За даними ВООЗ, Україна - серед 8 країн з найгіршими показниками за рівнем вакцинації проти кашлюка, дифтерії і правця. Тож у медиків є намір узаконити обов’язкову імунізацію.
Центрально-Африканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея, Нігерія, Сомалі, Південний Судан, Сирія та Україна. У цих країнах, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у 2016 році охоплення імунізацією проти кашлюку, дифтерії та правця (КДП) було найнижчим у світі. Повний курс вакцинації проти цих хвороб там пройшли менше 50 відсотків немовлят. За даними міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, з початку цього року в країні було зареєстровано п'ять випадків захворювання дітей на правець. Останні випадок був виявлений у місті Новояворівськ Львівської області. Жодна дитина не була щеплена, зазначають в МОЗ.
На запит DW в українському представництві ЮНІСЕФ повідомили, що ситуація з охопленням імунізацією проти інших хвороб в Україні теж є критичною. Минулого року менше половини дітей, яким виповнився один рік, були вакциновані проти кору. У МОЗ України DW повідомили, що станом на червень 2017 року проти гемофільної інфекції повністю вакциновано лише 18,6 відсотка українських дітей до року, проти гепатиту Б - 25 відсотків, проти поліомієліту і проти КДП - 26 відсотків, проти туберкульозу - 40,2 відсотка, проти кору, паротиту та краснухи - 45,7 відсотка немовлят.
Вакцин немає
"Вакцинація потрібна для того, щоб у популяції був певний рівень напруги імунітету. Тільки тоді інфекція буде керована. У нас досить довго не було в країні вакцин. Тому й такі цифри", - пояснює експерт з питань реформування системи охорони здоров'я Реанімаційного пакету реформ Тетяна Юрочко. За її словами, протягом останніх п'яти років в Україні була порушена система щеплень. Спочатку поліклініки не отримували вакцини вчасно через заполітизовані корупційні та затягнуті у часі тендерні процедури закупівлі ліків. У 2015 році Україна вирішила перейти на закупівлю ліків через міжнародні організації. Але процес підготовки потрібних документів затягнувся, і закупівлі вдалося розпочати лише нещодавно. Тому в деяких регіонах безперебійне постачання вакцин досі не налагоджене.
На офіційній сторінці МОЗ у Facebook під постом про графік щеплень батьки з різних регіонів обурюються, що досі не можуть знайти потрібних вакцин і зробити щеплення своїм дітям. Реакції міністерства на ці дописи немає. На прохання DW прокоментувати ситуацію з вакцинацією відомство вислало лише лінк на інформацію на відомчому сайті про наявність імунобіологічних препаратів у регіонах. Згідно з нею станом на 1 липня цього року Україні загалом забезпечена вакцинами, однак у кількох областях бракує вакцини для профілактики поліомієліту.
Без довіри
Саме на тлі браку вакцин в Україні з'явилася потужна антивакцинальна кампанія, яка призвела до істотного зниження довіри населення до імунізації, вважають експерти. "Антивакцинальний рух створили батьки, які не довіряють вакцинам. Їх підтримують лікарі-гомеопати, методи лікування яких не ґрунтуються на доказовій медицині, та фармацевтичні компанії, які розповідають про неякісні вакцини конкурентів", - вважає голова правління громадської організації "Батьки за вакцинацію" Тимофій Бадіков. За його словами, ситуацію ускладнює загальна недовіра людей до застарілої системи охорони здоров'я та корупція в цій галузі. Бадіков переконаний, що наслідки такої недовіри можуть бути катастрофічними. На це вказують і в ЮНІСЕФ. "Я шокована деякими національними медіа і блогерами, які вже багато років поширюють чутки і міфи проти вакцинації, що не мають жодного наукового підґрунтя", - цитує прес-служба міжнародної організації слова голови представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованни Барберіс.
Світлана з Києва - одна з тих, хто не вакцинує своїх дітей. За її словами, це рішення зумовлене не загальним "антивакцинальним трендом", а власним досвідом. "Дванадцять років тому, коли моєму старшому синові зробили щеплення, він знепритомнів, у нього почалися судоми, він задихався. Така реакція на вакцину. Я ніколи не забуду той день", - згадує Світлана. Після цього випадку вона вирішила більше не робити щеплення своїм трьом дітям, а довідки у дитсадок та школу купує через корупційну схему у місцевій поліклініці. Саме тому жінка не хоче називати своє прізвище. Нещодавно двоє її менших дітей перехворіли на кашлюк, і тепер вона планує частково їх імунізувати, однак поки не наважилася, оскільки сумнівається у якості доступних українським дітям вакцин.
Переконати всіх
Тимофій Бадіков вважає, що Світлану та інших батьків варто переконувати у перевагах вакцинації. Для цього, на його думку, потрібна потужна інформаційна кампанія. "Ми ж закуповуємо вакцини через міжнародні організації. Ці вакцини використовуються в інших країнах", - каже Бадіков. У представництві ЮНІСЕФ наголошують, що проводять освітні кампанії щодо ефективності та безпеки вакцинації. "Ми навчаємо медичних працівників, оскільки успішність програми вакцинації залежить від того, наскільки лікарі добре обізнані, наскільки вони самі впевнені в безпечності вакцин, наскільки вони можуть ефективно проконсультувати батьків щодо вакцинації", - зазначають в українському представництві ЮНІСЕФ.
Щоб збільшити охоплення імунізацією українців за приписами ВООЗ до 90 відсотків, потрібно налагодити безперебійне постачання вакцин в регіони, переконана Юрочко. Експертка також пропонує передбачити в законопроектах про медичну реформу обов'язковість імунізації, якщо людина хоче отримати безкоштовний пакет послуг медичних послуг чи співфінансування від держави свого лікування.
Лілія Гришко для DW
