Населення Західної України не постраждало від Голодомору, проте ідея єдності не залишила Західну Україну  байдужою до трагедії братів на Сході. «У ті далекі роки питання Голодомору не стояло в площині пошуку юридично відповідальних, мова йшла про голод та організацію допомоги людям, а не аналіз політичної ситуації, кваліфікації голоду як Голодомору геноциду, та пошуку причин і винуватців», — наголошує історик Ігор Дерев’яний, котрий під час лекції, спираючись на тогочасні документи та публікації, розповість про те, як поставилася світова спільнота до інформації про зумисне організований радянською владою Голодомор в Україні.

Як розповідає історик, інтелігенція Галичини зробила усе можливе, що ця проблема недержавної нації була донесена до світової спільноти та постала на порядку денному міжнародної організації Ліги Націй у 1934 році. Політичні кола західноукраїнського суспільства поставили собі за мету проінформувати про Голодомор політикум Західної Європи та організувати допомогу світової спільноти населенню УРСР. Для цього 16 липня 1933 році у Львові було створено Українську парламентську репрезентацію, при якій з 25 липня діяв Український громадський комітет рятунку України.

Вхід вільний. Після лекції відвідувачі музею також матимуть змогу переглянути канадський фільм «Невідомий голод».

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 32 247-45-22, +380 63 628-68-69