З інтерв`ю одного із найяскравіших польських інтелектуалів, головного редактора найрейтинговішого в Польщі ліберального часопису Gazeta Wyborcza Адама Міхніка для Укрінформу.
У диктаторських системах роль першої людини є дуже важливою. У СРСР Брежнєв мав склероз і ледве говорив, але незважаючи на це, його голос був вагомим.
Без сумніву, Путін спирається на своїх людей і закоренілу психологію, пануючу в російському суспільстві, яке сприймає розпад СРСР як свою поразку. Для литовців чи поляків це стало визволенням, а для росіян, як це окреслив Путін, є найбільшою геополітичною катастрофою XX століття. І він говорив про це щиро, він справді так вважає.
Ця позиція може розраховувати на якусь підтримку в російському суспільстві, яке відчуває фрустрацію і розчарування. Але це все ненадовго. У подальшій перспективі це - шлях до російської трагедії. Окупація Криму викликала ентузіазм у росіян, мовляв Росія нарешті має серйозний успіх. Але що це за успіх? Незабаром кримчани побачать, що на них чекає катастрофа...
Путін став заручником власної демагогії, він випустив джина з пляшки. Якщо він раніше боявся київського Майдану на Красній площі в Москві, то зараз має боятися «майдану» великоросійської чорної сотні проти себе.
...Не виключаю, що Путіна можна зупинити. Але для цього необхідні послідовність, єдність і повна рішучість. Слід чесно визнати: Путіна може зупинити лише сила.
...Зараз дуже багато залежить від того, чия позиція в Європі переможе. Призначення Дональда Туска (президентом Європейської ради - авт.) є сигналом для Москви, що ЄС обирає проукраїнську позицію. У московській пропаганді Польща, після хіба США, виглядає найгірше. Але загалом, не думаю, що політика ЄС щодо України є лицемірною.
