Після 13 годин судового засідання в суді Відня, США було відмовлено в екстрадиції Дмитра Фірташа. Причина - недостатність доказів, що викривають компанію українського олігарха в дачі хабара індійським чиновникам для отримання ліцензії на розробку титанових родовищ. Тепер український бізнесмен може покинути Австрію. Але процес ще не завершений, звинувачення має намір подавати апеляцію.

Всі 13 годин в залі суду була спеціальний кореспондент РБК-Україна Наталія Непряхіна, а оглядач Валерій Калниш спостерігав за процесом з боку.

В будівлі Земельного суду Відня у кримінальних справах 30 квітня було багатолюдно вже о дев'ятій ранку. Початок робочого дня - але в зал, де розглядалася справа українського олігарха Дмитра Фірташа про екстрадицію в США, охорона нікого пускати не поспішала.

Крім численних журналістів до Відня приїхали політики, здебільшого від "Опозиційного блоку" - Юлія Льовочкіна, Вадим Рабинович, Михайло Папієв, Іван Мирний (в минулому керував службою охорони Дмитра Фірташа).

Прибули на процес топ-менеджери компаній, що належать бізнесмену. Group DF представляв Борис Краснянський, а Inter Media Group - Єгор Бенкендорф і Ганна Безлюдна.

Були тут і колеги Фірташа по бізнесу, наприклад, власник "Укргазенерго" Ігор Воронін. Друзі теж прибули підтримати підсудного - президент Hares Group Holding, у минулому радник Президента Віктора Ющенка Юссеф Харес, і Григорій Суркіс.

В залі перебувала і дружина Дмитра Фірташа - Лада Фірташ.

До початку процесу став очевидний його політичний ухил. Гучніше і частіше за всіх коментував Вадим Рабинович.

До початку засідання всім, хто його слухав, так і тим, хто ні, він вважав за потрібне нагадати, що у Відні він присутній не просто так, а як голова підкомітету Верховної Ради з прав людини. І його обурює, що порушуються права українського громадянина, а представників посольства України в Австрії він не бачить.

Крім журналістів на засіданні суду були присутні політики і топ-менеджери компаній Фірташа

Пізніше на цю заяву відреагував Надзвичайний і Повноважний Посол Олександр Щерба. Він зазначив, що в залі суду присутній керівник консульського відділу, а депутату варто було б бути уважнішим.

Зал, який повинен був прийняти всіх цих людей, виявився досить великим. І, якщо ти хотів почути, що говорять сторони процесу, слід було поквапитися зайняти місце в кількох перших рядах.

Процес, призначений на 10 ранку, почався з десятихвилинним запізненням. У зал суду підозрюваний Дмитро Фірташ зайшов, як здалося, в гарному настрої. Він привітався з адвокатами і перекладачами.

Останнім до зали зайшов суддя Крістоф Бауер. На самому початку він попередив присутніх про заборону вести відеозйомку і аудіозапис перейшов до суті справи. Дмитру Фірташу обвинувачення не висувалися, розглядалося лише питання про його екстрадицію в США.

- Ви знаєте, чому американські відомства хочуть вашої екстрадиції? - Бауер звернувся до Фірташа.

- Так, - відповів той.

На питання, чи згоден він на передачу його американській владі, відповів, що ні, так як в цій справі простежується чітка політична мотивація. Від подальшої дачі показань на цьому етапі Дмитро Фірташ відмовився, повідомивши, що готовий буде говорити після виступу його адвокатів.

Адвокати виступали кілька годин.

В зал суда Дмитрий Фирташ вошел в хорошем настроении

"Точно не брав хабарів і не давав"

Американське правосуддя підозрює Дмитра Фірташа в тому, що одна з його компаній - Bothli Trade AG, яка працює в Індії - дала місцевим чиновникам більше 18 млн дол. хабарів для отримання ліцензії на розробку титанових родовищ. Якби Індія надала дозвільні документи, то компанії Фірташа могли б стати третіми у світі за обсягом видобутку титану.

У справі також фігурує якась компанія А (джерела з числа учасників процесу стверджують, що мова йде про авіабудівну компанію Boeing). Якщо це так, тоді зрозумілий інтерес США до хабаря, який український бізнесмен дав якомусь індійському чиновнику. Boeing - один з найбільших споживачів титану. І США, наполягаючи на видачі Фірташа, захищає свої інтереси в політиці і на світовому титановому ринку.

За запитом США і на підставі звинувачення у хабарництві, Дмитро Фірташ був заарештований у Відні в березні 2014 року. Через тиждень він був відпущений під заставу в 125 млн євро. З цього моменту український бізнесмен не міг залишати країну - до остаточного рішення суду про екстрадицію.

За словами адвокатів Фірташа, незважаючи на численні запити доказів від США в причетності до дачі хабара, вони так і не було надані ні суду, ні захисту. Слід сказати, що американське правосуддя вело себе на цьому процесі досить дивно:

- суду не були надані свідки або протоколи їх допитів;

- не були названі рахунки, за якими можна було б визначити звідки і куди перераховувалися гроші;

- залишилося нез'ясованим і питання, яку роль той, хто отримав ці кошти грав у наданні ліцензій на розробку.

Суддя Бауер звернувся до Фірташа.

- Чи мало місце те, що вам ставиться в провину? - запитав суддя.

- Точно не брав хабарів і не давав. Щоб брати хабар, потрібно мати вигоду від цього. Ми з цього вигоди не отримували, ліцензію ми не отримували, її отримувала держава і ми з нею разом працювали. Тому це (наявність хабара, - РБК-Україна) - абсолютна неправда, - відповів Дмитро Фірташ.

- У мене немає протоколу допиту свідків, але, нібито, існують два свідки, які стверджують це, - уточнив суддя.

- Ми знаємо, що всі ці нібито свідки були арештовані в Америці, і всім їм були поставлені умови. Їм погрожували. Вони (США, - РБК-Україна) сказали свідку: "Ти зараз в руках у хороших хлопців, нам потрібна ця риба, ти повинен дати правильні свідчення", - пояснив свою позицію обвинувачений.

Більше на судовому засіданні тема хабарів не піднімалася взагалі - ні судом, ні адвокатами.

Лінія захисту будувалася на обґрунтуванні політичних мотивів справи. Адвокати Фірташа не стали розвивати тезу про економічну підоснову справи, але спробували зробити бізнесмена чи не головною перешкодою для реалізації зовнішньополітичних інтересів США в Україні.

Американський суд на цьому процесі вів себе дивним чином

З їх виступу випливало, що США незадоволені тим, що їх підзахисний у 2009-2010 роках підтримував кандидата в Президенти Віктора Януковича, в 2012 році - Віталія Кличка на парламентських виборах, а в 2014 році - кандидата в Президенти Петра Порошенка. Це, нібито, суперечило лінії Штатів, має свої симпатії до Юлії Тимошенко, а пізніше - до Арсенія Яценюка.

Суддю зацікавили політичні мотиви США і вплив Фірташа на українську політику. Свою розповідь Дмитро Фірташ почав з газової кризи 2006 року. Тоді, як відомо, був конфлікт між ним, одним з акціонерів RosUkrEnergo (СП, створене з "Газпромом"), і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко.

- США вважали, що я представляю інтереси Росії, і вони хотіли прибрати мене з ринку, а я газом займаюся з 1992-1993 років. Тоді був включений механізм через уряд США, і ми бачили листування з Тимошенко (мова йде про дипломатичне листування, оприлюднене WikiLeaks, - РБК-Україна), що Америка зробить все, щоб прибрати мене з ринку, - пояснював Фірташ.

Розповів він і про свою підтримку Януковича на президентських виборах 2010 року. Але не фінансову, а інформаційну, в результаті чого у нього з Тимошенко було кілька неформальних зустрічей, де вона пропонувала "відходити від Януковича і тоді всі процеси будуть улагоджені".

Визнав бізнесмен і що був ініціатором зустрічі з кандидатами в Президенти Петром Порошенком і Віталієм Кличком у 2014 році у Відні. Саме на цій зустрічі було вирішено питання про висунення єдиного кандидата, а Кличко - в мери Києва.

- Тоді прем'єром був Яценюк, спікером - Турчинов. І їм залишалося тільки зробити Президентом Тимошенко. Ця політична сила завжди красиво говорить про Україну, але кожен раз, коли вона приходить, Україна щось втрачає, - розговорився Дмитро Фірташ на допиті. - Перший раз - незалежність при поставках газу, другий раз ми втратили Крим. І хай Яценюк і Турчинов відповідатимуть за те, як вони віддали Крим.

Більше про подробиці зустрічі у Відні він не захотів говорити, посилаючись на конфіденційні зобов'язання, але уточнив, що результат був досягнутий: Порошенко став Президентом, а Кличко - мером.

Пізніше при дачі показань свідків з'ясувалося, що ще одним учасником зустрічі був Сергій Льовочкін - колишній голова Адміністрації Президента Януковича і діловий партнер Дмитра Фірташа, який зараз також є народним депутатом і заступником голови фракції "Опозиційний блок". Правда, він розповів лише про те, що був на зустрічі, але яка його роль і про що йшла мова - Сергій Льовочкін не сказав, також пославшись на усні домовленості про нерозголошення.

- Порошенко і Кличко приїхали до Фірташа, щоб з'ясувати, хто буде Президентом, вірно? -цікавився у Сергія Льовочкіна суддя Бауер.

- Я не можу так сказати. Важливо, що демократичні кандидати об'єднали свої зусилля. Інше не грає ролі, - відповів екс-глава Адміністрації Президента Януковича.

Крім Льовочкіна, який давав свідчення майже годину, до суду викликали і інших свідків - екс-Президента Леоніда Кравчука, голову фракції "Опозиційний блок" Юрія Бойка, екс-нардепа Інну Богословську і представника Райфайзенбанку Вольфганга Путчека.

Було опитано як свідка і Віталія Кліко. Він був єдиний, хто відповідав на питання судді в режимі відеоконференції і без присутності преси. Про це Кличко попросив суд сам.

Треба сказати, що в оточенні мера Києва досить різко відреагували на заяву Фірташа про підтримку Кличка. Говорити про політичну підтримку його кандидатури на виборах мера, як мінімум, некоректно, заявили в прес-службі мера, оскільки на виборах Віталія Кличка підтримали понад 55% киян.

"Сьогодні ми бачимо спроби перевести справу з економічної площини в політичну. Очевидно, адвокатами Фірташа обрана така позиція", - процитувала мера його прес-служба.

Всі інші свідки давали свідчення відкрито. Питання так само стосувалися конфронтації Фірташа і Тимошенко, впливу олігарха на українську політику, підтримки Януковича.

- Особлива інтрига була, коли Тимошенко була у в'язниці, вона давала слово, що не піде на вибори. Обговорювалася така умова: вона звільняється і їде лікуватися за кордон. Але вона вийшла і майже відразу сказала, що братиме участь у президентській компанії, - повідомила у своїх свідченнях Інна Богословська. - І тоді вся Україна знала, що Фірташ підтримував Кличко. І виникла проблема в політичному просторі. А Тимошенко мала на меті позбавити Кличка підтримки групи компаній Фірташа. Я хочу нагадати, що навіть перебуваючи у в'язниці, Тимошенко висувала позов щодо Фірташа. Це загальнодоступна інформація, я прочитала її в пресі. І Тимошенко було відмовлено в американській юрисдикції, оскільки вона її не довела.

Під час процесу суд заборонив Дмитру Фірташу спілкуватися з журналістами. Тому про свої враження він міг розповісти адвокатам або своєму найближчому оточенню. Настрої були іноді просто містичні. Так, Лада Фірташ в якийсь момент сказала, що "це Бог посилає їх сім'ї випробування", які вони "звичайно ж подолають".

Суд заборонив Дмитру Фірташу спілкуватися з журналістами

Екс-віце-прем'єр Юрій Бойко, який не має великого досвіду присутності в іноземних судах, у якійсь із перерв хотів підійти до Дмитра Фірташа. Він спробував пройти через огорожу та охорону. Охоронець зробив круглі очі, явно не розуміючи чому якийсь пан хоче пройти до учасників процесу.

- І що, не можна туди пройти? - здивовано, по-російськи запитав Юрій Бойко у поліцейського, киваючи в бік Дмитра Фірташа. Розуміння у охоронця від незнайомої йому мови не додалося.

О 23:00 за місцевим часом суддя Бауер оголосив вердикт - відмовити США в екстрадиції за відсутністю достатніх доказів обвинувачення. На це рішення зал вибухнув оплесками.

У той же час, суддя зазначив, що Австрія в цьому процесі опинилася в невигідному становищі: прийнявши негативне рішення, її можуть звинуватити у зв'язках з Росією, позитивне - що країна пішла на поводу у США. Бауер наголосив, що можливі політичні наслідки для якої-небудь із сторін не були мотивацією при прийнятті рішення, а виносячи вердикт, враховувалися дві важливі обставини: обґрунтованість клопотання американською стороною і наявність політичного підґрунтя.

З його виступу випливало, що обґрунтованістю звинувачення він незадоволений. Так, показання двох свідків не були оформлені належним чином, спочатку вони були анонімними, але пізніше прізвища свідків були вказані.

- Я хотів отримати протоколи свідчень і перевірити, чи є ці докази. Я не повинен був перевіряти їх достовірність, але повинен був перевірити, чи існують вони в принципі. І люди, і питання до них, - сказав Бауер. - Спочатку це були конспекти того, що ці свідки очікуються в майбутньому. Я попросив надати мені письмові протоколи допитів, а якщо їх не існує, я попросив самому допитати цих свідків. Була відповідь, що протоколів допитів не існує, є лише звіти, конспекти, де зазначено, що ці свідки могли б сказати.

Прокурор, яка до цього не сказала ні слова, заявила, що подаватиме апеляцію, тому процес ще не завершений. Але це жодним чином не вплине на свободу пересування Дмитра Фірташа - йому повернуть його паспорт, він може покинути Австрію, спокійно переміщатися по світу, але заставу йому поки не віддадуть. 125 млн євро стали гарантією того, що він буде приїжджати на наступні процеси.

По закінченні процесу у спілкуванні з журналістами Фірташ був небагатослівний. Його постійно перебивав Борис Краснянський, який вважає, що своїми коментарями той може зашкодити процесу. Єдине, що олігарх сказав, що хоче повернутися в Україну, але коли це станеться - він не знає.

Суд пішов, але обіцяв повернутися

Це був дивний процес, коли питанням взагалі не приділялася увага. Що хотів дізнатися суд? Чи є небезпека для Фірташа в США? Чи будуть його судити за політику чи за хабар? В першу чергу, відповісти на ці питання не готова сторона звинувачення - США. Пасивність сторони, що ініціювала процес, її непідготовленість в частині подання документів і доказів - все це наводить на думку, що Штати відмовилися від наміру притягати до відповідальності Дмитра Фірташа.

Але, бути може, вихід Дмитра Фірташа з обридлого віденського готелю - це трюк, що знижує пильність суду і захисту.

Всі зізнання, що прозвучали на процесі, - вторинні. Чутки про те, що Фірташ і Льовочкін роблять ставку на Порошенка і Кличка були ще під час виборчої кампанії. Про зустріч в готелі теж було відомо. Причому, не тільки українській пресі, але і зарубіжній, слив в яку, стверджують люди знайомі з ситуацією, влаштували західні спецслужби, які здійснювали постійний нагляд за Фірташем.

Визнання не тільки вторинні, але і не повні. Що розповів Кличко? Про що промовчав Льовочкін? Що міг би розповісти Петро Порошенко? І до речі, чому його не викликали в якості свідка?

Невеликим секретом є і війна між Фірташем і Тимошенко. І раз вже почали відновлювати всю історію боротьби, так треба було ще й Віктора Ющенка покликати, який якось в 2009 році висловився про "смердючий газ". "Мене звинувачують в тому, що я маю якесь відношення до RosUkrEnergo. Я не хочу цього, мені це набридло слухати. Я не займався вашим смердючим газом... Маю честь про це вже не один раз говорити", - казав екс-Президент.

Зробити Дмитра Фірташа українським ворогом №1 - історія дивна для України. Але, як з'ясувалося, досить переконлива для австрійського суду.

І от повертається Дмитро Фірташ в країну, а тут - кримінальні справи, арешт 500 млн куб. м газу компанії Osthem. Уряд зробив усе, від нього залежне, щоб зіпсувати власнику Group DF радісний момент зустрічі з батьківщиною.

І тут цікаво подивитися, як поведе себе Президент Петро Порошенко. Адже виходить, він повинен бути вдячний Фірташу за те, що той переконав Кличко знятися з виборів, не балотуватися на пост глави держави. І що, глава держави не захистить таку людину від нападок Арсенія Яценюка? А якщо захистить, як бути з деолігархізацією країни?

Суд, можливо, і закінчений, але наслідки його ми ще будемо відчувати на собі. В принципі, такі "чорні мітки" у західних демократіях відображаються на виборах. Треба трохи почекати.

Наталія Непряхіна, Валерій Калниш,
спеціально для РБК-Україна