Україна подала до Європейського суду з прав людини три позови проти Росії у зв'язку із анексією Криму і конфліктом на Донбасі. У вересні, обіцяє міністерство юстиції, українська сторона подасть четвертий позов. Заступник міністра юстиції Антон Янчук сказав, що черговий пакет звинувачень на адресу Росії у порушенні Конвенції з прав людини міститиме факти, які не охоплюються попередніми судовими позовами.

Посадові особи в Україні кажуть також, що подали матеріали до Міжнародного кримінального суду у Гаазі, які стосуються подій під час Євромайдану, анексії Криму і конфлікту на Сході України. Окрім того, український уряд планує звернутися до Міжнародного суду при ООН для отримання консультативного висновку у зв'язку із анексією Криму Росією. Якими є перспективи розгляду позовів України до Росії у міжнародних судах? В уряді визнають, що шлях до остаточних рішень може бути довгим і складним.

Сотні скарг у ЄСПЛ

Першу заяву "Україна проти Росії" Європейський суд з прав людини взяв до розгляду у березні 2014 року. Згідно з інформацією прес-служби ЄСПЛ, у зверненні ідеться про події, що передували анексії Криму Росією і подіям після встановлення контролю над Кримським півостровом, а також "про дії Росії у Східній Україні".
Клопотання "Україна проти Росії (ІІ)" було подане у червні 2014-го і стосувалося нібито викрадення трьох груп дітей у Східній Україні і їх тимчасове перевезення на територію Росії. Українська сторона наводить докази стосовно трьох таких випадків у період з червня по серпень 2014 року.
Справа "Україна проти Росії (ІІІ)" відкрита після спільного подання міністерства юстиції та Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). Її порушили відповідно до Правила 39 Регламенту Європейського суду заяви в інтересах сина лідера кримсько-татарського народу, громадсько-політичного діяча, Мустафи Джемілєва, Хайсер Джемілєва.

Окрім заяв, поданих урядом, на сьогодні на розгляді у Європейському суді з прав людини перебуває понад 500 індивідуальних скарг. Це скарги як на дії Росії, так і на дії України, пов'язані із конфліктом на Донбасі і анексією Криму. Як повідомляє прес-служба суду, найбільше скарг - близько 200 - це скарги на незаконне позбавлення волі, різні форми жорстокого поводження, в основному, щодо осіб, які брали участь у бойових діях. Ще близько 180 клопотань стосується знищення майна "та інших наслідків військових дій на Сході України".
Окрема справа – "Надія Савченко проти Росії". Заяву подала українська льотчиця, яка потрапила у полон у червні 2014 року і звинувачується російським правосуддям у тяжких злочинах. Суд вже запропонував Росії подати письмові зауваження щодо цієї скарги.

Українська Гельсінська спілка з прав людини також звернулася до Європейського суду з прав людини з приводу "причетності Росії до викрадення і катування заручників бойовиками у Слов'янську Донецької області". Як повідомляє сайт спілки, заява взята до розгляду, тому "організація сподівається, що суд встановить причетність до викрадення людей військових Російської Федерації, уряд якої буде зобов’язаний сплатити потерпілим компенсацію".

Загалом, як повідомив ВВС Україна виконавчий директор Української гельсинської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, організація супроводжувала і підтримує близько 150 скарг громадян у зв'язку із подіями на cході України.

Індивідуальні скарги у ЄСПЛ проти України і Росії:
- понад 500 загалом прийнято до розгляду
- 200 - на незаконне позбавлення волі та різні форми жорстокого поводження
- 180 - про знищення майна "та інші наслідки військових дій на сході України"
- окремо - справа "Надія Савченко проти Росії".

Попередження Росії

Росія постійно заперечує звинувачення у причетності до конфлікту на Cході, що їх висуває Україна. Ще минулого року, згідно із повідомленням прес-служби Європейського суду з прав людини, Росія попросила відтермінувати розгляд заяв "Україна проти Росії".
"На прохання російського уряду суд погодився продовжити строк подання урядом Російської Федерації зауважень щодо прийнятності міждержавних заяв, поданих урядом України щодо Росії", - ідеться у повідомленні ЄСПЛ.

Тим часом 14 липня Конституційний Суд Росії ухвалив постанову, в якій вказує, що "Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і побудована на її положеннях практика Європейського суду з прав людини не скасовують принцип пріоритету Конституції Російської Федерації". Іншими словами, Росія попередила, що може відмовитися від виконання рішень ЄСПЛ у разі, як, на її думку, вони суперечитимуть її Конституції.
Міністерство юстиції України в офіційній заяві вказує, що така позиція Росії є доказом того, що ця країна порушує європейські конвенції з прав людини.

"Усі спроби обґрунтувати відмову виконувати "незручні" для Росії рішення ЄСПЛ є яскравим доказом того, що правлячий у цій країні режим добре усвідомлює системний характер порушення Росією прав людини, - заявив мінюст і додав, що будь-яка країна, ратифікувавши Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, "не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання договору".

Виконавчий директор Української гельсинської спілки з прав людини Аркадій Бущенко вважає, що розгляд справ у ЄСПЛ може затягтися на тривалий час. "Це дуже вірогідна перспектива. Це може тривати роками. Тим паче, що уряд об'єднав справи щодо анексії Криму і щодо подій на Донбасі. Це також може затягти процес", - сказав Аркадій Бущенко у коментарі ВВС Україна. Він нагадав, що розгляд справи "Кіпр проти Туреччини" про виплату компенсацій тривав близько 40 років.
А Грузія лише у липні минулого року дочекалася рішення ЄСПЛ у справі "Грузія проти Росії". Скарга була подана у березні 2007-го, сам процес розпочався у 2012 році. Тбілісі звинувачував Росію у незаконних арештах та масовій депортації під час антигрузинської кампанії 2006-2007 років. ЄСПЛ ухвалив рішення на користь Грузії. Протягом року, тобто, до початку липня 2015 року, Тбілісі та Москва мали домовитися про виплату компенсації Грузії або про мирову угоду, проте цього не сталося. Тепер Грузія вимагає від Росії через ЄСПЛ 70 млн євро.

Шлях до Гааги

Міністр юстиції України Павло Петренко також заявляв про те, що Україна звернулася із заявою до Міжнародного кримінального суду у Гаазі (Гаазького трибуналу) щодо подій під час Євромайдану, у зв'язку із анексією Криму і конфліктом на Сході України. Міністр сказав, що до суду передана "дуже масивна доказова база", зокрема, зібрана Генеральною прокуратурою України. Водночас Павло Петренко визнав, що процес розгляду може затягтися на роки.

"Якщо суд відкриє провадженняя стосовно анексії Криму і війни на Сході, у справі буде величезна кількість доказів. Бо у країні триває повномасштабна війна і російські терористи скоюють на нашій території дуже багато злочинів. Суд має допитати свідків, провести дослідження доказів, які є у сторін. Такі справи слухаються тривалий період часу", - сказав він в інтерв'ю журналу "Фокус".

Неодноразово вищі посадові особи України твердили, що готують також звернення до Міжнародного суду ООН, який також розташований у Гаазі, для отримання консультативного висновку у зв'язку із анексією Криму Росією.
Якщо суд відкриє провадженняя щодо анексії Криму і війни на Сході, у справі буде величезна кількість доказів.
Однак і тут якщо не визначальною, то важливою, буде позиція Росії. Як пояснив міністр юстиції Павло Петренко, Росія, підписуючи міжнародні конвенції, "майже завжди встановлювала положення про неможливість одностороннього застосування тієї чи іншої юрисдикції суду".

"Тому багато конвенцій передбачає згоду Росії на початок судового процесу у тому чи іншому міжнародному судовому органі. Такого імунітету у Росії немає в Європейському суді з прав людини, тому ми одразу використали ЄСПЛ як перший судовий майданчик, куди спрямовані наші позови. В загальному масиві міжнародних конвенцій, підписаних Російською Федерацією, ми знайшли чотири, відповідно до яких у Росії немає імунінету чи права на відмову. Саме за ними триває досудова підготовка для розгляду справ у Міжнародному суді ООН", - сказав міністр юстиції.
Як приклад від назвав конвенцію про заборону фінансування тероризму.

Шанси майнових справ

Після анексії Криму прем'єр-міністр Арсеній Яценюк обіцяв спрямувати звернення України до Міжнародного арбітражного суду у Стокгольмі у зв'язку із "націоналізацією" близько 400 підприємств на території Криму. Голова уряду оцінював збитки України від відчуження дежрмайна на півострові у понад трильйон гривень. Незалежна асоціація банків України (НАБУ) твердить, що втрати українських банків лише через анексію Криму перевищують 100 млрд. гривень. Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова повідомила, що найближчим часом щонайменше 10 українських банків можуть пред'явити Росії вимоги про компенсацію збитків, пов'язаних з анексією Криму.

"У Криму були представлені понад 50 банків, які мали там більше ніж 1200 відділень і підрозділів. За найскромнішими оцінками, втрати перевищують 100 млрд. гривень. Це тільки матеріальні об'єкти, які можна оцінити. Але загальні втрати - це і потенційні інтереси, і перспективні інвестиції, і клієнти, - набагато більші", - сказала один із керівників НАБУ під час засідання "Фінансового клубу" минулого тижня, що був присвячений перспективам отримання компенсацій через суди.

Також відомо, що ще у жовтні минулого року Генеральна прокуратура України розпочала провадження за фактом заволодіння майном "Чорноморнафтогазу" з метою звернутися до одного із міжнародних судів. Заступник міністра юстиції України Гія Гецадзе кілька тижнів тому сказав, що понад чотири тисячі державних компаній приєдналися до державного позову, поданого до Європейського суду з прав людини.

Українські урядовці наголошують, що усі фізичні та юридичні особи зберігають право власності та інші права на нерухоме майно та землю, які розташовані на тимчасово неконтрольованих Україною територіях. Водночас, вони закликають звертатися до національних та міжнародних судів задля відшкодування збитків.

Юрист компанії "Ілляшев і партнери" Дмитро Шемелін каже, що це можуть бути звернення до ЄСПЛ, до Міжнародного інвестиційного арбітражу у Вашингтоні, Стокгольмі чи Гаазі, до Лондонського інвестиційного арбітражу.
Проте, зазначає він, хоча прецеденти виграних майнових справ проти Росії є, наімовірніше, постане інша проблема - відшкодування коштів у разі рішення суду на користь українських підприємств. "Є показовий приклад справи ЮКОС у Росії. Виграти справу можна, або ж є достатньо шансів. Росія неодноразово програвала майнові справи. Але стягнути гроші з Росії, якщо вона не захоче платити добровільно, може бути дуже проблематично", - сказав Дмитро Шемелін у коментарі ВВС Україна.

 Світлана Дорош, ВВС Україна.