Основні конкуренти в боротьбі за посаду президента США – Гілларі Клінтон і Дональд Трамп – під час майже двогодинних перших телевізійних дебатів встигли обговорити нестачу робочих місць, податки, насилля поліції та право на володіння зброєю. Щодо зовнішньої політики, то йшлося здебільшого про безпеку. В цьому контексті обговорювали боротьбу з міжнародною терористичною організацією ІДІЛ та ядерний потенціал. А от українське питання так і не прозвучало. Ані Трамп, ані Клінтон, яку вважають більш прихильною до України, не згадали про анексію Криму чи конфлікт на Донбасі. Хоча про загрози з боку Росії все ж йшлося. Однак, про суто американські, які стосуються нещодавніх кібератак, в тому числі і на Національний комітет Демократичної партії США, в причетності до яких підозрюють російські спецслужби.

Загалом, як зазначають оглядачі, телевізійні дебати в США цього разу особливо важливі. Причина − практично рівні рейтинги основних кандидатів, різниця поміж якими коливається в межах кількох відсотків. Цей аспект породжує і неймовірний інтерес з боку населення. За попередніми оцінками, аудиторія лише перших дебатів між Клінтон і Трампом може сягнути рекордних ста мільйонів глядачів. Водночас, на думку журналіста Івана Яковини, який докладно висвітлює виборчий процес у США, кількість виборців, які ще не визначились і можуть змінити свою позицію в ході дебатів, складає 20-30 відсотків.

«Зважаючи на те, що різниця між кандидатами зараз складає не більше одного-трьох відсотків, то перемога на дебатах того чи іншого кандидата може забезпечити йому перемогу й загалом на виборах. Тільки важливо пам’ятати, що будуть ще два раунди дебатів плюс дебати між кандидатами у віце-президенти. Тому, навіть якщо хтось програє, то шанс відігратися все ще залишатиметься, хоч він і буде примарним, бо перші дебати запам’ятаються найбільше», − вважає журналіст.

Пріоритет під час першої телевізійної «сутички» Клінтон та Трампа отримали внутрішні проблеми США. Їхнє обговорення зайняло більшість часу та уваги кандидатів, хоча українського глядача цікавили значно менше. Питання подальшої підтримки України, позиції учасників щодо конфлікту на Донбасі чи анексії Криму могли, натомість, прозвучати в заключній частині дебатів, де обговорювали безпекові теми. Однак, цього дня обидва кандидати вирішили обійти ці теми. На думку Миколи Воробйова, директора Центру дослідження Східної Європи у Вашингтоні, якщо про Україну і заговорять на наступних дебатах, які відбудуться вже у жовтні, то винятково у контексті протистояння з Росією.

«Основна причина, чому про нас не говорили сьогодні − Україна зараз не є на першому місці в зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки. Є ІДІЛ, є ядерні випробування Північної Кореї, є загроза, в тому числі економічна, з боку Китаю і таке інше. Україна не входить навіть у топ-10 тем для США», − пояснює Воробйов.

Клінтон вважає, що через Путіна Трамп не може бути головнокомандувачем

Ще до дебатів кандидати від Республіканської та Демократичної партій неодноразово висловлювали власну позицію щодо України. Так, Гілларі Клінтон ще з 2014 року послідовно виступає за посилення санкцій щодо Росії. Колишня держсекретар США свого часу навіть порівняла Путіна з Гітлером у зв’язку з анексією Криму.

Зі свого боку Дональд Трамп, навпаки, не приховує свого прихильного ставлення до Владіміра Путіна та його політики. Більше того, заявляв, що у разі його перемоги на виборах, готовий розглянути скасування санкцій та визнання Криму російським. За такі заяви в США Трамп постійно піддається жорсткій критиці. Клінтон не впустила нагоди ще раз «вколоти» цим свого опонента і під час дебатів. Йшлось про кібербезпеку. Гілларі Клінтон вчергове звинуватила Росію у хакерських атаках на низку організацій в США, серед яких і Національний комітет Демократичної партії. Раніше в інтернеті оприлюднили матеріали службового листування апаратників Демократичної партії США в період передвиборчої кампанії. З листування, здобутого зі зламаних поштових серверів партії, випливало, що працівники апарату, які мали б бути безсторонніми, надавали перевагу Гілларі Клінтон перед Берні Сандерсом.

В адміністрації Обами заявляють, що до зламу причетні дві російські спецслужби − армійське Головне розвідувальне управління та Федеральна служба безпеки.
«Все частіше ми стаємо свідками атак, які здійснюють держави. І останні випадки, які викликають значне занепокоєння, стосуються Росії. Вони використовують кібератаки проти цілої низки організацій в нашій країні, і я глибоко занепокоєна цим. Я знаю, що Дональд часто хвалить Владіміра Путіна. Хоча той розв’язав руки хакерам, щоб вони зламували державні файли, серед іншого – Демократичний національний комітет. І тому я була так шокована, коли Дональд відкрито запросив Путіна зламувати американські сервери. І це, звісно, неприпустимо. Саме тому півсотні американських експертів з національної безпеки і роблять заяви про те, що Трамп не може бути нашим головнокомандувачем», − каже Клінтон.

Трамп звинуватив Клінтон і Обаму у виникненні ІДІЛ

У відповідь Дональд Трамп наголосив, що причетність Росії до атаки, яку республіканці охрестили «електронним Вотерґейтом», не доведена, і що винними можуть виявитись інші країни. У Кремлі теж заперечують свою причетність до зламу серверів.
Продовженням теми безпеки стало обговорення методів боротьби з терористичною організацією ІДІЛ. Гілларі Клінтон висловила сподівання, що її стратегія дозволить вже через рік ліквідувати цю загрозу. Для цього, серед іншого, планується посилити удари з повітря по території, підконтрольній терористам. Трамп у відповідь звинуватив колишнього держсекретаря у самій причині виникненні угруповання.

«Секретар Клінтон говорить про знищення ІДІЛ. Але ж це президент Обама та секретар Клінтон, залишивши Ірак, створили той вакуум, в якому і виник ІДІЛ. Вона давно вже намагається знищити цю організацію, але ж ІДІЛ навіть би не виник, якби в Іраку залишили хоча б якусь частину військ. Можливо, десять тисяч, можливо більше. Чи, як я вже давно казав, якби ми взяли під контроль нафту, а ми мусили це зробити, то в ІДІЛ не було б можливості сформуватись, бо саме нафта стала для них основним джерелом прибутків», − заявив Трамп.

Опоненти пригадали одне одному гучні та вже давні «гріхи». Так Клінтон вчергове дорікнула кандидату-республіканцю за те, що той не публікує свої податкові декларації, на що Трамп відповів, що зробить це одразу після того, як колишній держсекретар покаже тисячі відправлених нею зі своєї пошти, а потім видалених, листів.

Телекомпанія CNN, посилаючись на підсумки опитування, проведеного відразу після завершення дебатів назвала переможцем Гілларі Клінтон. Згідно з результатами опитування глядачів телевізійниками, Клінтон визнали переможцем 62% опитаних, а Трампа – 27%.
Наступні дебати відбудуться 9-го та 19 жовтня. Вибори президента США заплановані на 8 листопада цього року.