Про необхідність заміни на нашому телебаченні російського контенту, який на деяких каналах і по сьогодні «зашкалює», в Україні йдеться вже тривалий час. Події, інспіровані російською пропагандою, і відкрита воєнна агресія РФ змусили державу кардинально переглянути власну культурну та інформаційну політику. Держкіно, зокрема, 4 червня заборонив до показу 162 російські фільми та серіали, що вийшли після 1 січня 2014 року, а також продукцію, яка пропагує діяльність правоохоронних органів, збройних сил, інших військових чи силових формувань РФ або окремих їх представників. І до сьогодні комітет доповнює цей заборонний список новими назвами.

Тим часом процес заміни російського контенту українським просувається повільно, і далеко не всі канали дотримуються відповідного законодавства.
Яких заходів вживає Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, щоб поліпшити ситуацію, які повноваження має - у розмові кореспондента Укрінформу з її головою Юрієм Артеменком.

АБИ У НАС З'ЯВИЛИСЯ ОСКАРОНОСНІ СТРІЧКИ, ТРЕБА ВИПУСКАТИ В ТИСЯЧУ РАЗІВ БІЛЬШЕ ФІЛЬМІВ

- Юрію Анатолійовичу, чому канали не квапляться з виконанням закону? Можливо, вони не мають достатньо українського, - і просто неросійського, - продукту для наповнення сітки мовлення? Що відбувається?

- Насправді це питання до каналів. Розумні топ-менеджери, а я вірю в те, що у нас розумні топ-менеджери, цю ситуацію могли прогнозувати ще на початку 2014 року, і мали діяти, вести відповідні перемовини і так далі. Хтось вів, хтось створював, запускав свої серіали на нову тематику. А функція Національної ради - лише сприяти цьому.

- Ясно, що решта - не у ваших функціях. Але як Нацраді це бачиться згори? Як заміщати? Чим заміщати?

- По-перше, треба допомагати каналам це робити і змушувати їх це робити. За допомогою застережних норм, законопроектів. Заборона російських серіалів ще, мабуть, продовжуватиметься, будуть вноситися якісь нові норми.

По-друге, насправді ми і напряму намагаємося сприяти з наповненням мовлення. Всюди, де їздимо - члени Нацради, чи пані Герасим'юк окремо поїхала, чи ми поїхали разом, в країнах-регуляторах, зустрічаючись з представниками каналів чи регуляторних органів, - ми просимо допомогти нам своєю продукцією.

По-третє, чим заміщати? Раніше за рік з України виводилося до 300 мільйонів доларів - до Росії за їхні серіали. Це скажені гроші. Зараз ми розуміємо, що ці гроші краще спрямувати на щось своє. Тобто зараз канали створюють свої productions. У кращому випадку вони знаходять якогось партнера, таким чином мінімізуючи ризики. Скажімо, "1+1" для серіалу "Гвардія" знайшов польських партнерів. Інші канали теж роблять свою продукцію. Вони нам повідомляють, що за останні півроку втричі збільшили обсяги власного виробництва. Це добре. Тобто є прогрес.

- Чи достатньо нам наших серіалів, наших програм для наповнення сітки мовлення?

- Звичайно, достатньо. Тут питання в якості. Якість страждає. Пам'ятаєте, була велика дискусія в соцмережах з приводу виходу серіалу "Останній москаль"? Про його якість можна сперечатись. Я, наприклад, не задоволений нею, але ставлюся до цього філософськи. Це один із перших продуктів. Він, може, інколи не дуже вдало, не дуже влучно потрапляє в тему українського гумору, але це перший!

Скажімо, ми захоплюємося Голлівудом. Але ж для того, щоби у нас з'являлися оскароносні стрічки, треба зробити в тисячу разів більше фільмів. Із цієї тисячі десь шістсот будуть просто провальними. Близько двохсот якось сприйматимуться. Від сотні будуть у захваті. А десять чи п'ятнадцять претендуватимуть на "Оскара" й принесуть кошти. Тому я вітаю появу перших серіалів! Нам треба більше працювати, і в нас з'являться наші оскароносні фільми.

- Чи Нацрада відстежує якість телепродукції?

- Ні, ми не можемо. Ми відстежуємо, чи не порушено закон. Для нас що більше власних програм - то краще. Ми можемо давати попередження за відхилення від програмної концепції, у якій виписано, скільки має бути програм власного виробництва, скільки - іноземного і національного. Так от, якщо норма порушується в бік збільшення власного виробництва, чи патріотичного, національного, ми, звичайно, не даємо попередження, хоча формально мали б. Але ми тільки вітаємо це.

- А до якої відповідальності притягуєте за порушення? Чи були вже прецеденти, коли ви забирали ліцензію?

- Знаєте, я зразу хочу сказати: те, що розповідає один із каналів - що Нацрада у них забирає ліцензію - це брехня і маячня. Нацрада не забирає ліцензію і не може забрати ліцензію. Ми можемо звернутися до суду, і суд, як правова інстанція, має вирішувати. У нас є багато прикладів, коли ми програємо суди. Інколи ці рішення суду, як на мене, є сумнівними. Але це рішення суду, і я їх виконую.

Скажімо, ми подали свого часу до суду на позбавлення ліцензії телеканалу Меню-ТВ, який просто перестав мовити, тому що не мав грошей. А вони не хотіли віддавати ліцензію, сподіваючись, що, може, колись у них ці гроші знайдуться. І суд нам відмовив, тому що ми не дотрималися процедури, бо спочатку треба зафіксувати три порушення, потім винести попередження, а потім накласти штраф. Щоправда, потім було знайдено компроміс. Власники прийшли й за своєю ініціативою віддали ліцензію.

Тобто, ми ліцензій не забираємо. На сьогодні у нас є звернення до суду ще на деякі канали, які просто не мовлять, бо закінчилися гроші. Але ліцензію вони теж не хочуть здавати державі. І ми перебуваємо в судових процесах.

ПРЕМ'ЄР ВВАЖАЄ, ЩО ШТРАФИ ДО МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ ДЛЯ ДЕЯКИХ КАНАЛІВ ЗАМАЛІ

- Відтепер, крім попереджень, Нацрада матиме справді реальний механізм впливу на канали. На минулому тижні Кабмін затвердив положення про штрафи.

- Так, нарешті Національна рада зможе застосовувати штрафи. Кажу "нарешті", оскільки вже більше десяти років ми маємо закон про телебачення, і в ньому це передбачено - що Нацрада має право накладати штрафи, встановлювати їхній розмір, погоджувати це в Кабміні.

Та чомусь протягом усіх цих десяти років ні Нацрада, ні Кабмін не вносили положення про штраф. Хоч були якісь кволі спроби, на рівні робочих засідань у Нацраді, але вони не виходили назовні. А ми внесли це на Кабмін. Ми вважаємо, що штрафи - це краща норма, ніж попередження.

Ми запропонували чисті, прозорі правила. Там три категорії: за дрібне порушення - 5%, за середнє - 10% і за велике - 15% від вартості ліцензії. Дрібне - це коли забули чи не надали своєчасно документи, порушили якісь інші умови ліцензії. А велике порушення - це вже таке, як заклики до ксенофобії, до розпалювання ворожнечі. Кабмін погодив нам ці розміри на два місяці. Але сказав, що треба ці штрафи робити більшими. Це була позиція Прем'єр-міністра.

- Наскільки більшими?

- Суттєво. Прем'єр вважає, що, наприклад, для таких телеканалів, як "Інтер" чи "1+1", порушення третьої категорії - 15% від вартості ліцензії, а це десь близько мільйона - 800 тисяч гривень, замалі.

- Хочу одразу уточнити: кожен окремий випадок - це окремий штраф?

- Я ж не думаю, що таких випадків буде багато. Буде один випадок - штраф сплатили. Знову продовжують - подаємо до суду щодо анулювання ліцензії. Але Прем'єр-міністр вважає, що це замало. І, до речі, я як громадянин і член Національної ради згодний з ним. Тому за два місяці ми переробимо це положення, суттєво збільшимо штрафи і винесемо на громадське обговорення. А тим часом, будемо користуватися цими, які нам затвердив Кабмін.

- Як швидко ви вже зможете ввести систему штрафів?

- Є певна процедура оформлення документів, потім ми реєструємо їх у Мін'юсті. Я думаю, через два тижні у нас все буде на руках, і вони запрацюють. І це правильно. Адже якщо ми розуміємо телебачення як бізнес, то бізнес завжди карається грошима, а не попередженнями, умовляннями і так далі.

- Нацрада відслідковує мовлення на телеканалах. Чи вони припинили використовувати заборонений російський контент?

- Усі канали використовують російський контент і понині. Але це російський контент, який вироблений до 2014 року. Іноді крутиться якийсь серіал, якась, умовно кажучи, "Любовь-морковь", то там же є перший сезон, другий. Є й порушення, нас намагаються якось обдурити. Ну, наприклад, ми бачимо, що в цьому серіалі написано: 2014 рік. Ми кажемо: 2014-ий заборонений. А вони заперечують: мовляв, він вироблений був у 2013-му, а показаний у 2014-му.

Тобто, тут є особливості, і закон не дуже чітко прописаний, норма в ньому розпливчаста. Нам потрібен якийсь усталений протокол. І ми вже зустрічалися щодо цього з керівництвом Держкіно. Можливо, будуть потрібні певні зміни до закону. Але цей процес іде. Ми наведемо порядок.

Можу сказати, що на 99% закон про заборонений російський контент виконується. І людям треба розуміти: якщо крутяться російські серіали, то вони випущені до 2014 року.

ЗАКОН "ПРО ІНОМОВЛЕННЯ" ТРЕБА ПРИЙМАТИ ЧИМШВИДШЕ

- Юрію Анатолійовичу, розкажіть про ситуацію з каналом БТБ. Це канал Арбузова чи державний? Нацрада надає Генпрокуратурі якісь документи. Тим часом відомо, що БТБ офіційно передали Мінінформполітики.

- Зараз ідеться про те, чи був канал БТБ законно створений. І мабуть, що ні. Національний банк на той час не мав за своїм статутом права засновувати якісь телерадіоорганізації. Але для пана Арбузова - закон як дишло. Тобто для своїх дозволялося все. І канал належав Національному банку, але контролювався Арбузовим - мабуть, для використання в політичних цілях.

Але це окрема тема, і з Арбузовим має розбиратися Генпрокуратура.

Ми ж проводили перевірку, намагаючись з'ясувати, коли і як створювався канал, для того, щоб передати матеріали в прокуратуру, щоб вона вже вживала заходи персонально до колишнього керівництва Нацбанку.

Але канал як був державний, так і залишається державним. І зараз на базі цього каналу Міністерство інформаційної політики хоче створити канал з іномовлення Ukrainian Tomorrow. Ми їм, звичайно, будемо допомагати, але це їхня відповідальність.

- Нацрада підтримала проект Закону "Про Систему іномовлення України". У вас є деякі зауваження до нього.

- Закон правильний. Ми пропонуємо створити робочу групу, щоб його доопрацювати - або при Нацраді, або при Держкомтелерадіо, або при Мінінформполітики. Ми висловили свої зауваження. Зараз вони ідуть до Держкомтелерадіо, який має їх опрацювати. Потім Кабмін внесе законопроект до Верховної Ради, де в залі 450 розумних людей, у яких є друзі-журналісти, свої організації, газети чи телебачення, вони підкажуть. Але закон правильний. Це потрібний закон, і що швидше він буде прийнятий, то краще.

Валентина Пащенко, Київ.