Дорога Віктора Януковича до Вільнюса закінчилася не на сцені саміту тріумфальним підписанням Угоди, а скраю другого ряду його залу – подалі від очільників Євросоюзу. Єдиним сусідом українського президента під час того, як свої підписи під парафованими угодами з ЄС ставили представники Молдови та Грузії, був міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей. Співрозмовники ВВС Україна вважають таке сусідство символічним. На наших очах після періоду відносно спокійних стосунків офіційного Києва з ЄС приходить час, коли європейці згадують про слово "санкції" стосовно українського керівництва та закликають звернути максимальну увагу на майбутні президентські вибори. Саме після них, найімовірніше, Україна отримає наступний шанс зробити те, що їй не вдалося сьогодні, і стати на крок ближчою до Євросоюзу.

Очікування лідерів

У четвер, ще до прильоту Віктора Януковича до Вільнюса, українська тема була домінуючою у ході представницької конференції громадянського суспільства, що відбувалася у литовській столиці. Якщо якимось дивом хтось із гостей Вільнюса був не в курсі епопеї про український шлях до Європи, то тут він міг побачити і почути практично всіх її головних дійових осіб. Пет Кокс спантеличено розповідав, що про наміри України не підписувати Угоду про асоціацію він з Олександром Квасневським дізнався лише на 18-й зустрічі з Віктором Януковичем. "Я ніколи не був переконаний, що Янукович доведе справу до кінця", - уже постфактум ділився з журналістами своїми підозрами глава МЗС Швеції Карл Більдт.

Єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле, який теж неодноразово приїжджав до Києва на перемовини з приводу угоди, не приховував розчарування від геополітичного розвороту України."Я шкодую про це рішення… ЄС буде готовий відновити підготовку до підписання Угоди про асоціацію, щойно Україна продемонструє готовність", - заявив він.

Про "відкриті двері", котрі ЄС залишає для України, протягом усього саміту говорили й інші провідні європейські політики. Однак при цьому чесно визнавали: вірогідність підписання Угоди у Вільнюсі є мінімальною.

Не додавало ясності до ситуації те, що європейці до останнього моменту не були впевнені, чим же насправді є маневр Києва: тактичним кроком задля компенсації економічних збитків, як про це заявляють урядовці, початком сповзання України до Митного союзу чи просто блефом влади задля того, щоб "вибити" у Брюсселя якнайкомфортніші умови інтеграції до ЄС. Очікувалося, що відповіді на ці питання дасть Віктор Янукович особисто. А в кулуарах шепотілися, що остаточно стверджувати про підписання чи непідписання Угоди з Україною можна буде лише після того, як з київським гостем поговорить Ангела Меркель.

"Інших умов не буде"

Втім, ще навіть до цих переговорів було складно позбутися враження, що нинішній "роман" ЄС та України приречений на невдачу. Українські та європейські політики, здавалося, просто говорили між собою різними мовами. Напередодні саміту Київ озвучив свої очікування стосовно того, що саме має зробити ЄС, аби Україна зацікавилася прискореним підписанням Угоди про асоціацію. Київські урядовці заявляли, що Євросоюз має компенсувати Україні втрати, яких вона зазнає унаслідок підписання Угоди про асоціацію, а також вступити до тристоронніх перемовин з Україною та Росією, які дозволили б зняти викликану євроінтеграцією напругу на лінії Київ-Москва. Однак європейці ці пропозиції відкинули.

По-перше, вони категорично не сприймали самої ідеї надання "компенсації" Україні за те, що вона модернізуватиме свою промисловість та переходитиме на євростандарти. По-друге, у них викликало нерозуміння, звідки взялася сума в 160 млрд євро, у які оцінила свої втрати Україна. Нарешті, у ЄС не розуміють, чому вони повинні консультуватися з приводу відносин з Україною з третьою стороною. "ЄС не веде переговорів про свою політику з Росією", - різко висловився з цього приводу Карл Більдт. Про це все було відомо ще задовго до того, як літак Віктора Януковича приземлився у вільнюському аеропорту. Але український президент, як видно, стояв на своєму до кінця. У всякому разі, у промові Януковича на закритій пленарній сесії саміту знову йшлося про тристоронні переговори і те, як саме ЄС мусить допомогти Україні матеріально. Розуміння в ЄС така позиція не знайшла.

За чутками, увечері четверга найвищі посадові особи ЄС та канцлер Німеччини зробили останні спроби переконати Віктора Януковича підписати Угоду. Аргументами нібито були розширення програм фінансової допомоги Україні та істотні послаблення щодо вимог ЄС: підписання Угоди тепер не ставили в залежність від звільнення Юлії Тимошенко. Однак результат саміту говорить сам за себе: на пропозиції європейців Віктор Янукович не пристав. Підстав вважати, що європейці змінять думку і задовольнять вимоги, озвучені Януковичем, наразі немає.

"Жодних угод чи змов з українським керівництвом ЄС точно не практикуватиме і на них не йтиме. Всі умови, що потрібні, аби Україна підписала Угоду про асоціацію, відомі Україні, жодних інших умов не буде", - заявила на підсумковій прес-конференції саміту президент Литви Даля Грибаускайте. Тиснути на Віктора Януковича увечері четверга намагалися не тільки європейські політики. За понад годину до офіційного відкриття саміту перед князівським палацом, де мав проходити захід, зібралося близько сотні людей з прапорами України і ЄС та плакатами на кшталт "Янукович, підпиши!" або "Сноубордисти за ЄС".

Поруч із ними розташувалася ще одна демонстрація: це литовські поліцейські вимагали від свого уряду підвищення зарплат. "Якщо у вас такі низькі зарплати, то, може, і не треба нам той ЄС?" - напівжартома спитав у одного з поліцейських хтось із учасників української акції. "Ні, що ви? Ми ж вам добра хочемо – звичайно, тільки в ЄС", - несподівано серйозно відповів правоохоронець. А ще за кілька хвилин поліцейські принесли українським протестувальникам два невеликі бідони. "Тут гарячий чай – візьміть, зігрійтесь. А якщо хтось не хоче чаю, у іншому бідоні – кава", - пояснили вони.

Гарячі напої додали демонстрантам сили, однак не допомогли їм привернути увагу президента до своїх вимог: Віктор Янукович без зупинки проминув співвітчизників, тож невдовзі учасники маленького вільнюського "Євромайдану" розійшлись.

Нема приводів для радості

У п’ятницю зранку надія на підписання Україною Угоди про асоціацію зникла зовсім. "Злив" відео діалогу Віктора Януковича та Ангели Меркель на відкритті саміту не залишав сумнівів: підписувати документ український президент не хоче. Не мали успіху і переговори на найвищому рівні, що тривали до глибокої ночі. В результаті Янукович пережив напевно не найкращі хвилини у своєму житті на п’ятничній частині саміту. Протокольну частину заходу, який, ще місяць тому здавалося, може стати його тріумфом і принести славу найбільшого євроінтегратора держави, президент України провів у другому ряду, поруч з главою МЗС Білорусі. І хоча на обличчі Януковича час від часу з’являлася посмішка, невідомо, чи була вона щирою. У всякому разі, він навіть скасував анонсовану після саміту прес-конференцію і залишив Вільнюс без відкритого спілкування з пресою.

За даними ВВС Україна, ще напередодні київська делегація намагалася добитися від ЄС ухвалення на Вільнюському саміті окремого документу, присвяченого Україні. Однак, можливо, побоюючись, що, повернувшись додому з декларацією, в котрій ЄС визнає, що Віктор Янукович продовжує йти шляхом євроінтеграції, президент оголосить себе переможцем, західні партнери не погодилися на підписання такого документу. Більше того, у Вільнюсі не підписали навіть уже готову Угоду про відкрите небо, яка могла бодай символічно згладити провал саміту для України.

Наступна мета - Рига

Наразі представники влади заявляють, що Україна рішуче налаштована підписати Угоду про асоціацію на початку наступного року – наприклад, на саміті Україна-ЄС, котрий має відбутися в лютому-березні. Однак одразу із кількох джерел ВВС Україна стало відомо, що варіант з підписанням Угоди під час нинішньої президентської каденції Віктора Януковича Євросоюз наразі не розглядає. У зв’язку з цим доволі часто у кулуарах Вільнюського саміту можна було почути нову дату, коли Україна може здобути асоціацію з ЄС: травень 2015 року, на коли попередньо призначено наступний, Ризький, саміт "Східного партнерства". Однак для цього Україні потрібно демократично провести президентські вибори, котрі теж мають відбутися навесні 2015-го. У Європі усвідомлюють, що вірогідність їхньої фальсифікації є досить великою, тому уже зараз, за майже півтора роки до виборів, обговорюють необхідність послати до України сильний десант спостерігачів. Якщо ж вибори-2015 таки не відповідатимуть демократичним стандартам, на порядок денний вийдуть санкції проти представників українського керівництва, розповів ВВС Україна євродепутат, віце-голова Європейської народної партії Яцек Саріуш-Вольський.

Втім, одразу після закінчення Вільнюського саміту на порядок денний вийшло інше питання: яка доля чекає "Євромайдани", насамперед, київський, про існування котрих після провалу у Вільнюсі, здається, ніхто не замислювався. Поки кількість людей на "Євромайдані" у центрі столиці продовжувала збільшуватися, лідери опозиції, котрі у паскудному настрої залишали Вільнюс, не змогли дати прямої відповіді на питання ВВС Україна, з чим вони вийдуть до людей у п’ятницю ввечері.