’ян і громадських активістів, коли дізнались, що Львівська майстерня шоколаду працює в окупованому Донецьку, а поруч гинуть українські військовослужбовці, були цим обурені і звинувачували «Холдинг емоцій !FEST» у тому, що підприємці підіграють окупаційній владі, яка на російських каналах розповідає про свою лояльність.

А ось 10 грудня колектив «Львівської майстерні шоколаду» у Донецьку відмовився обслужити призначеного бойовиками так званого «мера» Донецька Ігоря Мартинова, який хотів для російського телеканалу показати, як вільно у місті працюють українські заклади, зокрема зі Львова.

«Я розумію, що ця ситуація була їм вигідна, щоб показати, які вони демократичні, коли казали російським журналістам, що ось існує «Львівська майстерня шоколаду», а чи могли б вони у Львові відкрити кав’ярню під назвою «ДНР»… Ми не знаємо насправді, що зараз відбувається у Донецьку? Там люди живуть своїм життям. Ми думали про цих людей, в яких ми вірили, які у нас працювали», – пояснює Юрій Назарук.

Тим часом координатор «Економічного бойкотного руху» Олег Радик вважає, що Росія і маріонеткове угруповання Кремля «ДНР» використали у пропагандистських цілях факт існування львівського закладу у місті. Він обурений, що львів’яни стільки часу вели бізнес на окупованій території, коли поруч гинули українські військовослужбовці.

«Що дало це Україні? Ідеологічно, пропагандистськи, інформаційно виграли так звана «ДНР» і Росія. Я спілкуюсь з людьми з Донецька, українцями, вони казали, що туди не ходять, бо бояться. Це була чисто ідеологічна річ. Чому вони закрились тепер? Бо прийшло завдання з Росії зняти сюжет, а вони відмовились, бо побоялись, що тут його побачать і будуть у них у бізнесі проблеми. Треба було вибирати – або там, або тут», – наголосив у коментарі «Радіо Свобода» Олег Радик.

Якщо чимало львів’ян обурювались, коли дізнались, що після окупації Донецька, «львівська майстерня» працює далі, то тепер, після закриття закладу, шквал критики на адресу власників лунає вже з боку представників угруповання «ДНР», які кажуть, що вони «легко львівський шоколад замінять «бабаївським».

«Холдинг емоцій !FEST» пояснює, що протягом роботи «майстерні» в Донецьку не коментували нічого про роботу закладу, бо боялись за життя своїх працівників. «Це було сімейне місце, коли на майданчику сиділи мами з дітьми, прийшли люди з автоматами, сказали, чому ви тут сидите, а самі попросили каву. Одна з мам підійшла до них і попросила приходити сюди без зброї. Повно людей і всі розуміли, що щось може статись. Мама сіла на місце і їй тихо аплодували, що вона вигнала людей зі зброєю», – говорить Юрій Назарук.

Працівники колективу вивісили на дверях зачиненої кав’ярні оголошення: «Прикро, що нас залишили без роботи, але все буде добре. Любимо Вас, любимо Донецьк».

Про це повідомили сьогодні, 18 грудня, на «Радіо Свобода». Натомість співзасновник компанії «Львівська майстерня шоколаду» Андрій Худо оприлюднив 17 грудня її «Офіційну позицію щодо закриття «Львівської майстерні шоколаду» в Донецьку»:

«Бізнес в окупованому Донецьку українською мовою, на українському ПП, без рублів та оплати терористам, проте без швидких перспектив. Львівська майстерня шоколаду закриває свою кав'ярню в Донецьку.

Існування «Майстерні шоколаду» в період російської окупації в Донецьку – це готовий сюжет для доброго голлівудського фільму. Всі ці роки ми відмовлялись від офіційних коментарів, говорили загальні фрази і лиш друзям розповідали, що ж там насправді відбувалось.

Ми змушені були так себе поводити, бо життя наших працівників було під ризиком і це незрівнянно із будь-якими медійними бонусами. Ми працювали, бо все ж мали надію, що ситуація зміниться і треба ще трохи протриматись – місяць, півроку… проте зараз розуміємо, що все це надовго і більше чекати немає сенсу.

Та й у зв'язку із останніми подіями, з так званими місцевими медіа та мерами – ризик занадто великий. Тому ми прийняли рішення тимчасово закрити Львівську майстерню шоколаду в Донецьку.

Коротко про те, що нас завжди питали. МИ працювали до цього часу на українському ПП та сплачували податки в Україні, ми не перереєстровували підприємство за вимогою терористів;

«Майстерня» виконувала усі вимоги франшизи: музичний плейлист, спілкування українською мовою – все було так, як воно є у Львові;

У майстерні не було цінників в рублях, до останніх днів ми розраховували гостей лише українською гривнею (попри те, що всі решта франчайзингові формати в Донецьку вже давно працюють в рублях);

Ми не платили податків та хабарів місцевим окупаційним владам;

Ми свідомі того, що певна «лояльність» до нас використовувалась окупаційною владою як ознака їхньої нібито демократичності;

Ми доправляли шоколад зі Львова до Дніпропетровська, звідки наш партнер забирав продукцію та віддавав перевізникам, які, в свою чергу, перевозили до Донецька. Тонни зіпсованої продукції, постійні ризики, надходження маленькими частинами – це реалії «бізнесових» буднів.

Ми не мали досвіду війни. Ми ніколи не потрапляли під окупацію. Нам не раз було страшно. Коли лунали вибухи та обстріли ми разом із гостями сходили в підвал та чекали. Ми тамували подих, коли мами із маленькими дітьми виганяли з закладу людей зі зброєю. Два роки як в клітці з тигром, ні відвернутися, ні поспати, цінуєш кожен день і надієшся. 

Але ми і сьогодні переконані, що вчинили правильно. І вже зараз ми можемо сказати – останній простір України в окупованому Донецьку перестав існувати. Ці два роки назавжди залишаться в наших серцях та українській історії, як приклад безпрецедентного існування бізнесу, який побудований на цінностях.

Ми БЕЗМЕЖНО ДЯКУЄМО всій команді «Майстерні Шоколаду» в Донецьку! Віримо, що цей проект оживе з новою силою, коли відновиться українська влада та робитимемо все, щоб забезпечити роботою всіх, хто виявить бажання в інших наших проектах в Україні».

Андрій Худо опублікував це 17 грудня на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook».