Україна для радянської імперії була полігоном, на якому випробувано механізми окупації та побудови тоталітарної системи. Опісля набутий досвід комуністи «успішно» втілили в інших країнах Центральної та Східної Європи. На момент падіння Радянського Союзу понад 70 років життя в умовах тоталітаризму мали для українців катастрофічні наслідки: масштабні людські втрати, знищення національної культури та пам'яті, деформація соціуму. Незалежна Україна, на відміну від інших пост–комуністичних країн, тривалий час не спрямовувала зусиль на подолання тоталітарного минулого. Щойно Помаранчева революція 2004–го року стала поштовхом для формування нової політики національної пам'яті. Дев’ять років потому в країні знову настала цензура, політичні в'язні та обмежені громадянські свободи. Успішна спроба громадян — Євромайдан — захисти свої права може бути знівельована зовнішньою агресією. Чому і як це сталося, про наслідки для академічної історичної науки та суспільства сьогодні – у лекції Володимира В'ятровича.

В’ятрович досліджує історію України ХХ століття, автор 6 книг і співавтор 3-х, серед них найвідоміші – «УПА.Історія нескорених», «Друга польсько-українська війна. 1942—1947» та «Історія України з грифом "Секретно"».

У 2008—2010 роках Володимир розсекретив архіви КҐБ (був директором архіву СБУ). Потім - працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Щоб зберегти доступними архівні матеріали радянських спецслужб разом із «1+1 медіа» (TSN.ua) започаткував проект «Історія з грифом "Секретно"». Книга, яка стала його результатом, видана накладом понад 25 тисяч, що стало проривом для вітчизняної історичної non-fiction.

Володимир «розриває шаблони» вітчизняної історичної практики: спільно з Львівським національним університетом ім. І. Франка він ініціював проект Електронний архів визвольного руху avr.org.ua, який вже зараз робить доступними 17 тисяч повнотекстових копій документів ОУН та УПА, дисидентського руху, матеріалів КҐБ.

У 2009 році команда В’ятровича добилася, що СБУ нарешті «відкрила» сумнозвісну в’язницю №1, де тепер Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», один із трьох у Східній Європі, але єдиний, де ціла споруда в’язниці віддана під музей.

В’ятрович викладає в Києво-Могилянській академії. Бере активну участь в громадському житті, зокрема був засновником і одним із координаторів Громадянської кампанії «Пора!» (чорна) у 2004-му, одним лідерів Громадського сектору Євромайдану у 2013—2014.

«Я говоритиму з подвійної позиції: як історик і як член урядової команди. Тобто розповідаючи суспільству про те що було, я мушу дбати про те що буде», — каже В’ятрович.

Організатор: наукове товариство історичного факультету ім. І. Франка

 

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69