"Крим у складі Росії - цю реальність необхідно визнати", - ось головна ідея, яку депутат Національних зборів Франції Тьєррі Маріані так чи інакше повторював упродовж майже всієї прес-конференції у Москві.
Пан Маріані повернувся з Криму, куди їздив разом із чотирма своїми колегами в супроводі депутата Держдуми від ЛДПР Леоніда Слуцького та інших офіційних осіб. За три дні вони побували в Сімферополі, Ялті та Севастополі, зустрілися з представниками влади анексованого півострова, включаючи голову Криму Сергія Аксьонова та прокурора Наталю Поклонську, взяли участь у святкуванні Дня ВМФ і зустрілися з місцевими мешканцями.
За словами Маріані та його колег по нижній палаті французького парламенту, після поїздки і цих зустрічей вони переконалися, що "ситуація в Криму стає дедалі більш нормальною", права національних меншин ніяк не обмежуються, а життя людей поступово налагоджується.
"Ті, хто описують Крим як окуповану територію, краще би побували там і побачили, що відбувається. Крим вибрав свій шлях на референдумі більшістю населення, і всі в міжнародному співтоваристві знають це. Зараз було би краще остаточно прийняти цю реальність і зайнятися проблемами Донбасу", - заявив Тьєррі Маріані, колишній міністр транспорту Франції, який спільно з колишнім президентом РЖД Володимиром Якуніним очолює асоціацію "Франко-російський діалог”.
Рік по тому...
Це не перша поїздка Маріані до Криму - рік тому, в липні 2015 року, він уже їздив на півострів. Тоді його супроводжували 10 колег, зокрема депутат від 16-го округу Парижа Клод Гоазген, сенатор від Парижа Ів Поззо ді Борго та інші. Після тієї поїздки Маріані виступав із аналогічними заявами, обіцяючи повернутися в Європу і в інтерв'ю французькій пресі спробувати представити "альтернативну точку зору".
У квітні 2016 року він вніс до Національних зборів резолюцію, яка закликає владу Франції не підтримувати продовження санкцій проти Росії, і вона була прийнята. У червні Поззо ді Борго зі своїми колегами по верхній палаті вніс схожу резолюцію в Сенат, і її також схвалили. У російській пресі нинішню групу з п'яти депутатів Національних зборів назвали "французькою парламентською делегацією", а сам Тьєррі Маріані заявив на прес-конференції: "Французький парламент є єдиним парламентом у світі, який спрямував стільки своїх представників на цю територію, щоби зрозуміти, що там відбувається".
Але він же зізнався, що організувати поїздку було непросто, бо надто багато осіб у Франції виступали проти неї.
В іншій частині виступу французький парламентар зазначив, що вони є членами ПАРЄ та Парламентської асамблеї ОБСЄ, а в складі їх групи до Криму їздив Мішель Вуазен, голова делегації Франції в асамблеї ОБСЄ. В інтерпретації перекладача ця фраза прозвучала так: "Ми представляємо тут ще й Парламентську асамблею Ради Європи та Парламентську асамблею ОБСЄ, серед нас є Мішель Вуазен, який очолює французьку делегацію в Парламентській асамблеї ОБСЄ". Згодом, відповідаючи на запитання Російської служби Бі-бі-сі, чи можна вважати групу депутатів представниками цих міжнародних організацій, Тьєррі Маріані заявив, що однозначно ні. "Я не казав, що ми представляємо тут парламентські асамблеї Ради Європи і ОБСЄ... Ми, будучи членами цієї парламентської асамблеї, маємо право висловлювати свою думку, навіть якщо прекрасно розуміємо, що наша думка не є відображенням більшості членів парламентської асамблеї", - сказав він.
"Лайняне запитання"
"Скільки вам заплатив російський уряд за вашу поїздку, за вашу позицію?" - це запитання українського журналіста з агентства УНІАН настільки не сподобався Тьєррі Маріані, що він назвав його не зовсім парламентським словом "лайняне" (merde) і не став відповідати. Проте в Європі серед журналістів і політиків існує точка зору, за якою російське керівництво, як мінімум, намагається заручитися підтримкою західних політиків, зокрема і французьких.
Щоправда, кажуть про це в контексті вкрай правих. Масла у вогонь підлив скандал з "Національним фронтом" Марін Ле Пен. В кінці 2014 року стало відомо, що російський банк ПЧРБ видав ультраправій партії кредит на 9 млн євро. Помірні французькі політики не були учасниками скандалів, але порив парламентарів, які хотіли побачити Крим торік і цього року, зустрів очевидно прихильну реакцію російського керівництва.
Депутат Національних зборів від департаменту Об, член партії "Союз за народний рух" Ніколя Дюік в інтерв'ю Бі-бі-сі заявив, що ініціатива французького турне по Криму виходила не від Росії, а від самих депутатів - їм тільки пішли назустріч.
"У нас є власні мізки, досить розвинені для того, щоб розуміти, що приховано від більшості [...] Річ у тому, що в Криму відбувалися великі події, ми і правда бачили, що більшість людей хотіли втікати від українських заворушень", - сказав він Бі-бі-сі.
Чий Крим?
Усі учасники турне так чи інакше говорили, що Європа повинна визнати ту "реальність", в якій, за їхніми словами, живе сьогодні Крим. Реальністю ж, за їхніми словами, є той факт, що півострів де-факто увійшов до складу Росії, що з цим згодні його мешканці. Тим часом претензії багатьох західних країн до Росії полягали не тільки (і навіть не стільки) в тому, наскільки приєднання Криму до Росії відповідало сподіванням кримчан, а в тому, що Росія, на думку західних держав, грубо порушила міжнародні закони і правила, фактично ввівши війська на територію України і взявши Крим під контроль.
Відповідаючи на запитання Російської служби Бі-бі-сі про те, чи вважають депутати такі дії анексією, чи Крим входить до складу Російської Федерації на законних підставах, один із французьких парламентаріїв - Жак Міар із Республіканської партії - знову сказав, що "необхідно бути реалістами ".
"Жодні санкції не змусять великі держави змінити свою позицію", - сказав він. За словами Міар, що раніше буде визнана та реальність, про яку йшлося на прес-конференції, "тим краще буде і для України, і для Росії, і для Франції, і для Європи". "З точки зору соціології, історії, географії, з точки зору політичних реалій Крим належить Росії. Крапка", - сказав він.
Ліпше, ніж в Афганістані
Тьєррі Маріані, відповідаючи на аналогічне запитання, розповів, як брав участь у підготовці виборів в Афганістані, а також він знайомий із тим, як проводилися вибори в Іраку. За його словами, і там, і там було зафіксовано безліч порушень - в Афганістані були "вбивства кандидатів, заміновані ділянки, неможливість висловити свою думку і так далі".
"Якщо ви запитаєте, чи були ці вибори бездоганними, то відповідь буде - "ні". Тим не менш, міжнародне співтовариство ці вибори визнало, оскільки вважалося, що це відбивало думку більшості населення. Якщо ви мене запитаєте, чи був референдум в Криму організований бездоганно, я відповім, що ні. Зрозуміло, що він готувався поспіхом, але якщо порівнювати його з ситуацією в Афганістані та Іраку, то природно, в Криму ситуація була набагато кращою", - сказав він.
"Якщо запитати, чи відбиває цей референдум волю більшості населення, відповідь буде - "так" [...] Замість того, щоб багато років обговорювати, наскільки проведений референдум відповідав тій чи іншій умові, ліпше вже остаточно змиритися з реальністю і визнати, що це відбиває думку більшості населення", - сказав Маріані.
Мало-помалу
Попри те, що резолюція Маріані про зняття санкцій була прийнята в Національних зборах, один з учасників турне Жиром Ламбер зізнався на прес-конференції, що прихильників їхньої точки зору в нижній палаті французького парламенту не дуже багато. Уже після закінчення прес-конференції в бесіді з Російською службою Бі-бі-сі Тьєррі Маріані сказав, що, тим не менш, він знаходить нових прихильників серед депутатів.
"У Франції думка народу змінюється. Мало-помалу, але результат вже видно. Французький парламент проголосував проти санкцій в обох палатах, але ж в парламенті я належу до опозиції", - сказав депутат.
За його словами, ситуація може змінитися в найближчі місяці, оскільки в США, Франції і Німеччини очікуються вибори, на яких, так чи інакше, питання про відносини з Росією буде піднято.