Американський двомісячник з питань зовнішньої політики The American Interest опублікував статтю відомого політолога Дейвида Креймера: «Як найкраще допомогти Україні». У підзаголовку він накреслює три елементи: «скасуйте Мінські домовленості, збережіть санкції проти Росії і надалі чиніть тиск на українських лідерів, аби викорінити корупцію».

Автор пише, що впродовж останніх двох років українці здійснили величезні пожертви, включно із понад 100 людей, вбитих під час революції на Майдані у 2014 році, і майже 10 тисячами вбитих за період захисту Донбасу від загарбницьких сил Володимира Путіна. Українці також зазнали розчарування своїми власними лідерами та Заходом, який, на думку українців, надає недостатню підтримку їхній країні.

Упродовж останніх 12 років українці двічі вийшли на масові протести проти корупції та авторитаризму. Креймер наголошує, що жодна країна світу не може зрівнятися з тим, що зробили українці за останні 12 років.

Він зазначає, що населення України заслуговує на повну підтримку Заходу. Втім західні лідери мусять запевнити українців, що санкції проти режиму Путіна залишатимуться у силі, якщо Росія й надалі зазіхатиме на суверенітет і порушуватиме територіальну цілісність України. США та ЄС також мусять обрати підхід «суворої любові» до українських лідерів, аби дати їм зрозуміти, що провал боротьби з корупцією матиме певну ціну.

Автор статті цитує слова президента США Барака Обами, який на прес-конференції 24 квітня у німецькому Ганновері заявив, що санкції проти Росії можна буде скасувати лише за умови повного виконання нею Мінських домовленостей. Канцлер Німеччини Анґела Меркель повторила озвучений Обамою заклик до єдності ЄС та США у заходах проти триваючої агресії Росії в Україні. Вона наголосила на важливості імплементації Мінська у якнайближчому вже майбутньому. «Досі немає стабільного режиму припинення вогню і нам необхідно просувати політичний процес», - заявила Меркель.

На думку автора, американські та німецькі лідери праві, коли наголошують на необхідності збереження санкцій проти режиму Путіна. Однак, вони припускаються помилки, бо пов’язують все з виконанням Росією Мінських угод, досягнутих за посередництва Німеччини і Франції понад рік тому між Росією-агресором і Україною-жертвою російської агресії.

Мінські угоди це доволі хибний документ, пише Дейвид Креймер. Там взагалі не згадується Крим, який Росія незаконно анексувала у 2014 році. У ньому згадуються якісь «іноземні» сили замість «російських сил», які продовжують вторгатися в Україну і брати участь у бойових діях. Мінські угоди також неправомірно зобов’язують Україну ухвалювати спеціальні законодавства і конституційні поправки щодо проведення виборів у Донецькій та Луганській областях, які нині контролюються російськими окупаційними силами.

​​Автор пише, що не існує жодних умов для проведення найближчим часом легітимних виборів на Донбасі. Здійснюючи тиск на київське керівництво щодо виконання положень Мінських угод, Захід у такий спосіб відвертає частину тиску від Росії. Насправді Росія ще не виконала жодного положення Мінських угод. Більш ніж рік від підписання тих угод є достатнім часом, аби побачити, що ті угоди не працюють. Росія постає загарбником, відтак, саме Росія, а не Україна, несе відповідальність за провал цих угод.

Таким чином, пише Креймер, ЄС і США, як також Канада, Японія та інші країни, які ввели санкції проти Росії за її вторгнення в Україну, повинні замінити документ Мінських угод заявою, що складається з одного речення: «Санкції проти Росії залишатимуться в силі – і будуть посилюватися з часом – якщо Росія не виведе своїх військ і озброєння з України (в тому числі з Криму), не поважатиме суверенітет і територіальну цілісність України і не поверне Україні тих громадян, що вона викрала з української території».

Такі умови не повинні підлягати переговорам з Владіміром Путіним, - підкреслює автор статті. Це має бути декларація. Західні лідери мусять дати ясно зрозуміти, що Україна залишається жертвою триваючої агресії з боку Росії, і що санкції проти режиму Путіна мають бути збережені до часу, коли Москва залишить Україну в спокої, незважаючи на те, як довго це може забрати.

Дейвид Креймер закликає до посилення зовнішнього тиску на українських лідерів щодо боротьби з корупцією, який повинен включати чотири основні елементи.
Насамперед, США, ЄС і міжнародні кредитні установи повинні пов’язати дальшу фінансову допомогу Україні з результатами боротьби з корупцією, а не з риторикою і пустими обіцянками.
По-друге, США та їх європейські союзники повинні агресивніше пропонувати допомогу від таких агентств як ФБР і Мін’юст для розслідування корупції всеридині Україні.
По-третє, американські та європейські правоохоронні органи повинні стежити за джерелами коштів, за які українці набувають дорогі активи і нерухоме майно у наших власних країнах. Звідки українські чиновники й олігархи отримують гроші, щоб купувати компанії та дороге житло, наприклад, у США?  Захід не має сприяти корупції в Україні.
По-четверте, настав час на адресні санкції проти українців, причетних до корупції на найвищих рівнях. Санкції навіть проти невеликої групи корумпованих осіб мало би ефект протверезіння для тих, хто не хоче втрачати доступ до Заходу для подорожей і банківських послуг.
Збереження санкцій проти Росії до часу, коли вона залишить Україну, включно з Кримом, і більш суворий підхід до українських лідерів щодо боротьби з корупцією - саме так Захід може допомогти Україні досягти успіху. І тут немає часу для марнування - на жодному з фронтів, - пише старший директор з питань прав людини і демократії в Інституті Маккейна міжнародного лідерства Дейвид Креймер.