Огляд польських ЗМІ на цю тему зробила журналістка редакції  BBC-Україна.

"Резолюція Сейму про визнання трагічних подій на Волині у 1943-45 роках геноцидом поляків стала провідною темою внутрішньополітичного життя Польщі. Тамтешні ЗМІ розмірковують про те, як це рішення може вплинути на українсько-польські взаємини.

"Жертви волають про пам'ять"

Видання tvp.info розповідає, що дебати у сесійному залі польського Сейму, які передували голосуванню за резолюцію, були доволі емоційними."Не про помсту, а про пам'ять волають жертви (подій на Волині. — Ред.) Цей стогін нарешті досяг польського сейму. Це історичний момент", - переконував депутат Анжей Косяняк-Камиш.

"Чи хочемо ми балканізації польсько-українських відносин? Не ми, політики, повинні вирішувати, чи був це геноцид, а тільки суд в Гаазі. Чим більше слів, тим менш значущою видається ця трагедія", - стверджував своєю чергу Кшиштоф Mєшковський.

Та попри це, Сейм таки прийняв резолюцію, яка визнала українських націоналістів винними у геноциді багатьох тисяч поляків. Видання звертає увагу на те, що польські депутати закликали до "продовження роботи заради примирення і діалогу" і "зміцнення співпраці між владою Республіки Польща і України в найважливіших для майбутнього обох країн справах".

У резолюції парламент також висловив "солідарність з Україною, яка бореться з зовнішньою агресією задля збереження територіальну цілісності".

Двоє все ж проти

Одне з провідних друкованих видань Польщі, Gazeta Wyborcza, пише, що головною метою резолюції було "встановлення історичної правди" й чітке визначення відповідальних за смерті поляків, "по-звірячому вбитих українськими націоналістами". Газета нагадує, що відтепер 11 липня відзначатиметься в країні як "Національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої республіки". Видання звертає увагу, що жоден член Сейму, який був присутній у залі під час голосування, не висловився проти прийняття резолюції. Тож документ, про ухвалення якого запекло і довго дебатували у стінах польського парламенту і поза ним, отримав підтримку 432-х депутатів з 460.

Gazeta Wyborcza додає, однак, що десять опозиційних членів парламенту утрималися від висловлення свого ставлення до документу й лише двоє народних обранців, Яцек Протасевич і Станіслав Гусковський, вийшли з залу під час голосування на знак протесту проти резолюції. “На їхню думку, використання слова "геноцид" сильно погіршить відносини з Україною", - зазначає Gazeta Wyborcza.

Емоції охолонуть

Інше провідне друковане видання, Rzeczpospolita, подає реакцію президента України Петра Порошенка на дії польського парламенту. "Мені прикро через рішення польського Сейму. Я знаю, що багато людей хотіли б використати його для політичних спекуляцій", - цитує газета його допис у Facebook.

А от на думку члена парламенту і керівника польсько-української парламентської групи, який був доповідачем по проекту резолюції, Міхала Дворчика, рішення польського парламенту не лише не ускладнить відносин між двома країнами, а й стане "важливим кроком на шляху до створення реальної, а не тільки декларативної співпраці" між ними.

"Я сподіваюся, що після того, як емоції охолонуть, ми зможемо очікувати раціональної поведінки заради співпраці", - сказав депутат після голосування за резолюцію. Він вкотре зазначив, що рішення Сейму "абсолютно не спрямоване проти України або українців".

Навіщо руйнувати мости

"Політики повинні шукати порозуміння з українцями" - статтю під таким заголовком публікує новинно-аналітичний портал onet.pl. Видання також подає коментар Єви Ледер, однієї з десяти депутатів, які утрималися від голосування.

"Це був злочин, який повинен бути засудженим, але завдання політиків будувати добрі відносини з сусідами, і цей документ не створює для цього підґрунтя", - переконана депутатка. "Я хочу підкреслити: коли йдеться про історичну правду, то волинський злочин був геноцидом. Я не маю жодних сумнівів у цьому. Проте я вважаю, що завдання політиків полягає у створенні символічних мостів порозуміння, діючи за принципом: "Ми пробачаємо і просимо вибачення", - наводить слова польської парламентарки портал onet.pl.

Видання зауважує, що й донині у польському науковому середовищі точаться запеклі суперечки щодо трагічних подій на Волині під час Другої світової, і одностайності серед фахівців досі немає.

Наталка Матюхіна, Служба Моніторингу ВВ".