Для Путіна завжди головне – будь-що утримати владу. Цим він керується і в своїх діях на Україні. Очевидно, що всі розмови про турботу про росіян – по-перше, брехливі, оскільки росіян ніхто не утискає ні в Криму, ні на сході України
Якби він дійсно піклувався про росіян, то йому краще зайнятися проблемою збереження життя російського народу в Росії. А то у нас тривалість життя, як в Африці.
Якби він дійсно піклувався про росіян, то він думав би про те, як підтримувати і розвивати в країні освіту, науку, культуру тощо. А він нахабним чином експлуатує таку собі ностальгію за «совком», Радянським Союзом, і вважає, що агресія проти України як раз консолідує навколо нього імперськи налаштованих, ображених історією громадян, які відчувають себе переможеними в «холодній війні».
У принципі, Путін, діючи тактично, досяг певних успіхів. Його рейтинг протягом останніх шести років неухильно падав. Всі розуміли, що це влада злодіїв і шахраїв. Його дружки казково збагатилися. Всі розуміли, що країна наскрізь корумпована. Зараз він відвернув увагу суспільства від реальних проблем, і його рейтинг зріс до небес, перевищив 80 відсотків. Тактично він переможець. А стратегічно він програв усе. У першу чергу він віддав Росію в лапи Китаю.
Оскільки російська економіка цілком залежить від експорту нафти і газу, а Європа буде гарантовано робити все, щоб позбутися залежності від «Газпрому» і нафтових компаній Росії, цілком очевидно, що єдиний ринок збуту тепер для Путіна – Китай. Але китайці за дорого купувати російські вуглеводні не будуть. Оскільки альтернативи Пекіну більше немає, китайці доб’ються радикального зниження цін на нафту і газ, і Кремль буде змушений продавати їх за викидними цінами, тим самим поставивши російську економіку в умови жорстокого дефіциту і кризи.
Те, що зараз відбувається, – втеча капіталу, різке скорочення інвестицій, інфляція, девальвація – це тільки перші тривожні дзвінки на його божевільну імперіалістичну політику, яку він проводить стосовно сусідів. Крім того, він буде змушений витрачати величезні гроші на гонку озброєнь.
Адже очевидно, що навколо Росії тепер одні вороги. Навіть мирні китайці зараз претендують на Далекий Схід. Він фактично позбавив Росію останніх союзників. Навіть Білорусь, Казахстан, Азербайджан вкрай насторожено зараз ставляться до путінської Росії.
Ця політика загрожує розпадом країни. Коли впадуть ціни на нафту, а вони, звичайно ж, впадуть, з’ясується, що утримувати державу неможливо.
Що операція, яка, припустимо, є у Путіна з кавказькими корумпованими кланами, завалиться. Тому що угода ця грунтується на формулі: я вам – кровні гроші, а ви мені – лояльність. І те, що він зараз підтримує сепаратистів в Україні, дуже важко відгукнеться для Росії, тому що у неї повно своїх сепаратистів: і на Кавказі, і в Татарстані, і навіть у Сибіру.
Я не виключаю, що сепаратисти можуть з’явитися в тому ж Калінінграді. Словом, він проводить абсолютно пароноїдальну, божевільну політику, яка веде країну до неминучого забуття, розпаду і деградації. Погодитися з цим ми, звичайно, ніколи не зможемо.
Усе це словоблуддя щодо федералізації, по-перше, брехливо, а по-друге, цинічно. Справа в тому, що сам Путін повністю знищив федералізм і місцеве самоврядування в Росії. Як депутат Ярославської обласної думи я бачу це на власні очі. У Ярославлі не вистачає грошей на ліки, на хворих, які помирають через відсутність ліків. Не будується доріг, руйнуються будинки, ростуть ціни на комунальні послуги.
