Конфлікт Західної Європи з Москвою закінчується, оскільки Німеччина дала Росії всі знаряддя для зміцнення її впливів у Центральній Європі – пише один із найвпливовіших польських тижневиків Wprost. А відомий польський політик Марек Сівец у статті опублікованій на сайті Na Temat твердить, що повернення Криму у склад України відбудеться нескоро, адже анексія півострова стала наріжним каменем нової імперської політики Росії. Cвоєю чергою часопис Nowa Europa Wschodnia робить припущення, що визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду в Гаазі може пришвидшити закінчення війни на Донбасі.

У Польщі продовжують обговорювати ймовірні наслідки нещодавно підписаного у Владивостоці німецько-російського газового договору. Тижневик Wprost укладення угоди назвав газовим пактом Ріббентропа-Молотова. Часопис вважає цей договір особистою поразкою голови Ради Європи Дональда Туска. Колишньому прем’єрові Польщі, пояснює тижневик, не вдалося реалізувати план європейського енергетичного союзу, який мав би ослабити монополію «Газпрому». Цей план, який вигідний для Польщі та України, зігнорували великі євросоюзні гравці. Згідно з укладеною у Владивостоці угодою, до 2019 року «Газпром» спільно з німецькими концернами E. ON і BASF, голландсько-британським Shell, австрійським OMV і французьким ENGIE прокладе через Балтійське море потужний газопровід Nord Stream-2. Цим газогоном Росія постачатиме газ до Німеччини, оминаючи Україну та Польщу. «Перенесення усього транзиту на Nord Stream («Північний потік») наражає наш регіон на небезпеку газового шантажу. «Газпром» зможе спокійно перекривати газ, не припиняючи стабільного постачання до Німеччини та інших країн ЄС», – пише Wprost. Часопис наголошує, що в найгіршій ситуації внаслідок укладення владивостоцької угоди опинилася Україна. Тижневик пише: «Через українські газогони передається половина сировини, яка постачається «Газпромом» у ЄС. І власне за ці труби, а не за європейські прагнення українців чи права російськомовного населення Донбасу точилася війна в Україні. Офіційно вона продовжується, та якщо вслухатися в те, що говорять впливові аналітики, які мають вплив на німецьку політику щодо Росії, то складається враження, що Берлін поставив на Україні хрест». Тижневик висловлює припущення, що після спорудження Nord Stream-2 українські газогони стануть непотрібними. «А разом із ними зайвою проблемою стане клопітлива для решти Європи українська незалежність», – зазначено у статті з промовистим заголовком «Газовий пакт Ріббетропа-Молотова».

Марек Сівец, колишній керівник польського Бюро національної безпеки ділиться своїми міркуваннями з приводу почутого на конференції Yalta European Strategy, яка цього року відбулася в Києві. У статті «Тут, над Дніпром, і там, над Москвою», опублікованій на аналітичному сайті Na Temat Сівец твердить, що Крим нескоро повернеться в Україну, адже анексія півострова стала фундаментом російського неоімперіалізму. На його думку, захоплені сепаратистами частини Луганської та Донецької областей скидаються на новий «заморожений» конфлікт. «Світ і Україна готуються до тривалих заходів у цьому напрямку», – пише політик. Сівец, зазначаючи, що президент України всупереч сильному внутрішньому опору наполіг на ухваленні закону про децентралізацію. «Це жест щодо збунтованих громадян. Та чи вони його оцінять? Чи погодиться Росія на функціонування окупованих територій у складі України? Особисто я сумніваюсь у цьому, та невдовзі після місцевих виборів, знатимемо більше. Тоді ж стане зрозуміло, чи «Опозиційний блок», тобто колишня Партія регіонів підводиться з колін». На думку Сівца, візит на ялтинську конференцію (проходила в Києві – ред.) британського співака Елтона Джона стане поштовхом до більшої толерантності в Україні щодо меншин, передусім сексуальних. Якщо так станеться, припускає польський політик, то це ще більше віддалить Київ від Москви.

«Суд над війною» – під таким заголовком в найновішому числі політологічного часопису Nowa Europa Wschodnia опубліковано статтю про ймовірні наслідки визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі, в компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Тепер, зазначає журнал, у Гаазі зможуть зайнятися злочинами, скоєними на Донбасі. Водночас в статті наголошується: «Проте наш східний сусід дотепер не ратифікував Римського статуту Міжнародного кримінального суду й не приєднався повністю до системи міжнародної юстиції з центром у Гаазі». Часопис пояснює, що повне визнання Римського статуту означає прийняття всіх зобов’язань, які виникають з цього акту. Йдеться, наприклад, про обов’язок арешту осіб, обвинувачених прокуратурою Міжнародного кримінального суду, які знаходяться на території України. Nowa Europa Wschodnia наголошує на тому, що Гаазький суд – це суд «для усіх». Інакше кажучи, те, що держава вирішила визнати його юрисдикцію, не означає, що в Гаазі переслідуватимуть тільки ворогів державної влади. «Разом із «очевидними» злочинцями, які є на боці проросійських сепаратистів та Російської Федерації, відповісти за свої вчинки може й українська сторона. Ще минулого року різні неурядові організації (наприклад Amnesty International) повідомляли про ймовірне скоєння воєнних злочинів вояками батальйону «Айдар». Можливо саме тому Київ так довго зволікав із визнанням юрисдикції МКС», – висловлює припущення польський часопис.

Визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду матиме вплив на розслідування катастрофи літака «Малайзійських авіаліній», збитого в липні минулого року над Донецькою областю. На форумі Ради безпеки ООН Росія не дала згоди на створення міжнародного суду, який зайнявся б вивченням цієї трагедії. Натомість на відповідні дії МКС, пояснює часопис, Росія «не мусить давати згоду». «Факт визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду може мати вплив на скоріше закінчення війни на сході держави, адже жодна країна не хоче, щоб її громадян карали за тяжкі злочини у міжнародному суді», – підсумовує Nowa Europa Wschodnia.

Юрій Савицький