Львівська облдержадміністрація, скориставшись нагодою, вкотре нагадала про нові соціальні ініціативи нашого гаранта. Мовляв, на Львівщині понад 700 тисяч осіб тепер отримують «осучаснені та підвищені» пенсії. Дарма, що більшості накинули усього 10-15 гривень… 

Загалом на початок цього року у Львівській області налічувалося понад 714 тис. пенсіонерів – практично третина її населення (2 541 тис.). Із них левова частка (майже 530 тис.) вийшла на пенсію за віком, середня величина якої в Україні становить приблизно 1 465 грн. Нескладно підрахувати, що один день вони мають прожити за 49 грн. (6,1 дол. США), тоді як межа бідності, визнана у світі, вимірюється вартістю споживчого кошика у 17 дол. США.

Чимало депутатів Верховної Ради погоджуються: таке матеріальне забезпечення не відповідає нормам Конституції України, за якими людині гарантується право на гідні умови життя. Проте знизують плечима: на більше зараз немає грошей, бо є загальніші видатки – ремонт горища в резиденції прем’єр-міністра, утримання величезного урядового автопарку, що складається винятково із дорогих іномарок, відпочинок та оздоровлення нардепів (хоча під час виборів ніхто із них на здоров’я не скаржився) тощо.

На словах усі без винятку народні обранці співчувають як пенсіонерам (найактивнішому прошарку електорату), так і усьому населенню країни загалом. Однак при цьому дружно голосують за прожитковий мінімум у 1 108 грн. Цікаво, хоч хтось із них проіснує місяць за такі «шалені» гроші?

Окрема тема – споживчий кошик. У світі існує два його різновиди: соціальний та фізіологічний (мінімум для виживання під час війни). В Україні його чомусь визначають за віковими категоріями, вважаючи при цьому, що потреби малих та старих значно нижчі, ніж у тих, хто іще здатний працювати. Утім, наш кошичок, затверджений постановою Кабміну № 656 ще у 2000 році, ближчий таки до соціального, оскільки містить навіть «культурну програму» на кшталт відвідин музею раз на місяць.

Зрештою, без витрат на видовища пенсіонери можуть й обійтися, духовно збагатившись під час безкоштовних концертів до Дня міста чи перегляду безкінечних телевізійних ток-шоу. А от щодо хліба насущного… Перелік продуктів харчування, визначених владою, мало чим відрізняється від того, що колись передбачався для в’язнів у концтаборах.

Набір продуктів харчування для непрацездатного населення  (на одну особу): 

№     Найменування продукту - Кг \ на рік -  Кг \ на день (фактично - грами)

1.Борошно житнє та пшеничне - 9,1  -  0,025

2.Хліб житній - 38 - 0,104

3.Хліб пшеничний - 62 - 0,170

4.Макаронні вироби - 4,1 - 0,011

5.Рис - 2,3 - 0,006

6.Манна крупа - 0,9 - 0,002

7.Пшоно - 0,9 - 0,002

8.Гречана крупа - 2 - 0,005

9.Вівсяна крупа - 1,1 - 0,003

10.Бобові - 1,9 - 0,005

11.Картопля - 108 - 0,296

12.Капуста - 27,5 - 0,075

13.Помідори та огірки - 22 - 0,060

14.Морква, буряк - 16 - 0,044

15.Цибуля, часник - 8 -  0,022

16.Фрукти та ягоди свіжі - 3,1- 0,008

17.Сухофрукти - 1,8 - 0,005

18.Цукор, кондитерські вироби - 22,5 - 0,061

19.Олі я- 6,7- 0,018 г

20.Маргарин - 1,6 - 0,004

21.Яловичина - 12 - 0,033

22.Баранина - 0,9 - 0,002

23.Свинина - 9,5 - 0,026

24.Субпродукти тощо - 2 - 0,005

25.Птиця домашня - 5 - 0,014

26.Сало - 2 - 0,005

27.Ковбасні вироби - 6,6 - 0,018

28.Риба свіжа - 2,5  - 0,007

29.Оселедці - 0,7 - 0,002

30.Молоко незбиране - 83 - 0,227

31.Молоко збиране, кефір - 22 - 0,060

32.Масло вершкове- 3,9 - 0,011

33.Сир м’який - 7,6 - 0,021

34.Сметана - 4 -  0,011

35.Яйця, шт. - 187,5 - 0,5

Щоденний раціон українських пенсіонерів, затверджений урядовими мільйонерами, більш ніж аскетичний. Його основу становлять хліб, картопля та склянка молока. Сало, з огляду на добову норму у 5 грам, зараховано до делікатесів. 

Смаженої риби дозволяється скуштувати хіба у Великий піст, оселедця – в день народження, а м’ясо – не частіше, ніж двічі-тричі на місяць. 

Твердий сир, пиво, соки, мінеральна та навіть очищена питна вода взагалі не передбачені, оскільки можуть зашкодити не тільки гаманцю непрацездатного українця, а й економіці держави загалом. І за такий ось «бюджетний» продовольчий кошик людям доводиться віддавати до половини своєї злиденної пенсії. Решта іде на оплату комунальних послуг, вартість яких планують незабаром підвищити десь на 30-35%, та на медикаменти, бо вік таки дає про себе знати численними болячками. 

Ще одна стаття видатків – проїзд у приміському транспорті, оскільки водії категорично відмовляються возити пенсіонерів «за так» і можуть у брутальний спосіб висадити з автобусу. Треба платити, аби дістатися до «фазенди», де ростуть фрукти-овочі, які влада поки не додумалася запхати до споживчого кошику чи оподаткувати. А у неділю можна й на лавці біля ратуші посидіти, спогорда поглядаючи на іноземних пенсіонерів, які приїхали помилуватися Львовом. Нехай би вони спробували вижити за 140 євро на місяць…