БК-Україна: 17 грудня 2014 р. на засідання комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності ВРУ мала прийти голова НБУ Валерія Гонтарєва. Які саме до неї були питання?

Степан Кубів: Ініціатором запрошення пані Гонтарєвої був голова комітету (Сергій Рибалка, Радикальна партія Олега Ляшка), про що він нас поінформував у переддень. Але на засідання голова НБУ не завітала, прийшов член правління, начальник юридичного департаменту пан Новіков. Також у засіданні комітету брали участь представники Громадської Ради НБУ, ГО "Кредитний Майдан", ряд громадських організацій, які, в тій чи іншій мірі, стурбовані ситуацією з курсом долара, валютними депозитами, іпотечними кредитами.

Головним питанням був інформаційний звіт НБУ щодо ситуації на фінансовому ринку. Але ми вирішили, що, оскільки немає Гонтарєвої, приймати рішення про необхідність звіту голови НБУ перед Верховною Радою немає сенсу. Голова комітету сказав, що він залишає за собою право запросити Гонтарєву до Верховної Ради.

Я під час свого виступу на засіданні наголосив, що сьогоднішня ситуація базується на трьох факторах: війна, корупція у сфері фінансів та банківської справи, а також необхідність проведення реформ фінансового ринку, що зафіксовані в коаліційній угоді. Було запропоновано зібрати всі ініціативи, напрацьовані Радами попередніх каденцій, обробити їх та використати під час реформування законодавчого поля - в рамках Стратегії-2020 та вимог міжнародних кредиторів.

Одразу після засідання комітету пройшла зустріч с представниками Світового банку, під час якої було проговорено чіткий план по зміні банківського законодавства, зокрема, відкриття інформації про кінцевих власників банків, питання прозорості отримання кредитів, що носять споріднений характер, та законодавчі новації щодо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Ці питання треба вирішити вже зараз, до прийняття державного бюджету на 2015 р. З представниками цієї поважної міжнародної фінансової організації домовились зустрітись повторно у другій декаді січня, щоб вислухати їх пропозицію відносно часової матриці наших дій з реформування.

РБК-Україна: Ви три місяці керували Нацбанком і, мабуть, можете сказати, чому нинішній очільник регулятора нічого не може зробити з ситуацією на валютному ринку.

Степан Кубів: Наприкінці лютого, коли я прийшов в НБУ, ситуація була надзвичайно складною. Ми не знали детальної структури балансу державних фінансів. Була відсутня довіра до процесів в державі, був великий відтік депозитів - понад 86 млрд грн.

Ми не могли допустити дефолту. Треба було врятувати банківську систему, тому було прийнято рішення про рефінансування комерційних банків, про яке багато говорять. Багато говорять про суми, але не говорять про їх співвідношення до відтоків депозитів. Якщо казати про найбільші за депозитними портфелями комерційні банки, то, наприклад, в "Приваті" обсяги сягають близько 105 млрд грн - це більше третини всього депозитного портфелю в системі.

РБК-Україна: І це дає банкам можливість шантажувати правління НБУ? Бо і тоді, і зараз процедура рефінансування банків вкрай непрозора.

Степан Кубів: Ніякого шантажу не було. Рішення приймались правлінням НБУ лише колегіально. Диспути відбувались щоденно по кілька годин. Якщо у когось виникало питання, йшов прямий онлайн зв'язок з представником банку (наглядова рада чи власники). І доки не було відповідей на всі наші запитання, доки не було 100%-ого консенсусу - рішення з рефінансування не приймалось.

Відносно вимог щодо оголошення конкретних банків, що отримували рефінансування чи стабілізаційні кредити, - є поняття "банківської таємниці", закон "Про банки та банківську діяльність" та акти Нацбанку, які діяли, коли я прийшов. І я керувався цією нормативною базою.

І якби я назвав тоді один банк чи інший, то на мене подали б до суду. Якщо нам це не подобається - давайте змінювати законодавство. І це треба робити через парламент. Я за!

Результати нашої роботи за 3,5 місяці в НБУ- по пунктах:
1. За чотири дні ми відновили разом з урядом, зокрема, з міністром фінансів Олександром Шлапаком, роботу з МВФ.
2. Провели аудиторську перевірку золотовалютних резервів (ЗВР).
3. 7 травня - ще до виборів Президента - отримали транш від МВФ на 3,2 млрд дол., які були перераховані до ЗВР. Станом на 1 червня 2014 р. обсяг міжнародних резервів становив 17 млрд 899 млн дол. в еквіваленті.
4. Виплатили 710 млн дол. за імпортований газ.
5. Прийняли плаваючий курс гривні, бо попередні роки показали всю неефективність фіксованого курсу, коли на нього витрачаються десятки мільярдів доларів ЗВР.

А коли під час нашого офіційного візиту до Вашингтону курс рвонув вгору, ми побачили цю спекулятивну складову - і курс було відкочено назад с 13 до 11,3. Без використання ЗВР. Крім того, тоді ми купили з ринку у ЗВР 53 млн дол.

Пізніше щодо 10 банків було вжито жорстких заходів з боку Нацбанку (Грін Банк, Акта Банк), деякі з цих десяти банків були згодом ліквідовані. Бо, як показав моніторинг, ці банки за 10 років витягли з економіки країни 142 млрд грн. А якщо взяти 23 банки (Реал Банк, Аксіома, Інтеркредитбанк, Меліор, Прайм-банк, Стандарт та ряд інших, які ще успішно працюють), в яких ми виявили всі ознаки конвертаційних центрів та структур виключно з обслуговування бізнесів олігархів, то вони витягли більше 240 млрд грн готівкою лише за останні більш як три роки.

Окрім того, в березні ми підписали умови співпраці з МВФ та Світовим банком, які лягли в основу президентської Стратегії-2020.

Було сформовано Громадську раду при НБУ, запроваджено відкриті дискусії з банками, вивчено проблематику інфляційного таргетування.

РБК-Україна: Добре, але чому зараз така ситуація з курсом? Хіба Гонтарєва з Вами не радиться?

Степан Кубів: Неетично давати оцінку курсу, не маючи оперативної управлінської інформації. А Гонтарєва, на превеликий жаль, зі мною не спілкується. Хоча під час нашої зустрічі, після мого звільнення Верховною Радою, в присутності Президента я сказав їй про готовність допомагати.

РБК-Україна: До речі, чи варто повернути НБУ статус суб'єкта законодавчої ініціативи?

Степан Кубів: Якщо буде співпраця уряду, НБУ та профільного комітету Ради, то на засадах коаліційної угоди, яку треба наповнити законами, можна робити чіткі рухи вперед без надання НБУ статусу суб'єкта законодавчої ініціативи.

Головне - це розкриття реального кінцевого власника фінансової установи. Банківська діяльність має бути прозорою. Як і має бути удосконалена робота самого регулятора. Коли я став головою НБУ, в країні існувало 186 банків, близько 20% з котрих були інструментами того чи іншого олігарха під їх власний бізнес. Що, звичайно, тягнуло за собою глибокі системні ризики.

РБК-Україна: Так, цей рік запам'ятається масовим закриттям банків. Коли Ви прийшли до НБУ, чи підтвердилась інформація, що за попередньої влади було затверджено план з масової ліквідації малих та середніх банків?

Степан Кубів: Скажу так: я не бачив жодного документу - розпорядження, постанови чи протоколу проведення нарад - які б свідчили про те, що Ви кажете. Для мене ж головним було бачити ситуацію без упереджень. Вже коли ми почали працювати з МВФ, формували спеціальну аналітику, то виявили схеми в банках, про які казав раніше.

РБК-Україна: Чи були до Вас якісь окремі побажання з приводу закриття окремих банків? Бо і Вам, і Гонтарєвій закидують, наприклад, що ви довго не чіпали банки екс-міністра МВС Захарченка, чи колишнього голови Міндоходів Клименка.

Степан Кубів: Якщо ми живемо за законом, а не за поняттями, то є критерії перевірки НБУ комерційних банків - на предмет відмивання коштів, подальшої передачі інформації фіскальним, правохоронним органам тощо. Скажу, як людина, яка має досвід керівництва в банку з міжнародним капіталом - доки ти не бачиш кінцевого власника, то не можеш виставляти претензії. Інакше просто так зруйнуєш фінансову установу і систему.

Тому, після порад, ми виставили вимогу банкам розмістити на своїй сторінці в Інтернеті інформацію про власників з істотною часткою.

РБК-Україна: Який відсоток банків виконав цю вимогу?

Степан Кубів: Протягом трьох місяців, що я був в НБУ, - до 20%.

РБК-Україна: Тобто, впливу на ситуацію у Нацбанку все ж недостатньо, щоб банки виконували навіть такі цілком розумні вимоги.

Степан Кубів: Повноважень достатньо, щоб проводити певні дії. Але на рівні держави треба створити фінансовий комітет, куди би входили представники Мінекономрозвитку, Мінфіну, НБУ, ФГВФО, міжнародні експерти, науковці, в тому числі з інших банків, ЄБРР. Слід відновити довіру до банківської системи та регулятора.

Ми повинні бути відкритими, бо глобалізація - це відкритість. Ми ж не можемо брати людину і під неї писати функціонал. Треба робити систему. Ми до того йдемо і прийдемо.

РБК-Україна: Є дисонанс між тим, що Ви кажете про достатні повноваження НБУ, та між ситуацією на міжбанку, коли два термінали - "Укрділінг" та "ІнтерБізнесКонсалтинг" - демонструють величезну розбіжність.

Степан Кубів: Ми зробили плаваючий курс і тим самим знизили його свого часу з 13 до 11,3 - і ми не можемо прив'язувати курс, в тому числі, міжбанківський виключно до дій НБУ. Спекулятивна складова на ринку валюти є дуже високою. Спекулянтів треба виявляти. І такі питання - це вже до Ради національної безпеки.

Повторюсь, що в поточній ситуації треба провести парламентські слухання. Такі слухання були востаннє в Раді більше 10 років назад. І треба підготуватись до них щонайретельніше. Я вніс на розгляд комітету відповідний проект постанови.

РБК-Україна: Циркулює різна інформація щодо емісії гривневої маси. Так, Юлія Тимошенко казала, що з початку року надруковано більше 320 млрд грн.

Степан Кубів: Ця теза не відповідає дійсності. Бо обсяг монетарної бази станом на 27 листопада складав 330,5 млрд грн - це база, сформована за весь період існування гривні. І за останній період вона зросла на 7,6%. Випуск готівкових коштів, емісія - ці процедури дуже регламентовані законодавством, крім того, вони контролюються МВФ та іншими кредиторами. Я бачив систему роботи Монетного двору - це закритий процес, і ніякі маніпуляції тут неможливі.

Емісія, яка відбувається, йде виключено в безготівковій формі шляхом зарахування на кореспондентські рахунки. Весь обсяг емітованих коштів вилучається НБУ через формування грошово-кредитного ринку.

РБК-Україна: Наприкінці квітня мої контакти в банківському середовищі стверджували, що розрахунки, проведені в НБУ (можливо, за участі закордонних експертів), показали, що ефективним курсом на кінець року буде співвідношення 1 дол. - 18 грн. Чи були насправді такі розрахунки в розпорядженні голови НБУ?

Степан Кубів: Названа вашими контактами цифра могла фігурувати в рамках стрес-тестування комерційних банків - виключно в рамках моделювання різноманітних шокових ситуацій. Тобто, ми ще весною аналізували на рівні керівництва НБУ чимало варіантів розвитку подій, щоб розуміти степінь стабільності і стійкості банківської системи.

РБК-Україна: Чи знайомі Ви вже з базовими показниками державного бюджету на 2015 рік?

Степан Кубів: Ні (розмова відбувалась до внесення КМУ проекту бюджету до ВР, - ред.), але сподіваюсь, що до кінця поточного тижня проект держбюджету вже буде розроблено. І до 1 січня, якщо в Раді не буде популізму, бо бюджет треба уважно розглядати, ми його приймемо, внісши усі необхідні зміни.

РБК-Україна: Верховна Рада - і без популізму?

Степан Кубів: Треба просто відключити пряму трансляцію, бо вона стимулює в депутатах бажання сподобатись.

РБК-Україна: Ви натякаєте на закрите засідання Ради?

Степан Кубів: Жодним чином ні! Присутність журналістів обов'язкова! Просто, популізм призводить до прийняття неефективних рішень, коли кожен тягне ковдру на себе.

РБК-Україна: Це називається лобізм. До речі, чи підтримуєте Ви ідею про прийняття закону про лобізм?

Степан Кубів: В умовах війни та корупції, коли необхідні реформи, - закон про лобізм не є першочерговим.

РБК-Україна: Ваші враження та пропозиції до податкових ініціатив Кабміну, себто - голови Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса?

Степан Кубів: Податкова - це, у першу чергу, система адміністрування. Вона має бути простою та зрозумілою, тоді малий та середній бізнес стане базовим для економіки. Маю зазначити, що нам треба повністю відмовитись від "паперового" ПДВ.

РБК-Україна: Але податкові ініціативи передбачають відмову від електронного адміністрування ПДВ.

Степан Кубів: Треба подивитись на кінцевий урядовий законопроект. Коли я спілкувався з Білоусом декілька місяців назад, мені сподобалось його мислення. Що буде зараз - подивимось.

РБК-Україна: Ще одне запитання. Коли Ви пішли з посади голови НБУ, писали, що Ви поїхали до Швейцарії. Це так?

Степан Кубів (сміючись): Ніколи не був у Швейцарії. А в Лондоні востаннє був 6 років тому. Коли це писали, я був у себе, у Львові. До речі, ще писали, що я щось там роблю в Буковелі. Але і в Буковелі я ніколи не був - в мене травмована нога, тож на лижах я кататись фізично не в змозі.

Спілкувався Антон Подлуцький.