Завдяки теплій погоді та падінню промисловості Україна пройшла зиму, не купуючи російського газу та зберігши значні газові запаси в підземних сховищах. Україна зустріла весну з найбільшими для цього періоду запасами газу за останні п’ять років: підземні сховища заповнені на 20 відсотків більше, ніж торік у березні, стверджують у НАК «Нафтогаз України».

При цьому український уряд не бажає поновлювати закупівлю російського газу, яку припинив більш ніж три місяці тому, заявляють представники «Нафтогазу» та урядовці. Однак головна причина стабільного опалювального сезону – не ефективні дії уряду й не економія енергоресурсів, а тепла зима та падіння промисловості, наголошують експерти. Стійкої енергетичної незалежності, на їхню думку, Україна досягне лише після появи вільного ринку газу і вугілля, а також за умови збільшення власного видобутку вуглеводнів.

10 мільярдів кубометрів – такими є запаси блакитного палива в українських підземних сховищах за даними «Укртрансгазу» і європейських операторів підземних сховищ (GSE). Це на 1,9 мільярда більше, ніж на початку березня 2015 року, і це є найбільші запаси для початку березня за п’ять останніх років, стверджують в «Укртрансгазі». Цього року, припускають експерти, після завершення опалювального сезону Україна матиме залишок у кілька мільярдів кубометрів газу, який можна підняти зі сховищ, і його можна буде заощадити на наступний опалювальний сезон.

Паралельно з використанням запасів та ресурсів власного видобутку Україна продовжує реверс з країн ЄС, 90% якого відбувається з території Словаччини. Так у лютому із західного напрямку надійшло 1,25 мільярда кубометрів, свідчить офіційна статистика. Голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв уже заявив, що Україна, яка понад три місяці не купувала російського газу, не планує найближчим часом відновлювати російські поставки. Хоча до 2014 року держава купувала понад 20 мільярдів кубів на рік з російського напрямку.

Наприкінці минулого року Україна припинила й імпорт електроенергії, після відключення анексованого Криму від електропостачання. І в цілому Україна має певне перевиробництво енергії, стверджують енергетики. Враховуючи ці факти, президент України Петро Порошенко вже наголосив, що цієї зими Україна «продемонструвала всьому світові свою енергетичну незалежність». Про це він заявив 2 березня під час зустрічі із віце-президентом Європейської Комісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шевчовичем, на якій сторони обговорювали, як підвищити енергоефективність української економіки.

Голова української держави повідомив, що Україна продовжує зміцнювати свою енергетику: зокрема, Верховна Рада найближчим часом розгляне закон про ринок електроенергії, який узгоджено з Європейською комісією. Тим часом, експерти вважають енергетичну стабільність в Україні ще досить хисткою.

Цього року українська погода поставила кілька температурних рекордів: окремі дні лютого і березня були найтеплішими за останні сто років, стверджують синоптики, а сильні морози були лише в січні. Погода, падіння промисловості й самообмеження українців, а не зусилля уряду – ось що дало змогу Україні пройти більшу частину опалювального сезону стабільно, стверджує енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

​​«Український уряд має завдячувати американським синоптикам: зроблений ними прогноз дуже теплої зими виправдався. Також українська промисловість, яка використовує газ як сировину (виробництво азотних добрив та хімічна галузь в цілому – занепадає. Підвищення цін на газ для населення і падіння індустрії й дали економію, але ніяких системних змін не відбулося. Ручне управління галуззю, непрофесійні дії уряду, неконкурентні переваги фінансово-промислових груп у енергетичному секторі – це шлях до деградації», – попереджає Рябцев.

На його думку, Кабміну потрібно переходити від «реактивної» політики (реагування та те, що вже відбулося) до «превентивної» (підготовка до того, що має відбутися).

До зменшення споживання газу і електроенергії взимку спричинилися й нові тарифи. Так, ціна газу для українців, які в холодний період споживають до 200 кубометрів газу на місяць, минулого року зросла до 3600 гривень за тисячу кубометрів, а максимальна ціна – до 7188. Але з 1 квітня в Україні пільгова ціна для населення та теплокомуненерго може ще раз підвищитися, до 5500 гривень з урахуванням ПДВ, попередив голова Національної комісії з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк. «Я думаю, що «верхня» ціна (7188 гривень) дещо впаде, відсотків до 10, а «нижня» – зросте до 5500 гривень із ПДВ», – запевняє Вовк.

У разі підвищення газового тарифу для комунальних підприємств, тепло для населення теж здорожчає, приблизно на 80%, такий розрахунок наводить голова НКРЕКП.

У комісії стверджують, що такі кроки відповідають підписаній раніше угоді з МВФ, в якій ідеться зокрема, що до 1 квітня Україна має закласти в тарифи не менше 75% від вартості імпортного газу для населення і теплокомуненерго. Тим часом, з 1 березня в Україні на чверть зросли й тарифи на електроенергію.

Через стрімке зростання тарифів українці масово утеплюють свої будинки та квартири, встановлюють газові лічильники і переходять на альтернативне паливо.

Утім, частина слухачів Радіо Свобода визнають, що економія енергоресурсів для них перетворилася на самообмеження. Багато хто, маючи індивідуальне газове опалення, зменшував температуру в будинку до +15 градусів, щоб економити.

Прості українці економили газ взимку найбільше, визнає прес-служба НАК «Нафтогаз». І подає дані про те, що за 2015 рік українські споживачі витратили на 21% менше газу, ніж в 2014, загальнодержавне споживання цього ресурсу зменшилося з 42,6 до 33,8 мільярда кубометрів. Причому побутові споживачі скоротили свої апетити на чверть, з 15,1 до 11,3 мільярда кубометрів упродовж року.Промисловість, для порівняння, скоротила використання газу на 3,2 мільярда кубометрів, тобто на 22%, звітує «Нафтогаз».

Експерт з питань енергетики Олександр Нарбут стверджує, що опалювальний сезон минає задовільно – але не лише за рахунок ощадливості споживачів, а передовсім завдяки погоді й достатнім запасам газу.

«Ми ще не завершили опалювального сезону, а березень в Україні буває досить прохолодним. З іншого боку, в нас безумовно більше запасів газу у сховищах, ніж торік, тож до кінця опалювального сезону його вистачить», – визнає аналітик. Наскільки ж Україна є незалежною від постачання російського газу в стратегічній перспективі – можна буде говорити лише після повноцінної роботи ринку природного газу та «модернізації» тарифів, наголошує Нарбут.

​​«Повноцінний ринок газу запрацює, коли діятимуть повноцінні угоди про приєднання (до українського ринку) операторів суміжних країн ЄС. Наразі повноцінною за стандартами ЄС можна назвати лише чинну угоду з одним оператором, з Угорщини. – зауважує експерт. – Важливо також модернізувати тарифну політику так, щоб високий тариф на вхід на ринок (12,47 доларів за право продавати 1000 кубометрів газу) не створював тарифного бар’єра для входження на український ринок газу». Цю роботу уряду та НКРЕКП в напрямку спрощення умов на ринку ще не можна вважати повною мірою виконаною, визнає Олександр Нарбут. І додає, що в умовах повноцінного ринку газу його вартість для промислових споживачів може знизитися, приміром, до того рівня, який є у Словаччині. Зростання ж власного видобутку може дещо здешевити газ і для простих українців.

Він називає й інші чинники, які можуть сприяти довготривалій енергетичній незалежності від Росії: ідеться про стимулювання власного видобутку газу, про створення нових ліній електропередач, подібних до відкритої взимку ЛЕП від Рівненської та Хмельницької АЕС до Києва і, відповідно, про більш повне використання виробленої електроенергії. Окрім того, за словами експерта, Україні слід розвивати конкурентний ринок вугілля, яке залишається важливим компонентом українського енергобалансу. Ці та інші чинники має охоплювати комплексна державна енергетична політика, підсумовує аналітик.

Водночас інший енергетичний експерт, керівник програм «Діксі Груп» Роман Ніцович доводить, що споживання газу в Україні цієї зими скоротилося великою мірою через відповідні рішення уряду, які передбачають більш гнучке регулювання в сфері теплопостачання. «Ми пам’ятаємо постанови, які зобов’язали теплопостачальників враховувати певні температурні коливання при подачі теплоносія. Якщо на вулиці стає тепліше, то, відповідно, температура води, яка подається в наші батареї централізованого опалення, має бути нижчою. Якщо вдарять морози – вода в батареях стає гарячішою», – говорить Ніцович.

У лютому, в період потеплінь, міністр палива та енергетики Володимир Демчишин звинувачував комунальників у тому, що вони не економлять газ, і зобов’язав їх оперативно враховувати температуру за вікном.

Крім того, менше споживати блакитного палива українців змусили високі ціни. Люди намагалися не перевищувати пільговий ліміт, який тарифікується за вдвічі нижчим тарифом, погоджується Роман Ніцович.

«Окрім того, зниженню (споживання газу – ред.) сприяло те, що багато корупційних схем були перекриті – коли частину газу списували фактично на «використання населенням», хоча в дійсності газовики це блакитне паливо перепродавали промисловості. Це – теж одна з гіпотез, чому на рівні населення так різко впало споживання», – наголошує експерт.

Євген Солонина і Ярослава Трегубова