Янукович і "Сім'я" - кандидати на санкції з боку ЄС

Яцек Саріуш-Вольський, депутат Європарламенту.

15:31 29 листопада 2013 р.

Янукович підписав би угоду про асоціацію з ЄС у вільнюся, якби Євросоюз гарантував йому, що він стане президентом вдруге - у 2015 році. Але ЄС цього зробити не може, бо Євросоюз – це демократичні цінності, а не автократичні.

Тепер ЄС очікуватиме, доки Україна буде готова до підписання Угоди про асоціацію. ЄС залишить свою пропозицію на столі, але не буде ані змінювати її, ані проводити нові переговори, ані змагатися з ймовірною пропозицією Росії, якщо йдеться про готівку. Наступна можливість підписання Угоди про асоціацію настане толі, коли в Україні відбудуться вибори 2015 року і з'явиться новий проєвропейський президент з сильним демократичним мандатом українського суспільства. 

На моє особисте переконання, Янукович з самого початку проводив переговори з ЄС, щоб виторгувати якнайбільше і від ЄС, і від Росії, максимально підвищити ставки, а потім, зрештою, не виправдати ані євросоюзівських, ані російських очікувань. 

Місія Кокса-Квасневського відіграла позитивну роль, якщо йдеться про звертання уваги і намагання звільнити Юлію Тимошенко. Але, в той самий час, я вважаю, що її діяльність мала певний негативний аспект – вона надто довго утримувала Європейський парламент, Європейський Союз і громадську думку, в тому, що це звільнення Тимошенко є можливим, хоча всі знаки на землі й на небі, які бачив будь-хто, хто цим увесь час займається, вказували на те, що це – тільки гра, яку веде Янукович. І що ані звільнення, ані підписання Угоди не буде. 

Мандат цієї місії не варто продовжувати, як це пропонує українська опозиція. Це моя особиста думка. Ця місія вже, зрештою, скінчилася сама ще 19 листопада. Можливо, ЄС повинен буде сконструювати якийсь інший механізм моніторингу, який би не полягав у візитах до президента і дещо рідше – до пані Тимошенко у в’язниці. Місія Кокса-Квасневського була місією, яка займалася виконанням однієї з умов, які ЄС мав до України – ліквідації наслідків застосування вибіркового правосуддя, - а не укладання з Україною Угоди про асоціацію. 

29 листопада не буде "чорним днем" для України і ЄС. Це буде сумний день. Але те, що програно перший раунд, не означає, що поразкою закінчиться ввесь матч. Все вказує на те, що Україна отримає асоціацію з ЄС, бо цього хоче народ. А це народ вибирає владу. І якщо – а на це повинні звернути увагу ЄС і міжнародна спільнота – президентські вибори 2015 року будуть чесними і несфальсифікованими… А це не є гарантованим, бо ми знаємо, як воно було у 2004 році, і може бути, що в ході виборів застосовуватимуться політичний тиск і адміністративний ресурс, аби їх сфальшувати. У ЄС для цього є усталений набір інструментів - місії спостереження. Але місії, дипломатія, громадська думка, тиск – це все м'які інструменти. Але є і такі інструменти, на застосування яких ЄС наразі не погодився… Так, санкції.

Бо взагалі-то їх застосовують як останній метод. Можна собі уявити, що люди, які фальсифікували попередні парламентські або сфальсифікують майбутні президентські вибори, опиняться у "чорному списку". Теоретично ЄС може застосувати й економічні санкції.

Є кілька видів санкцій. По-перше, персональні: заборона вїзду і візовий "чорний список". Друга група санкцій – економічні, але для їх застосування мають бути справді глибокі й серйозні причини. І третя – це блокування рахунків і фінансових заходів осіб – щось на кшталт "списку Магнітського".

Застосування санкцій може вийти на порядок денний, якщо президент Янукович захоче сфальсифікувати другі вибори за допомогою державного апарату.

BBC-Україна