Регіонал та очільник Української спілки промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах закликав уряд зважити на побажання бізнесу та вибудовувати стратегію адаптації до умов ЄС кожної галузі. Зі свого боку, урядовці та частина експертів впевнені, що загалом українська економіка вже готова до інтеграції з європейською.

Українська економіка в цілому виграє від асоціації України з ЄС, угоду про яку планують підписати у Вільнюсі в кінці листопада, вважає народний депутат від Партії регіонів, керівник Української спілки промисловців та підприємців Анатолій Кінах. За словами депутата, влада нині готує законодавство України до цієї угоди. Однак поза увагою залишається адаптація різних галузей економіки до роботи в умовах нових стандартів та конкуренції з європейськими виробниками, наголосив у понеділок, відкриваючи Економічну раду галузевих асоціацій бізнесу, Анатолій Кінах.

Якщо угоду підпишуть, то з 2014 року 90% її економічних положень і 50% політичних набудуть чинності ще до ратифікації

​​«Якщо угоду підпишуть, то з 2014 року 90% її економічних положень і 50% політичних набудуть чинності ще до ратифікації. Мене дещо дивує позиція нашого, сподіваюся, стратегічного партнера, Російської Федерації щодо нашого руху до ЄС. Відомо що частка українського товарообігу з Євросоюзом – 30%, з Митним союзом – 40. Натомість частка торгівлі з ЄС у товарообігу Росії – понад 50%. Отже, навіть Росія більшою мірою інтегрована до ЄС, ніж ми зараз», – робить висновки Анатолій Кінах.

Він стурбований тим, що українські урядовці більше опікуються запровадженням європейських нормативів і не аналізують впливу асоціації з ЄС на українську економіку. 

«Україна повинна сьогодні, як ніколи, формувати національний план адаптації до умов вільної торгівлі з Європейським союзом, шукати на світових ринках сектори, за рахунок яких можна мінімізувати ті втрати, які можуть понести українські виробники через штучні перешкоди на кордоні з Російською Федерацією», – підсумував Кінах.

Треба вчитися в Європи підтримувати свого виробника – Козаченко

Голова ради підприємців при Кабінеті міністрів Анатолій Козаченко зауважує, що ринок країн Євросоюзу є великим та важливим для України, однак він є перенасиченим, і опановувати його буде непросто. Він наводить, як приклад, українське сільське господарство та харчову галузь, які за рахунок низьких цін можуть конкурувати з європейськими виробниками. Однак, за словами Козаченка, слід враховувати і захисні заходи, пільги та дешеві кредити, які мають виробники в ЄС. Подібним чином щодо своїх підприємців має діяти й українська влада, резюмує Козаченко.

Натомість чимало керівників українських галузевих об’єднань говорять про те, що влада діє з точністю до навпаки: податковий тиск, перевірки та неповернення ПДВ знижують конкурентоздатність українських експортерів напередодні угоди з ЄС, констатують промисловці.

Серед найбільш проблемних галузей вони називають транспортне машинобудування, автомобілебудування та суднобудування – ті галузі, які є орієнтованими на пострадянський простір, і які, за підтримки українського уряду, треба інтегрувати до європейських виробництв.

Раніше, на засіданні українського уряду, прем’єр Микола Азаров наголошував, що українська влада працює над адаптацією різних галузей до умов Асоціації з Європейським союзом. Коли наприкінці літа Російська Федерація перешкоджала українському експорту, Радіо Свобода з’ясувало, що машинобудівна, харчова, металургійна, аграрна та інші галузі, орієнтовані на експорт, вже застосовують європейські вимоги до якості продукції та безпеки праці. Представники низки експортно-орієнтованих підприємств, зауважують, що їхня продукція вже повністю адаптована до вимог країн ЄС, які її купують.

Перспективи розвитку тієї чи іншої галузі української економіки в умовах асоціації з ЄС найбільше залежатимуть від того, «де українці будуть краще працювати», заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький.

Макроекономічні оцінки – десь приблизно 170 тисяч нових робочих місць

​​«Валовий внутрішній продукт (ВВП) додатково буде зростати на 1,5% на рік. Буде і приріст торгівлі. Макроекономічні оцінки – десь приблизно 170 тисяч нових робочих місць. На зернові цією угодою передбачено обсяг квоти до 2 мільйонів тонн, за якою мито є фактично нульовим. Це виграш виробника, або ж того постачальника, який буде виходити на ринок у Європейський союз, від несплати цього мита», – прогнозує П’ятницький.

Економіст Олександр Жолудь наголошує, що реакцію кожної галузі та навіть окремих підприємств на асоціацію з Євросоюзом треба розглядати індивідуально. За його словами, все залежить від того, якими є мита і квоти на конкретну продукцію, наскільки серйозними є її європейські конкуренти.

Загалом, за словами Олександра Жолудя, стрес від конкурентної боротьби на спільному ринку України та ЄС, у підсумку, позитивно вплине на економіку держави.

Прогнози більшості інституцій сходяться на тому, що підписання Україною угоди про зону вільної торгівлі з Європейським союзом сприятливо вплине на українську економіку, принаймні на більшість її галузей, і позитивно позначиться на добробуті населення. 

Євген Солонина і Микола Закалюжний.