З початку цього року Державна інспекція з захисту прав споживачів перевірила понад 130 тисяч літрів питної води та безалкогольних напоїв у роздрібній торговельній мережі, і майже третину продукції забракувала та вилучила. Здебільшого йшлося про відсутність документів щодо якості та вичерпаний термін придатності, і лише кожна двадцять п’ята пляшка не відповідала вимогам закону щодо складу та чистоти води, повідомляють посадовці, які проводили перевірки. Відтак, на думку керівника Держспоживінспекції Сергія Орехова, бутильована вода в Україні переважно є безпечною для людини.

Проте більшість українців використовують для пиття і приготування їжі воду з кранів, а водогони перебувають в жалюгідному стані та довгий час недофінансовуються, заявив у коментарі Радіо Свобода директор Асоціації питної води Володимир Скубченко.

​​«Є закони, є національна програма «Питна вода», однак ні минулого року, ні цього на їх виконання немає коштів. Коли на заміну радянським ГОСТам почали діяти санітарні правила та норми, більшість водопровідних господарств перестали відповідати вимогам до якості води. Вихід: і влада, і бізнес мають долучитися до реконструкції водогонів, інакше змін не буде», – наголошує фахівець з чистоти води.

Експерт наголошує, що європейські стандарти питної води не є більш суворими за українські, і багато у чому вони перегукуються. Чого не скажеш про типи очисних споруд на українських водозаборах. Майже всі вони, каже пан Скубченко, розраховані на водойми першого класу (вода в яких ненабагато гірша за питну). Тоді як за останнє століття річки та озера України стали набагато бруднішими, а системи водоочищення міст і сіл – не еволюціонували.

Європа вже вкладає кошти в українську воду

Вода, яка іде від насосних станцій, забруднюється у старих зношених трубах, тож у першу чергу необхідно інвестувати у системи додаткового очищення в дитсадках , школах та лікарнях, вважають фахівці. Такі інвестиції з Європи вже надходять. За словами міністра інфраструктури Геннадія Темника, на 2014-2020 роки запланували проект Європейського інвестиційного банку на 800 мільйонів євро, який стосуватиметься поліпшення водопостачання, водовідведення та енергоефективності цього сектору. Подібний проект Європейського банку реконструкції та розвитку передбачає вкласти 31 мільйон євро у водогони міст Донецької області.

Тим часом «водний» проект Світового банку вже розпочався. Він охоплює 14 міст, від Одеси й Харкова, до Калуші та Дрогобича. У цих містах вже замінили понад 40 кілометрів водогонів та реконструювали приблизно чотири сотні насосних станцій. Забруднення і втрати води від цього знизилися на кілька відсотків, констатують експерти Світового банку.

Якщо ж Україна підпише угоду про асоціацію з ЄС у листопаді цього року, державі легше буде застосовувати європейські підходи до оновлення мереж водопостачання, а крім того, до них виявлятимуть більший інтерес інвестори, сподівається директор Інституту екології людини Михайло Курик. Однак на його думку, ситуація з бутильованою водою буде не такою однозначною, оскільки одне лише дотримання європейських стандартів не зробить її безпечною.

​​«В ЄС використовується вода переважно «осмотична» - очищена протискуванням молекул через надтонкий фільтр. Вона придатна для їжі, напоїв, і про це свідчать європейські норми. Однак вона не призначена для пиття у чистому вигляді, – пояснює Михайло Курик. – Природна вода, до якої людина звикла за час еволюції – це вода річок, у якій мінерали та гази збалансовані. Очищену воду треба доводити до цього балансу, а норми цього не регламентують».

Між тим, експерт сподівається, що приєднавшись до асоціації з ЄС, Україна запозичить і підходи європейських виробників бутильованої води, які з власної ініціативи добирають її оптимальний склад, і порівнюють його з водою, яка знаходиться всередині людського організму та бере участь в обміні речовин.

Конкуренція та європейські підходи поліпшать воду, але поступово

Економіст Олександр Жолудь зазначає, що вже зараз ті українські підприємства харчової галузі, які продають воду та напої за кордон, дотримуються вимог якості ЄС щодо всієї своєї продукції. Він припускає, що зі збільшенням конкуренції в асоціації з Євросоюзом зростатиме частка якісної води на ринку.

Цей процес не буде швидким, припускає координатор водної програми громадської організації «Мама-86» Ганна Цветкова.

​​«Україна до європейських стандартів підготувалася, але для нас, споживачів, більше важить не стандарт води, а її якість у крані чи у пляшці. Такої швидкої зміни в нас не відбудеться, але посадовці матимуть це питання на порядку денному. В ЄС традиційно велику увагу приділяють чистоті води, тоді як в нас про неї забувають, навіть, коли йдеться про реформування мереж водопостачання», – каже експерт.

Українські санітарні норми і правила щодо якості води (САНПІН) є подібними до норм ЄС, однак частка чистої води на полицях магазинів Євросоюзу залишається вищою, ніж в Україні. Українські водогони фахівці оцінюють як зношені більш ніж наполовину, тому чистота води в кранах європейців та українців разюче відрізняється. 

Євген Солонина