У Росії сьогодні можна не лише втратити бізнес, а й позбутися через нього волі і навіть життя. Якщо наприкінці ХХ століття з’ясування бізнес-стосунків переважно відбувалося поза судом, то тепер правоохоронна система часто є слухняним виконавцем замовлення конкурентів, вважають спостерігачі. Як доказ вони наводять судові процеси останнього часу.

Кримінальну справу стосовно Олексія Козлова порушили влітку 2007 року. Підприємця, колишнього голову ради директорів «Групи« Фінвест», звинуватили у незаконному привласненні акцій заводу «Іскож». Козлов дійсно придбав акції «Іскож», але, як він переконаний, на законних підставах і забрав свою частку, коли пішов із «Фінвесту». У березні 2009 року московський суд визнав підприємця винним у шахрайстві і засудив до восьми років колонії загального режиму.

Дружина Олексія Козлова, журналістка Ольга Романова говорить, що вихід із бізнесу її чоловіка викликав невдоволення його партнера-власника компанії «Фінвест» і колишнього російського сенатора Володимира Слуцкера, який погрожував «закатати в асфальт» Козлова. У вересні 2011 року судова колегія у кримінальних справах Верховного суду Росії скасувала вирок Козлову і звільнила його під підписку про невиїзд. Справу вирішили переглянути. У червні цього року Козлов вийшов на свободу. На думку бізнесмена, сьогодні в Росії судова система слухняно виконує замовлення недобросовісних конкурентів.

«Тут, швидше, я думаю, питання в системі, хоча вона – система – лише виконавча. Звичайно, тут основними замовниками виступають конкретні фізичні особи, які зацікавлені в тому чи іншому бізнесі, і не важливо, ви його ведете чесно чи не зовсім чесно, все одно знайдуть привід, привід вас заарештувати. А сама система, перш за все система правосуддя, тобто відсутність справедливого суду, вона робить цю роботу набагато простішою, для тих, хто хоче бізнес забрати. Якби були нормальні, об’єктивні суди, то жоден корумпований слідчий або корумпований прокурор не змогли б нічого зробити».

Судова система як інструмент

Відомий російський адвокат Ганна Ставицька у розмові з "Радіо Свобода" зазначила, що вести справи, пов’язані з бізнесом, досить складно саме тому, що судова система стала інструментом, щоб відібрати бізнес.

​​«Взагалі у справах, пов’язаних із підприємництвом, досить складно здійснювати захист, тому що дуже великий відсоток цих справ – замовні. І дуже часто ці кримінальні справи проплачені іншою стороною, яка домагається саме таким способом порушення кримінальної справи проти підприємця, щоб у нього відібрати бізнес, повністю відібрати бізнес», – каже Ганна Ставицька.

Вона була адвокатом в одній із найгучніших справ останнього часу, справі Наталії Гулевич – підприємця, яка в ув’язненні стала інвалідом. Скаргу на утримання Гулевич під вартою в пріоритетному порядку розглянув Європейський суд з прав людини і російський суд змушений був підкоритися його рішенню і звільнити Гулевич з під варти. Хоча жінку так і не виправдали.

«Кримінальна справу проти неї з точки зору кримінального права не витримує жодної критики. Це цивільно-правові взаємини, і «Номос-банк», який був ініціатором цієї кримінальної справи, міг абсолютно спокійно звернутися до арбітражного суду, щоб вирішити цей спір в цивільному порядку. Однак порушили кримінальну справу, і все майно, яке було на балансі організації, акціонером якої була Наталія Гулевич, фактично перейшло до цього самого банку. І тільки завдяки втручанню Європейського суду вдалося цю машину трохи розгорнути на користь Гулевич, а (російський – ред.) суд, який розглянув справу, все одно її визнав винною, незважаючи на те, що це цивільно-правові взаємини, але ніяк не взаємини кримінального права. Аоднак суд звільнив її з-під варти і призначив їй умовне покарання саме тому, що в цю справу втрутився Європейський суд», – зазначає адвокат.

У бізнес-справах без змін

Справа Наталії Гулевич викликала широкий резонанс після смерті у слідчому ізоляторі «Матроська тиша» юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського і підприємця Віри Трифонової. Після цього у Росії були спроби пом’якшити закон щодо людей, яких підозрюють в економічних злочинах. Але зараз все повернулося до попередньої ситуації, зауважив "Радіо Свобода" бізнесмен Олексій Козлов.

«Як у 2008 році, так і зараз, тобто принципово нічого не змінилося. Тому що було силове лобі, воно й залишилося. Був дуже короткий проміжок часу, коли (тодішній – ред.) президент Медведєв намагався лібералізувати низку дійсно абсолютно найдурніших кримінальних новел, декриміналізувати низку злочинів, але це все не довели до кінця, тому останні рік-півтора навіть ті нововведення відіграють назад. Можна констатувати, що був невеликий просвіт у 2010-11 році, але це, на жаль, за останні півтора року звели нанівець, і, я вважаю, за великим рахунком, нічого не змінилося».

Результат не гарантований

За словами Олексія Козлова, в ув’язненні він зустрічав людей, чиї справи замовили. Але навіть у тих випадках, коли бізнесмени намагалися домовитися з конкурентами-замовниками, погоджуючись віддати бізнес в обмін на свободу, результат не був гарантований.

​​«У нас люблять спочатку посадити, а потім ставити якісь запитання, тому що так з людиною простіше розмовляти. Історії були різні. Були люди, які готові були домовлятися, але яких просто кидали. Тобто, він вже сидить, він вже підписав, так нехай ще посидить рік-другий, тому що зрозуміло, що, перебуваючи на волі, він може оскаржити угоди, які уклали під тиском, особливо, якщо мова йде про компанії, зареєстровані в англосаксонській юрисдикції. Тому я зустрічав різні історії: і тих, хто домовлявся, і тих, хто не домовлявся, і тих, і інших», – розповів Олексій Козлов.

Справа ЮКОСа та інші в’язні Росії

Найвідоміший бізнес-процес Росії останнього часу – це, безумовно, справа ЮКОСа, колись найуспішнішої компанії Росії. Після вироку у другій справі навіть ті, хто раніше не симпатизував Михайлу Ходорковському, заговорили про політичне замовлення, що йде з самого верху. Втім, ситуацію це не змінило, як не змінила експертиза у другій справі ЮКОСа президентської ради з прав людини, і поява в Росії уповноваженого з прав підприємців. Ходорковський і Лебедєв, далі перебувають за ґратами, так само як і багато інших не таких відомих громадськості бізнесменів.

За статистикою, із 800 тисяч ув’язнених по всій Росії 100 тисяч – це представники бізнесу. Щороку у Росії порушують до 130 тисяч кримінальних справ економічної спрямованості. 

 Олена Матусова