|
||
Спорт. Футбол: ФК «Львів» - ФК «Харків» 1:0 (0:0). ВІДЕО
Глядачів: 3000. t: +12С. Арбітр: Є. Геренда (Калуш). Асистенти арбітра: О. Маньковський (Одеса), В. Александренко (Вінниця). 4-ий арбітр: Топіха В. (Київ). Делегат ФФУ: Б. Воскресенський (Київ). Інспектор: О. Дегтярьов (Одеса). ФК «Львів»: Марущак (к), Кіцута (Гальчук 70), Романюк, Ващук, Жданов, Федорчук, Г. Баранець, Панас, Худзік, Б. Баранець (Шевелюхін 65), Гордієнко (Полтавець 90). Запасні: Радь, Каваців, Даньків, Котенко. Головний тренер: Сергій Ковалець. ФК «Харків»: Налєпа, Чеберячко (к), Городов, Панковець, Гунчак, Сучков (Білий 72), Іванов, Касьянов, Рібейро (Піхур 89), Платон (Козоріз 75), Мілько. Запасні: Стойко, Соколенко, Самборський, Бойченко. В.о.головного тренера: Михайло Стельмах. Гол: Худзік 67. Попередження: Романюк 51 – Мілько 33. На 38 хв. Платон не реалізував пенальті (воротар). Гол Худзіка 67 хв. 11 тур Прем’єр-ліги, завдяки долі фантазії, виводив львівсько-харківське рандеву на чільне місце – зацікавленість грою підігрівалася невтішним сусідством команд у турнірній таблиці. Але тренери були повні оптимізму і переконані у правоті прийнятих рішень. Харків’ян тренує Михайло Стельмах, щоправда з приставкою в.о., а львів’янами від 14 жовтня керує новачок вітчизняного тренерського корпусу Сергій Ковалець, тренер, перед яким велике майбутнє. Допомагатиме Ковальцю Юрій Беньо на посаді старшого тренера. Тож, дай Боже, щоб для них ця робота складалася добре. До речі, обидва наставники команд п'ятнадцять років тому виступали у фіналі Кубка України у складах «Динамо» і «Карпат». Тепер же нове і не менш захоплююче та відповідальне протистояння. Харківська команда прибула у Львів без свого капітана Комарницького (пропускав гру через четверте попередження) і бразильського нападника Батісти, якого було вилучено з гри у попередньому турі. Натомість львівський батальйон, завдяки поверненню у склад Ващука, був у повній бойовій готовності. Гравці ФК «Львів» на поле стадіону «Україна» вийшли під супровід пісні Славка Вакарчука «Все буде добре». На що сподіваються усі прихильники команди рідного міста. Перед початком матчу гравці обох команд із червоними картками у руках підтримали акцію УЄФА «Разом проти расизму». А далі була гра і боротьба не на жарт. Бо очки вкрай необхідні одній і другій команді. У перші десять хвилин домінували харківські футболісти, які загострюючи атакувальні намагання Руслана Платона, Артема Касянова і Рібейро, частіше наближалися до воріт Мар’яна Марущака. Однак, надто флегматичне поводження харків’ян із м’ячем на вістрі атаки і дуже надійна гра капітана львів’ян стали козирем львівської команди. ФК «Львів» поволі вирівняв гру і перейняв ініціативу. Футболісти у синій формі стали відважніше ступати на половину суперника і частіше турбувати воротаря Налєпу. Але у грі не простежувалось головного – гостроти. На 12 хвилині Вадим Панас з правого флангу навісив у карний майданчик. До м’яча першим поспів Борис Баранець і пробив головою, але вище воріт. Далі було ще цікавіше і небезпечніше. Борис Баранець подав з кутового. М’яч опинився у ногах Владислава Ващука – хороша гольова нагода. Проте оборона ФК «Харків» не дрімала і не дозволила на більш успішний удар. Через мить ситуація повторилася, але із тим же ефектом. Григорій Баранець ударом голови, завершуючи атаку партнерів, пробив з кількох метрів просто у руки Налєпи. З 30-ї хвилини гра перейшла у «спокійне русло». Борис Баранець виконав штрафний удар – навіс у карний майданчик і Панас головою ледь переправити м'яча у ворота. До цілі забракло якихось сантиметрів. Атака-відповідь суперників завершується фолом Ващука проти Платона. Арбітр зустрічі вказав на 11-ти метрову позначку. Руслан довго шукав «допомоги» у партнерів, але не знайшовши відважного, встановив м’яча на позначку. Ще один роздум нападника, як і куди бити, і смугастий летить у лівий кут воріт, куди уже кинувся Марущак, котрий своїми довгими руками спокійно відвів загрозу і заслужив на бурхливі оплески. Ще одна атака гостей, і на цей раз м’яч перетнув лінію львівських воріт. Зробив це Руслан Гунчак, але із порушенням правил, бо у боротьбі за верховий м’яч штовхнув Марущака, що і зафіксували судді. За дві хвилини до перерви у харків’ян знову виник шанс відзначитись. Все той же Гунчак опинився на гольовій позиції і завдав потужного та підступного удару головою. Але досвідчений Марущак вкотре опинився у потрібному місці і спокійно заволодів м’ячем. Другий тайм розпочався із атак львівської команди. Григорій Баранець виводив на ударну позицію Панаса, але удар у Вадима вийшов занадто сильним і настільки ж невлучним. Зробили господарі ще кілька спроб, щоб досягти успіху, але м’яч вперто не бажав летіти у ворота. Не кращим чином діяли й харків’яни. Активізувався Мілько, рейд якого ціною «гірчичника» змушений був зупинити Романюк. Касьянов старався встигнути на кожний м’яч, однак і Марущак діяв безпомилково. Зазнав пошкодження Кіцута, лікарі надали Анатолію допомогу, але стало зрозумілим, що доведеться на його місце випускати змінника. Стрімко увірвався у карний майданчик Платон ще мить і Руслан опиниться віч-на-віч із Марущаком. Проте із допомогою воротареві поспішив Григорій Баранець, який у підкаті вибив м'яча форвардові з-під ніг. Гості виконали кутовий, м’яч потрапив до Сучкова, і білоруський легіонер з меж воротарського майданчика, у падінні, завдав удару головою. Позиція забійна, але що з цього, коли «снаряд» полетів високо над поперечиною. Після таких перипетій за справу взялися господарі, у яких на передовій найчастіше опинявся невгамовний Дмитро Гордієнко, який раз-по-раз завдавав небезпечних ударів. Нападник своєчасно відгукнувся на пас із середини поля, набравши швидкості, «втік» з-під опіки двох захисників і завдавав удару з 12 метрів, але на жаль, невлучного. Ще одна львівська атака, у якій наступила розв’язка. Тепер уже Григорій Баранець пасує на Панаса, Вадим навісив на дальню стійку, куди поспішив Павло Худзік і головою переправив м’яча у сітку воріт. Нарешті є такий довго очікуваний гол! Трибуни вирують: «ФК «Львів» – молодці!» Таким чином львів’яни перервали «суху» серію, яка нараховувала 391 хвилину. Господарям стало легше на душі, але до фінального свистка ще ой як далеко… Точиться запекла боротьба на полі – ніхто не хоче поступатись. Пішла гра ва-банк. І саме у ці вирішальні хвилини львівські футболісти продемонстрували віру у власну силу і колективний моноліт команди, де один за всіх, а всі за одного. Григорій Баранець ще раз виводив на ударну позицію Гордієнка. Дмитро відірвався від опікунів – момент забивати ще один гол. Нападник пробив на цей раз у правий від Налєпи кут, але із влучністю помилився на кілька сантиметрів. Гордієнко у розпачі впав на газон, але психологічно не здався. Продовжував тримати у напрузі усю оборонну систему ФК «Харків», чим полегшував партнерам справу. Марущаку також доводилося трудитися. Касьянов після подачі кутового небезпечно пробивав, і Мар’ян знову вищий не тільки зростом, але й класом. ФК «Харків» старався відігратись, але усі їхні потуги завершувались провалом перед стійкістю львівського воротаря, який цього дня брав усі можливі й не можливі м’ячі. Тож львівський дух і безмежна віра у перемогу, які намагається закладати у душі своїх підопічних новий тренерський колектив, очолюваний Сергієм Ковальцем, став маяком позитивних зрушень у команді. Отак би й надалі. Післямова Михайло Стельмах, в.о.головного тренера ФК «Харків»: «Я розчарований результатом гри. Ми володіли значною перевагою, але наші атаки так і не отримали логічного завершення. Чого вартий епізод, коли Сучков не влучив у ворота? Для нашого клубу цей матч дорого коштуватиме, адже боротьба була за три очки, які автоматично набирали подвійної ціни. Не знаю, але у команді необхідно робити якісь зміни, а можливо керівництво клубу зробить зміни й на тренерській лаві. Нам справді не хотілося втрачати очки у Львові». Сергій Ковалець, головний тренер ФК «Львів»: «Перші враження про гру позитивні. Футболісти віддали усі сили задля успішного результату. Була хороша аура на трибунах і така ж гра. Я вдячний глядачам за підтримку. Хлопці діяли від душі і з серцем, хоча й не все вдавалося. Але бажання переважило недоліки. У команді багато молодих гравців і їм необхідний досвід. Натомість вони із чудовими людськими якостями. За багатьма велика перспектива. Хочеться вірити, що разом із ними йтиму до вершин. – Як оціните дії нападників, зокрема Гордієнка? – Дмитро зіграв добре, хоча й не вдалося йому забити гол. Працюватимемо над усуненням недоліків. Головне, щоб було у нього бажання до роботи. У роздягальні ми підбадьорили його. Тож сьогоднішні не використані моменти, сподіваюсь, реалізує у наступних матчах. – Стельмах сказав, що команда повинна була перемагати… –(Сміх у залі) …і вона перемогла. Я знав, що ФК «Харків» досвідчена команда. Так вони не реалізували пенальті, але сьогодні дуже здорово відіграв Марущак, якого було непросто засмутити. Можливо це було сказано тренером на емоціях. Але і ми атакували не менш гостро і небезпечно. Тож ми перемогли і результат по грі і на табло. У футболі перемагає той, хто більше забиває. – Чим продиктована заміна Бориса Баранця? – Мені говорили, що братів не можна роз’єднувати, але Борис дещо втомився. Та за ті п’ять днів, які я провів з командою, зауважив, що у цих хлопців багато сил і емоцій. У даному випадку переважили емоції. Борис повністю віддався грі і здорово відіграв. Також вважаю, що Шевелюхін, який замінив Баранця добре. – Ви іноді вели розмови із хлопчиками, які подають м’ячі футболістам. Про що велась мова? – Підбадьорював їх. Адже граємо і для них. Вони наше майбутнє. До речі, перед грою запитав у одного: «Як ми зіграємо?» у відповідь почув хороше слово – «ПЕРЕМОЖЕТЕ!». Тому один одного підбадьорили. Так воно й повинно бути надалі. – У команді працює психолог? – Так, але це не шаманство. Я дуже не люблю, коли хтось скаржиться, що команда психологічно не стійка і через це програє матчі. Психологія – це наука про душу людини. Тож працюватимемо у цьому напрямку. – Контракт ви уже підписали? – Попередній. 22 жовтня зустрінемось із президентом клубу паном Кіндзерським і обговоримо деталі нашої співпраці. – ФК «Харків» в окремих епізодах переважав. За рахунок чого? – Мабуть, за рахунок досвіду. До речі, у Прем’єр-лізі зовсім інші вимоги. Тут необхідно бути на голову вищим і за свою перемогу боротися не тільки ногами, але й серцем. – У другому таймі із вами про щось розмовляв Ващук… – Просив не робити поспішних замін. Адже травмувався Кіцута і Федорчукові судома звела ногу. До речі, за «молодіжку» він забив і сьогодні зіграв здорово. Принагідно зазначу, Владислав у нас на правах граючого тренера і це його право вчасно підказати чи порадити. Вважаю, що його досвід надзвичайно корисний команді. Це проявляється у будь якій професії. У зимове міжсезоння ми повинні знайти ще кількох досвідчених футболістів. – Яка ситуація із Федоровим? – Сергій прагне влитися у наш колектив, але наразі він травмований. Тож зачекаймо до зими. – Ще маєте кандидатів до команди. – Поки нікого. Але я бачив хлопців із молодіжної команди. Є там чимало гравців, які повинні вирости у класних футболістів. Я намагатимусь їм у цьому допомогти. – На завершення нашого спілкування, хочу сказати слова вдячності Степану Юрчишина за створення цієї хорошої команди. |
|
| ||||