|
||
"Польські" шенгенські візи угорці не визнають?
"До мене звернулися чимало мешканців західного регіону з такою проблемою, а ще п’ятеро написали письмове звернення", - розповів в інтерв’ю DW депутат Львівської облради Олег Баран. Депутат каже, що проблеми зазвичай у тих українців, які мають шенгенську візу від Польщі, а от власники угорської візи не відчувають жодних труднощів. Йдеться конкретно про роботу пункту пропуску "Тиса-Захонь" (Закарпатська область), уточнив Олег Баран. Угорські прикордонники розмовляють винятково угорською, митні декларації теж угорською, що додає непорозумінь. Повертають навіть жінок з малими дітьми, каже він. Звернення до МЗС та посольства Днями депутати Львівської облради прийняли звернення до МЗС України та посольства Республіки Угорщина з вимогою пояснити причини "перешкоджання при перетині українськими громадянами кордону у пункті пропуску "Тиса-Захонь", йдеться у документі. Існування проблеми DW підтверджують і українські прикордонники. "Так, нам відома ця ситуація, - каже речник Держприкордонслужби західного регіону Володимир Шеремет. – Людей повертають, але багато таких чи мало - сказати складно, їх не відокремлюють із загального потоку". Спершу треба їхати у ту країну, яка видавала візу. А де офіційні скарги? Хоча проблема відома, каже Шеремет, але вона не обговорюється на спільних зустрічах прикордонних служб угорської та української сторони. Через те, що до прикордонної служби не надходило жодної офіційної скарги, або звернення від громадян України на дії угорської сторони, пояснює голова прес-служби. "Ані на відповідну скриньку в пунктах пропуску, ані на телефон довіри, навіть анонімний. Немає скарг – і предмету розмов з угорськими колегами немає", - зазначає Шеремет. Наразі дипломатичні установи Угорщини ще ніяк не відреагували на звернення львівських депутатів. Зрештою як і на прохання DW надати коментар щодо обґрунтованості вимог угорських прикордонників. Допоки не буде письмових звернень українців, доти і отримати якусь реакцію дипломатичних установ буде непросто, припускають у громадській ініціативі "Європа без бар’єрів". Іноземні представництва схильні дотримуватися позиції: немає скарг - немає і проблеми, а українці чомусь бояться письмово скаржитися, посилаючись на можливі переслідування, каже координатор ініціативи Ірина Сушко. Зловживають, бо не прописано Водночас, експерт пояснює, що прикордонна служба, згідно з діючими положеннями Шенгенського Кодексу про контроль кордону, має право вимагати документи, які підтверджують мету поїздки і умови перебування в країні. А перший візит має бути саме до тієї країни, консульство якої видало цю візу. Сушко припускає, що проблема на угорському кордоні виникнула радше через недосконалість Візового кодексу ЄС. "Кодекс має недоліки, ми про це говоримо. Європейська Комісія готує рекомендації до Європарламенту про внесення змін і коригувань. У даному випадку необхідно узгодити використання багаторазових віз з множинною цілю візиту. Саме цей принцип не має однозначного трактування у кодексі, що зумовлює різні трактування і зловживання прикордонними службами і найчастіше поліцією", - каже Ірина Сушко. Допоки не вирішиться питання на рівні норм і положень, доти виникатимуть такі ситуації як це є на угорському кордоні, зазначила експерт. "Недружня політика"? Якщо йдеться про упереджене ставлення угорців до власників саме польських віз, розмірковує представниця громадської ініціативи, то це вже є виявом недружньої політики між країнами зони Шенгену. Це елемент певної недовіри і привід до діалогу між Польщею і Угорщиною. Зрештою, каже експерт, своїми діями угорці шкодять передусім собі, бо візи уже давно слід розглядати не у контексті безпеки, а в контексті економічного розвитку. |
|
| ||||