Політв’язні радянських таборів кажуть, що ухваленими законами парламентарі нагадали їм старі часи. Зокрема закон, згідно з яким передбачена відповідальність за участь у масових акціях, за наклепи і збирання інформації про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин. Нинішня влада намагається повернути країну у радянські часи, наголошують дисиденти.

Перший судовий процес над Юрієм Шухевичем, сином головнокомандувача УПА Романа Шухевича, розпочався, коли йому було 15 років, а закінчились арешти, допити, тюрми, заслання і поневіряння у 1988-у, коли чоловікові було 55 років. Поміж 1948-м і 1988-м були лише невеликі перерви перед черговим ув’язненням «за наклеп». Ухвалені парламентарями закони, зокрема про наклеп, він сприймає як повернення до гірких прикладів сталінських часів.
 
«Влада не просто хоче залякати. Вони діятимуть, бо у них просто влади не візьмеш. Суспільство має це усвідомити. Лише невелика частина українського суспільства готова піти на спротив, але цього замало, щоб подолати перешкоди. Суспільство готове до спротиву, якби опозиція їх не стримувала», – каже Юрій Шухевич.
 
Духовний спротив – шлях українського суспільства
 
Саме духовний і громадянський спротив можуть зупинити процес повернення до радянського минулого, наголосив правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи Мирослав Маринович, який за статтею 72 (антирадянська пропаганда, тобто «за наклеп») просидів 7 років у тюрмі і 3 роки перебував у засланні. Колишній дисидент вважає, що у радянський час закон навіть був кращим, аніж той скандальний, під номером 3879, що ухвалила парламентська більшість.
 
​​«Порушено принцип парламентаризму. Закон брутально порушує низку конституційних прав громадян. Якщо президент підпише, то це означає, що він порушив Конституцію України. Найголовніше нині – це духовний спротив. Треба використати прийом хакерів, які зламують сайти. Якщо влада забороняє одягати каски, то потрібно, щоб увесь Майдан, усе суспільство їх одягнули. Якщо Автомайдан, то всі на машинах на вулицях. Важливо, щоб суспільство було солідарне і захищало кожного, кого карають», – зауважив правозахисник.
 
Парламент повернув радянський закон
 
«За антирадянську пропаганду» 9 років перебував в ув’язненні і на засланні поет, дисидент Ігор Калинець. Він гадає, що парламент повернув дві норми радянського закону, бо чимало дисидентів сиділи «за антирадянську пропаганду» і за статтею «наклеп».
 
​​«За наклеп» на владу тоді давали до 3 років ув’язнення, але за цією статтею сиділи лише російські дисиденти. З українськими обходились жорсткіше, і майже всі ми йшли за статтею «антирадянська пропаганда», а це ув’язнення від п’яти до семи років. Перший арешт В’ячеслава Чорновола був «за наклеп», а вже другий раз «за антирадянську пропаганду». Вчора у парламенті був зроблений перший крок для реставрації антигуманних недемократичних законів. Або ми готові йти до кінця – на жертовність, або прийшли побавитись. Ми у 60-х знали, на що йдемо, знали, що чекає ув’язнення», – порівняв поет сучасну ситуацію з минулою.
 
Натомість представники Партії регіонів кажуть, що готові внести зміни в ухвалений скандальний закон №3879, якщо будуть правові підстави або ж він буде надто жорстким. Хоча один із авторів документа, регіонал Вадим Колесніченко наголошує, що закон захищатиме мирних демонстрантів від дій провокаторів.
 
«Я хочу, щоб у нинішній державі Януковича ми жили так, начебто ми у Європі, як у цивілізованому світі. Звільнімось від страху, живімо так, як це відповідає Божому закону, відповідає сучасним принципам держави – і ми переможемо», – підсумував розмову громадський діяч Мирослав Маринович.

Галина Терещук