В Україні піднімається нова міграційна хвиля – через нестабільність і відсутність перспектив більша частина українських професіоналів сьогодні готові пакувати валізи. Кілька років тому тих, хто втратив надію і терпіння, було вдвічі менше, пише Інна Прядко у №1 журналу "Корреспондент" від 11 січня 2013 року.
Марлен Османов, 26-річний інженер-конструктор, живе і працює в Севастополі – він проектує бурові платформи. Однак його надії на майбутнє сягають далі від Чорного моря. Османов, який старанно студіює англійську, розіслав своє резюме в західні компанії, які займаються нафторозробками, і вже почав проходити співбесіди.
Молодий фахівець не бачить для себе перспектив в Україні і сподівається знайти роботу в Євросоюзі, ОАЕ, Канаді, Росії чи країнах Азії – Китаї, Сінгапурі, В'єтнамі. Своє прагнення Османов аргументує не вагаючись: в Україні його галузь відстала на півтора десятка років, можливість кар'єрного росту різко звужує кумівство, доходи колег на Заході і навіть у Росії у рази вищі, в той час як зарплати Османова з вирахуванням податків ледь вистачає на те, щоб знімати квартиру.
"За останні п'ять років [в Україні] нічого не змінилося, інфляція зростає, підприємства закриваються", – констатує кримчанин. "Влада живе сама по собі, а ми самі по собі. Напевно, це неправильно?" – озвучує інженер питання, на яке сам уже відповів. Він готовий до еміграції, бо впевнений, що ситуація в країні лише погіршуватиметься.
Число українців, які поділяють песимізм Османова, зростає з кожним роком. За даними недавнього дослідження рекрутингової компанії Форсаж, яка опитала близько 2 тис. управлінців середньої та вищої ланки, переїхати на роботу за кордон готові 54% респондентів, а ще 28% погодилися б на тимчасову трудову еміграцію. Водночас, за даними Форсажу, ще у 2006-му свою готовність до переїзду висловлювали загалом 20-30% менеджерів.
Валізні настрої серед найбільш кваліфікованих кадрів підтвердило й опитування рекрутингового порталу hh.ua, чию аудиторію склали переважно 30-річні працевлаштовані фахівці з вищою освітою. 48% з них заявили, що мають серйозні наміри виїхати з України, ще 43% іноді замислюються про працевлаштування за кордоном, і лише 4% не планують залишати батьківщину.
Такі міграційні установки зріють у суспільстві тоді, коли простір можливостей в країні "стискається до межі", пояснює доктор економічних наук, професор Ірина Прибиткова, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України.
"Це люди, які усвідомили, що у них немає майбутнього, їхнє майбутнє закінчується сьогодні, вони нічого не можуть спланувати [через нестабільні політичні та економічні реалії в країні]", – констатує Прибиткова, що досліджує процеси міграції в Україні впродовж усіх років незалежності.
Межа мрій
З квітня 2012 року киянин Андрій Анпілогов обживається в Шанхаї. Тут таки скоро з'явиться на світ його первісток: в Піднебесну 29-річний українець переїхав разом із дружиною і тепер працює розробником в IT-компанії Altium, очолюючи групу китайських колег.
Анпілогов зізнається, що недовго роздумував над пропозицією роботодавця, який знайшов його через соціальну мережу LinkedIn, адже Altium – один з провідних світових виробників програмного забезпечення. Ключовою причиною, що підштовхнула киянина до еміграції, було саме бажання рухатися вперед у своєму розвитку, що на батьківщині йому уявлялося малоймовірним.
"Я розумію, що бізнес, з яким я можу зростати професійно, практично неможливий в Україні через політичні та економічні умови", – зазначає Анпілогов.
На відсутність можливостей для повноцінної професійної реалізації в Україні вказав 41% респондентів hh.ua. Ще більш вагомими причинами, що пояснюють еміграційні настрої молодих фахівців, опитані вважають відсутність майбутнього для себе і родини в Україні (72%), а також низький рівень оплати праці (44%).
Ситуація в країні залишає мало надій більшості українців, свідчать свіжі дані моніторингу Інституту соціології Українське суспільство 1992-2012: стан та динаміка змін.
Число громадян, які сподіваються, що їхнє життя налагодиться протягом найближчого року, скоротилася з 40,2% у 2005 році до 14,9% у 2012-му. І якщо сім років тому лише 18,3% українців не бачили перспектив поліпшення життя в прийдешньому році, то сьогодні таких 51,3% – це найвищий показник за останнє десятиріччя.
Причому всі ці десять років з року в рік близько 73% респондентів зазначають, що їм не вистачає порядку в суспільстві, а близько 70% скаржаться на недотримання чинних законів.
В останні роки кількість охочих виїхати за кордон зростає, насамперед, за рахунок кваліфікованих кадрів, зазначають експерти. За словами Марини Маковій, гендиректора hh.ua, потенційні емігранти – переважно молоді люди, до 30-40 років, як правило, які мають освіту й володіють англійською мовою.
Найкращі шанси реалізувати себе за кордоном – у представників IT-сектора, медиків, інженерів і вчених вищого рівня, а також загартованих українськими реаліями економістів і менеджерів.
Найбільше співвітчизників ваблять країни Європи (63% опитаних hh.ua), Канада і США (42%), менше – Австралія (20%). Однак якщо на Заході їм часто все ж доводиться миритися зі статусом мігрантів, то в Азії до українських фахівців ставляться з пієтетом, порівнює Анпілогов, що мав досвід зарубіжних відряджень у Великобританію і США.
"В Азії не відчуваєш себе вигнанцем: тут зберігся культ білої людини, і, переїжджаючи сюди, європеєць отримує більш високий соціальний статус, ніж місцеві жителі", – розповідає колишній киянин.
Ще одна категорія охочих знайти себе за межами України – молодь і студенти, які виїжджають на навчання за кордон, розповідає Тамара Марценюк, доцент кафедри соціології Національного університету Києво-Могилянська академія, яка веде також курс про міжнародні стипендії на київських курсах Кругозір і сама неодноразово брала участь в таких програмах.
Марценюк відзначає зростання інтересу до західної освіти з боку не тільки студентів, але й тих, хто в розквіті кар'єри зважується на зміни в житті.
"На моїх курсах бувають і ті, хто чесно зізнається, що прагне використовувати освітні стипендійні можливості як трамплін, щоб залишитися на Заході", – зауважує Марценюк.
23-річна Марина Бліновська ще два роки тому, під час навчання в бакалавраті Національного авіаційного університету, взялася активно досліджувати зарубіжний освітній ринок. Вона побувала в літніх медіашколах в Австрії та Швеції, взяла участь у конференціях в Голландії та Бразилії. А нинішнім літом переїхала в Стокгольм, зумівши вступити у шведський Королівський інститут технологій, де зараз вивчає медіаменеджмент.
Головними причинами переїзду Бліновська називає бажання розширити професійні горизонти, жити в соціально захищеній країні, а також нестабільну ситуацію в Україні.
"Я ціную те, що можу реалізувати себе в особистому та професійному плані", – не сумнівається у правильності вибору Бліновська.
Такої ж долі для своїх дітей хоче і 51-річна Олена Бонд, жителька Кривого Рогу, яка працює в держсекторі. Сама вона, отримавши дві вищі освіти, не захотіла їхати на заробітки до Італії, як зробила її сестра, хоча зізнається, що давно втомилася "виживати, а не жити".
"Один з моїх синів планує виїжджати за кордон, і я все зроблю для цього, – каже Бонд. – У цій країні не потрібні творчі люди".
Ціна, яку доводиться платити більшості мігрантів за шанс набути впевненості у своєму майбутньому, – необхідність вживатися в чужу культуру і середовище.
25-річна Юлія Мітурич-Коцбек, яка з минулого року живе у Словенії, називає це найскладнішим моментом еміграції разом з мовним бар'єром. За її словами, словенці хоча і слов'яни в душі, але завдяки німецько-австрійському впливу дуже дисципліновані та пунктуальні. Однак якщо хочеш інтегруватися, доводиться приймати місцеві правила, констатує українка.
Ще будучи студенткою Києво-Могилянської академії, Мітурич-Коцбек брала участь у волонтерських та соціальних проектах у Польщі, Німеччині та Словенії. Повернувшись в Україну доучуватися після року життя в Європі, вона насилу сприймала вітчизняні реалії – депресивний стан економки, деградацію політики, байдужість суспільства до екології, здоров'я, а також злочинність і корупцію.
"До цих моментів додалося ще й відчуття "заскорузлості" суспільства, його неготовності сприймати щось нове", – зізнається Мітурич-Коцбек. До того ж через бюрократичні складнощі в Україні не зміг прижитися її майбутній чоловік, словенець, і тепер пара живе в Любляні. У своєму нинішньому житті уродженка Житомира особливо цінує взаємоповагу між людьми, безпеку і свободу.
Чудове майбутнє
Однак сам по собі переїзд за кордон не гарантує благоденства, попереджає в унісон з експертами Олексій Кононський, старший менеджер з продажу компанії Dell, великого виробника комп'ютерів.
До своїх 30 років киянин, який отримав фінансову освіту, встиг попрацювати у США, Франції, Єгипті та Великобританії – від сфери обслуговування до офісних посад, – неодноразово бував в Азії, а зараз працює в українській столиці і регулярно їздить до Німеччини, де здобуває освіту МВА.
Згадуючи досвід життя в інших країнах, Кононський нагадує, що в Європі українцю доведеться пробивати лід прохолодного ставлення до іммігрантів, тим більше з пострадянських країн, у мегаполісах Азії – звикати до надстрімкого ритму життя, а у США – забути про надії "знайти гаманець" або миттєво вибитися з грязі в князі.
"В Америці потрібно нескінченно багато працювати. Потрібно розуміти, що нічого іншого від тебе там не чекають", – розповідає Кононський, який свого часу також шукав кращої долі за межами України через зневіреність у самореалізації на батьківщині без зв'язків і коштів.
З іншого боку, безцінним результатом своєї роботи за кордоном киянин називає позбавлення комплексів, властивих багатьом українцям, – невпевненості, безініціативності, страху виявити індивідуальність. Особистісне зростання разом зі знанням двох мов, відшліфованих за кордоном, в підсумку допомогли Кононському знайти гідну роботу в Україні. Такі випадки трапляються часто, наголошують фахівці.
"Часто виїзд за кордон [на роботу] тягне за собою стрибок у кар'єрі, тому що, повернувшись в Україну, можна козиряти цим досвідом, він додає вартості на ринку праці", – пояснює Маковій.
Втім, визнає Кононський, він хоча й вирішив поки що залишитися в Україні, але все ж вибрав для себе певну форму еміграції. Киянин працює винятково у великих зарубіжних компаніях, де його приваблює не тільки більш висока зарплата.
"В іноземних компаніях є правила гри, вони дуже чіткі і зрозумілі, на відміну від українських, де все залежить від настрою власника", – аргументує Кононський.
Голосують ногами – виїжджають назовсім – дійсно лише деякі з тих, хто декларує таку готовність. А для решти подібні міграційні установки – форма вираження протесту проти реалій, які здаються людям нестерпними
"80% моїх колег, друзів, рідних вважають, що необхідно реалізовувати себе тільки за межами України", – підтверджує невдоволення, що зріє в його оточенні, Османов.
Формування величезної маси розчарованих людей, навіть якщо більшість з них не залишать межі України, не пройде безслідно для країни, вважає Прибиткова. "Це може загрожувати, в першу чергу, соціальним вибухом", – прогнозує експерт.
Станом на 2013 рік на Львівщині діє 74 початкові мистецькі школи. Про це 29 серпня на прес-конференції повідомила директор департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА Наталія Гамкало. За її словами, з 74 шкіл 41 – музична школа, 27 – мистецьких,...
Львівська область до кінця 2013 року і у 1-ому кварталі 2014 року отримає 85 нових автомашин. Про це сказала міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова в рамках робочої поїздки до Львова. Під час зустрічі із медичним персоналом Р.Богатирьова оглянула систему екстреної (швидкої) медичної допо...
2 вересня відбудеться відкриття нової сучасної лабораторії програмування для вбудованих та мобільних платформ на кафедрі програмного забезпечення Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету “Львівська політехніка”. Торік Львівський кластер інформаційних техноло...
23-річний уродженець Нового Роздолу, а нині представник армійського спорту Львівщини Роман Мартиненко успішно виступив на чемпіонаті Світу з пауерліфтингу серед юніорів в м. Кіллен (США). Роман Мартиненко переконливо переміг у ваговій категорії до 83 кг, встановивши новий рекорду світу в жимі лежачи...
Обiйти обмеження готiвкових розрахункiв, що вводиться з 1 вересня, українцi зможуть, зокрема, шляхом передання прав вимоги, вважає адвокат юридичної компанiї "Алєксєєв, Боярчуков i партнери" Єгор Штокалов.
"Наприклад, хтось винен певну суму грошей покупцевi, який укладає з продавцем договiр купiвлi...
Президент України Віктор Янукович заявив, що в Україні в 2014 р. почнеться повне оновлення всіх міських та магістральних доріг. Про це Янукович заявив в інтерв'ю українським телеканалам, яке було показано на каналі "1+1".
"2014 стане роком, коли ми почнемо оновлювати міські дороги. У всіх областях....
Президент України Віктор Янукович заявив, що країна продовжить рухатися шляхом диверсифікації енергоресурсів. Про це він сказав в інтерв'ю чотирьом українським телеканалам.
«Я переконаний, що одне з питань захисту наших національних інтересів і відстоювання нашої незалежності – це питання диверсиф...
Питання вступу України до Європейського Союзу чи Митного союзу буде вирішуватись на референдумі. Про це сказав Президент Віктор Янукович в інтерв’ю чотирьом українським телеканалам. За його словами, питання, куди рухатиметься країна, мають вирішувати її громадяни. "Який вибір буде українського народ...
У Збройний сил України (ЗСУ) до 2017 р. щорічно будуть призиватися до 5 тис. контрактників. Про це сьогодні в ході прес-конференції заявив міністр оборони України Павло Лебедєв, передає кореспондент ...
Низькопідлоговий трамвай львівського виробництва вже майже тиждень курсує вулицями Львова. Наразі він працює на маршруті №9А. Після ремонтів доріг буде визначено його постійний маршрут роботи.
«Минулого тижня у вихідні перший раз вийшов на лінію новий пасажирський низькопідлоговий трамвай. Він ви...
На http://maps.yandex.ua з'явилися карти Золочева, Самбора, Червонограда. Тепер користувачі легко знайдуть у цих містах потрібну адресу або побудують через них автомобільний маршрут.
Разом із картами Львівської області Яндекс опублікував схеми ще 36 населених пунктів України. Це міста обласного та ...
У Львові 5-річну дитину з матір’ю позбавили житла. Розпочато розслідування. Як з’ясовано прокуратурою Франківського району, дозвіл на відчуження квартири, в якій мешкав неповнолітній хлопчик та його матір, надано Франківською райадміністрацією Львова на підставі підроблених документів. За цим фактом...
29 серпня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території, архітектури та будівництва Львівської обласної ради. Під час засідання депутати розглянули та обговорили проблемні питання, які виникли...
На шостому етапі велошосейної гонки "Вуельта"-2013, що відбувається в Іспанії, переміг Міхаель Морков з Данії. Відразу 132 учасники фінішували з часом переможця, серед яких і українець Ярослав Попович, уродженець Дрогобича, який перебуває у загальному заліку аж на 95-му місці.
Вуельта Іспанії
Бага...
Сьогодні в рамках благодійної акції «Пора до школи» діти з багатодітних, малозабезпечених та інших соціально незахищених родин отримають безкоштовне шкільне приладдя від львівських підприємців, інформує прес-служба ЛМР.
Щоб підготувати діток з таких сімей до нового навчального року, організатори ак...
30 серпня в рамках робочого візиту у м. Львів міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова ознайомилась із роботою Вищого навчального комунального закладу ЛОР “Львівський медичний коледж імені Андрея Крупинського» і пообіцяла викладацькому колективу колежду, що відвідає їх знову і, ймовірно, ...
Три українські клуби - «Динамо», «Дніпро», «Чорноморець» - продовжать боротьбу у груповому турнірі футбольної Ліги Європи.
Динамівці з рахунком 5:1 розгромили казахстанський «Актобе» (перший матч також завершився на користь киян 3:2). Дніпропетровці переграли чемпіона Естонії «Нимме Калью» – 2:0 (...
14-15 вересня цього року Львівське обласне товариство українських студентів-католиків «Обнова» спільно із молодіжною організацією «Добрий Пастир» за сприяння управління молоді, сім’ї та спорту ЛМР та департаменту освіти, сім’ї та молоді ЛОДА в рамках Єдиного молодіжного простору традиційно організов...
12-15 вересня на запрошення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія Львівську єпархію з першосвятительським візитом відвідає Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Візит предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату присвячений до відзначення у Львів...