В один момент все пішло дуже швидко. Після кровопролиття та сцен, що нагадували громадянську війну, у столиці України раптово уможливилось політичне вирішення конфлікту. Створення нового уряду національної єдності за участі усіх політичних сил. Обмеження повноважень президента через проведення конституційної реформи. Після її завершення - проведення дострокових президентських виборів. За результатом - ще й цілком можливе звільнення з ув'язнення екс-прем'єрки та опозиціонерки Юлії Тимошенко.

Відновлення довіри

Якщо справді вдасться цього досягти, тоді Україна зможе перезавантажитись. Однак зарано святкувати ухвалені домовленості як переламний політичний момент. Угода між опозиційними лідерами та дискредитованим президентом Віктором Януковичем, досягнута за посередництва міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, має свою мету: припинення насильства і створення демократичної та правової держави в Україні. Однак спочатку у цьому важкому процесі потрібно відновити довіру людей.

І саме це непросто. Київська угода - це "дорожня карта", на виконання якої потрібний час. Це копроміс: вона уможливила Януковичу залишення на посаді президента. І, здається, це була та ціна, яку українська опозиція та політики ЄС, вочевидь, повинні були сплатити, щоб не було ескалації насильства, а країна не опинилась у стані громадянської війни.

Протистояння може посилитися

Шлях до миру в Україні може виявитися дуже довгим. Конституційна реформа та дострокові вибори президента вимагають підготовки. Однак фактор часу саме у цьому випадку стає проблемою. Адже виникає загроза того, що у Києві може у будь-який момент знову спалахнути протистояння.

І саме тому українська опозиція опиниться під неймовірним тиском. Вона повинна переконати своїх прихильників у тому, що угода є правильним кроком. Не тільки радикальні групи заявили про боротьбу з Януковичем до останнього. Багато українців більше не готові сприймати його як президента. Поки Янукович не відійде від політики, завжди існуватиме загроза застосування сили.

Утім, є й інша загроза: Росія. Представник Москви перебував у Києві разом з переговірниками, однак досягнені домовленості не підписав. Це поганий знак. Росія дивиться на Україну через окуляри владних інтересів. Вона підтримує режим Януковича, а усі спроби ЄС в Україні називає втручанням у внутрішні справи. Було б наївно думати, що саме зараз Кремль вийде з української внутрішної політики.

Насильницькі діяння мають бути розслідувані

Своєю цинічною політикою Янукович довів країну до межі громадянської війни. Саме на нього покладається головна відповідальність за кровопролиття останніх днів та тижнів. І саме тому він є найбільшим тягарем для національного примирення. Існують побоювання, що тактика Януковича й надалі спрямовуватиметься тільки на те, щоб зберегти свою владу. Йому не можна довіряти: до яких кримінальних та негідних діянь він може вдатись, аби зберегти свою владу, засвідчили криваві події у Києві.

Його роль у ескалації насильства в Києві повинна бути розслідувана - точно так само, як і роль радикальних демонстрантів. Саме тому правильно, що "дорожня карта" для політичного розв'язання кризи передбачає відповідні слідчі дії за участі експертів Ради Європи. Злочини мають бути розкриті, а винні притягнуті до відповідальності.