Економіка ФРН програє від перемоги Трампа

Саме так наслідки президентських виборів, що відбулися в США, прокоментував глава Інституту світової економіки в Кілі (IfW) професор Моріц Шуларік (Moritz Schularick). З ним повністю погоджується директор іншого авторитетного наукового центру - Інституту німецької економіки (IW) у Кельні професор Міхаель Гютер (Michael Hüther). Його оцінка результатів виборів у США з точки зору інтересів бізнесу ФРН звучить так: "Настав гірший сценарій". Про це повідомляє DW, пише DailyLviv.com.

Читайте також: Кримінальні справи проти Дональда Трампа будуть припинені

Американські бізнесмени виступали, радше, за Дональда Трампа, і активна участь у його виборчій кампанії Ілона Маска стала цьому найяскравішим свідченням. Це також підтверджують зростання курсів акцій на американських біржах та зміцнення долара США в день його переконливої ​​перемоги. У свою чергу, в німецьких ділових колах перспектива повернення Трампа до влади викликала тривогу, яка зростала протягом останніх місяців.

Читайте також: США випробують гіперзвукову ядерну ракету після закриття виборчих дільниць на тлі загрози Третьої світової війни

З проведеного незадовго до голосування опитування мюнхенського Інституту економічних досліджень ifo випливало, що майже половина (44 відсотки) німецьких промислових компаній побоюється негативних наслідків у разі його президентства, а кельнський інститут IW представив дослідження, згідно з яким, ВВП Німеччини за найнесприятливішого розвитку подій може втратити в найближчі чотири роки 180 мільярдів євро.

Звідси і реакція головної організації великого бізнесу ФРН - Федерального об'єднання німецької промисловості (BDI). "Чіткий результат виборів у США має розбудити Німеччину та Європу", - заявив його глава Зіґфрід Руссвурм (Siegfried Russwurm). - У трансатлантичних відносинах наступає зміна епох".

Професор Шуларік свою тезу про початок безпрецедентно складного періоду для економіки ФРН пояснив тим, що "разом з внутрішньою структурною кризою ми зіткнемося тепер із викликами у зовнішньоекономічній сфері та в галузі безпеки, до яких ми не готові. Економічні рішення Трампа, мабуть, включатимуть протекціоністські мита та обмеження на імпорт, які стануть додатковим гальмом для економічного зростання в Німеччині та Європі".

Зіґфрід Руссвурм у своїй заяві нагадав про озвучені Трампом у ході виборчої кампанії плани ввести "повсюдні мита в 10 або навіть у 20 відсотків на будь-який імпорт і в 60 відсотків на постачання з Китаю". Це, за словами глави BDI, завдасть "величезних збитків не тільки Німеччині та ЄС, а й економіці США". Адже ЄС може вдатися до заходів у відповідь, йдеться у його заяві. А це вже буде, додамо, торговельною війною.

Для кращого розуміння висловлювань про "найскладнішу мить" та "найгірший сценарій" можна згадати формулу, за допомогою якої багато експертів і політиків описують тепер "секрет процвітання" німецької економіки в останні чверть століття: дешевий імпорт енергоносіїв з Росії, зростаючий експорт до Китаю та низькі оборонні витрати завдяки гарантованому захисту США. І ось раптом Німеччина в найкоротші історичні терміни фактично втратила всі три стовпи своєї першої успішної бізнес-моделі.

Після російського вторгнення в Україну 2022 року Берлін відмовився від вугілля та нафти з РФ, а Москва "відключила газ": "Газпром" припинив постачання до Німеччини. І хоча енергетична криза, що вибухнула тоді в усьому Євросоюзі, закінчилася, а ціни, що злетіли до астрономічних висот, на енергію нормалізувалися - наприклад, на бензин і дизель - але газ і електроенергія коштують у ФРН все ж таки більше, ніж до повномасштабної війни в Україні.

Це призвело до тієї самої структурної кризи, про яку говорить Моріц Шуларік: деяким галузям, насамперед потужній німецькій хімічній промисловості, довелося скорочувати або навіть повністю згортати окремі особливо енергоємні виробництва та налагоджувати випуск більш рентабельної продукції, але для цього потрібні інвестиції та час.

У структурній кризі опинився і німецький автопром, ще одна ключова галузь економіки ФРН. Це особливо видно зараз на прикладі гіганта Volkswagen. Як і інші автобудівники ФРН, цей концерн дуже сильно сфокусувався на величезному китайському ринку, де він в якийсь момент продавав 40 відсотків всіх автомобілів, що випускаються, так що німецькі заводи Volkswagen і його дочірніх фірм Audi і Porsche великою мірою працювали саме на експорт в Китай.

Проте за останні чверть століття в КНР виросла власна потужна автомобільна промисловість, яка за активної підтримки держави зробила до того ж ставку на випуск електромобілів - і настільки в цьому досягла успіху, що тепер не тільки тіснить німецькі автомобілі, особливо з двигунами внутрішнього згоряння, на своєму власному ринку, але й рветься з цілком конкурентоспроможними та дешевшими електричними моделями до Європи.

Взагалі Китай свого часу був головним ринком збуту для орієнтованої на експорт німецької економіки, у тому числі тому, що швидко розвивався і вкрай потребував верстатів, промислового обладнання, транспортної техніки - словом, продукції машинобудування, ще однієї ключової галузі німецької економіки. Проте останніми роками зростання в КНР сильно сповільнилося, до того ж почали наростати політичні проблеми у відносинах Пекіну із західними країнами.

У цій ситуації німецька економіка, якій, повторимо, життєво необхідні зарубіжні покупці її продукції, стала активно нарощувати постачання на інший величезний ринок збуту - американський, і він став для Німеччини найбільшим експортним напрямком (якщо не брати до уваги в цілому країни Євросоюзу). США, нагадав глава BDI Зігфрід Руссвурм, "вже дев'ятий рік поспіль є найбільшим покупцем німецьких товарів, насамперед фармацевтичної та машинобудівної продукції, а також автомобілів".

Але в січні у вашингтонський Білий дім знову в'їде Дональд Трамп, і він погрожує за допомогою високих імпортних мит сильно обмежити доступ на американський ринок будь-якої зарубіжної продукції, насамперед - китайської, але європейської і німецької також. Адже ЄС і Німеччина має величезний профіцит у торгівлі зі США, вони набагато більше продають американцям, ніж купують у них, і обраного тепер президента це дуже дратує, про що свідчить, наприклад, сказана у розпал передвиборчої кампанії фраза "ЄС - це міні-Китай, не такий вже й міні".

До того ж зовсім незрозуміло, як він поведеться у відносинах з Росією, яка веде війну в Україні, і якою мірою збережеться готовність США забезпечувати військовий захист європейських партнерів по НАТО. Тому їм, у тому числі й ФРН, доведеться у будь-якому разі значно збільшувати витрати на оборону. На цей аспект вказав у своїй заяві президент німецької асоціації цифрової індустрії Bitkom Ральф Вінтерґерст (Ralf Wintergerst): "США і надалі будуть найважливішим партнером Європи, але вони вже не будуть нашим великим братом, який захищає нас у всіх сенсах".

Таке вкрай несвоєчасне поєднання цілої низки несприятливих чинників, яке змусило німецьких економістів та представників бізнесу після перемоги Дональда Трампа фактично бити на сполох.

Читайте також: Україні потрібна достатня кількість зброї, а не підтримка в перемовинах - Зеленський