«Гіперінфляція завжди та всюди є політичним явищем. Вона трапляється після воєн і революцій, коли уряди змушені друкувати потрібні їм гроші, оскільки вже немає що оподатковувати – і саме це сталося в Україні», – пише автор.

Українська економіка зменшилася порівняно з 1991 роком, оскільки комунізм так нікуди й не зник. Просто на зміну партійним босам прийшли олігархи, але корупція та неефективність залишилися тими ж, а частка тіньової економіки, за оцінками МВФ, становить в Україні 50% ВВП. І тепер через війну з Росією – своїм найбільшим торгівельним партнером - Україна втрачає «ті крихти, які ще залишалися», – пише О’Браєн.

«Хороші новини, якщо вони є, полягають у тому, що кредит МВФ має стабілізувати українську економіку, а разом з нею – й інфляцію. Утім, не дуже хороша новина – це те, що навіть з цими грошима Україна все одно повинна буде сильно затягти пасок. А погана новина в тому, що для стримання інфляції їй доведеться підняти курс ще вище, а це ще більше підірве зростання [...]. Інакше кажучи, все, що може врятувати українську валюту, погіршить стан її економіки в середньостроковій перспективі. Однак Україна не матиме нормальної економіки в будь-якій перспективі, якщо не зупинить вільного падіння своєї грошової одиниці. Тож навіть якщо все піде, як треба, Україна буде змушена пройти через великі страждання. Коли ти банкрут, гарних варіантів не існує», – підсумовує автор.