|
||
Прем’єр-ліга. «КАРПАТИ» – «МЕТАЛУРГ» (Д) – 0:1. Відео
Сонячно. +27°С Арбітр – Сергій Бойко (Київська обл.). Асистенти арбітра: Євген Данильченко (Луганськ), Ярослав Куш (Івано-Франківськ). Четвертий арбітр – Андрій Кутаков (Київська обл.). Інспектор ФФУ – Володимир Петров (Харків). Делегат ФФУ – Володимир Поліщук (Рівне). «КАРПАТИ»: Богатінов, Балажіц (Жовтюк, 72), Кас’ян, Кополовець (Гірський, 46), Ксьонз (Кенія, 63), Озарків, Лукас, Пластун, Ткачук, Худоб’як, Штіліч. Запасні: Мисак, Гладкий, Гудима. Головний тренер – Ніколай Костов. «МЕТАЛУРГ»: Бандура, Морозюк, Барановський, Воловик, Голайдо, Мкртчян, Лазіч, Соарес (Єдігарян, 89), Іванко (Нельсон, 56), Мораєс, Траоре. Запасні: Мусієнко, Грищенко, Мамутов, Трояновський, Моначелло. Головний тренер – Юрій Максимов. Гол: Мораєс, 59. Попередження: Гірський, 58, Богатінов, 60, Балажіц, 66 – Морозюк, 37, Воловик, 55, Нельсон, 83. Вилучення: Кас’ян, 12. Майже цілий тиждень, одразу після матчу «Карпат» на «Донбас-Арені» з «Шахтарем», у Львові тільки й говорили про те, що на керманича «зелено-білих» Ніколая Костова в наступному турі чекає непросте психологічне випробовування – гра проти своєї колишньої команди, працюючи з якою він і зробив собі ім’я в українському футболі. Так, саме той факт, що зустрічаються колишня і нинішня команди болгарського фахівця, вважався головною родзинкою сьогоднішнього протистояння, яке й так завжди відзначається особливою принциповістю. Звісно, Ніколай Костов добре знає «Металург». І справа не лише в тому, що в донецькій команді і зараз грає чимало футболістів, які з’явилися в ній саме при ньому. Просто після Костова другу команду столиці Донбасу очолив Володимир Пятенко, який ази тренерського ремесла пізнавав саме у Ніколая, працюючи його асистентом. Тож сьогоднішній «Металург», хоча його й очолює вже Юрій Максимов, як не важко здогадатися, все ще грає у той футбол, який йому починав ставити саме Костов. Адже новий керманич очолює донеччан, як то кажуть, без року неділя. Формуючи склад на гру, у Ніколая Костова та його помічників особливого вибору варіантів не було. Достатньо сказати, що в підсумку навіть не набралося гравців на повну заявку на гру – місце одного запасного так і залишилося незаповненим. А зі старту на поле вийшли наступні одинадцять футболістів: Богатінов у воротах; в обороні Озарків і Кополовець на флангах, справа та зліва відповідно, та Балажіц з Пластуном в центрі; Ткачук на позиції опорника, а разом з ним у середній лінії Худоб’як і Штіліч; Ксьонз з Лукасом на флангах і Кас’ян в центрі нападу. В принципі, передбачити саме такий склад було не важко. Можна не сумніватися, що Ніколай Костов до найменших дрібничок розповів своїм підопічним про особливості гри «Металурга» і чітко дав установку, хто в тій чи іншій ситуації що і як повинен робити, куди бігти, кого тримати тощо. Не міг коуч «левів» лише передбачити того, що станеться з його командою вже у дебюті гри. І це не дивно, бо хто ж міг спрогнозувати, що «Карпати» третю гру поспіль вдома будуть грати у чисельній меншості. І якщо з «Таврією» ми мали менше спочатку на одного гравця, а згодом на двох неповний тайм, а з запорізьким «Металургом» грали вдесятьох півгодини, то сьогодні суперник мав на одного футболіста більше вже починаючи з 12-ої (!) хвилини гри. Тобто ми практично весь поєдинок відіграли у меншості. Також не можна забувати, що у попередніх іграх на «Україні» червоне світло перед «левами» запалювали, коли вони вели в рахунку – 1:0 і 2:0 відповідно. Нині ж це трапилося в той момент, коли на табло горіли два «бублики» – 0:0. Так що, як кажуть в Одесі, «почувствуйте разницу». Сміх сміхом, але ж сьогодні 1-е вересня, а не 1-е квітня. Хоча, цілком ймовірно, що арбітр з смт Іванків, що на Київщині, Сергій Бойко щось та й наплутав... Команди в цілому більш-менш рівно розпочали поєдинок, проте так тривало лише до 12-ої хвилини матчу. Саме на 12-й хвилині у гру втрутився арбітр Сергій Бойко, який показав центрфорварду «Карпат» Кас’яну червону картку. Питань до арбітра не було – карпатівець порушив правила. Цілком ймовірно, що фол тягнув на жовту картку, але стовідсотково не на більше. Однак суддя не вагаючись ні секунди покарав Кас’яна найвищою мірою – показав пряму червону картку. Залишивши в такий спосіб львів’ян у меншості вже на старті поєдинку, арбітр безпосередньо вплинув на подальший розвиток подій на футбольному полі. А коли називати речі своїми іменами, то Бойко просто зламав гру. Причому склалося враження, що не лише «Карпатам», а й «Металургу» значною мірою також. Адже подібного рішення в тій ситуації не очікував ніхто. В результаті обидві команди певний час перебували в шоці і їм знадобилося чимало часу, аби з нього вийти. А коли аналізувати гру загалом, то гри, як такої, глядачі й не побачили. Відверто кажучи, це був чи не найбільш нецікавий футбол, свідками якого стали вболівальники на трибунах «України» за останні кілька років. Коли б не знати про принциповість стосунків між «Карпатами» і «Металургом», то в якихось моментах могла навіть виникнути крамольна думка про те, а чи не «катають команди нічейку». Звичайно, це було не так, про що свідчить і кінцевий результат, але видовище було досить «сіре» і навряд чи ця гра запам’ятається окрім суддівського свавілля Бойка ще чимось. Навіть єдиний гол донеччани забили тихенько і ніби то випадково. В усякому разі, коли виходити з логіки розвитку подій на полі, то його аж ніяк не повинно було бути і взагалі все мало закінчитися «на сухо». Донеччани не поспішали форсувати події, намагалися потримати м’яча, грали широко, витягуючи «левів» на себе, а головне, діяли так, аби повністю виключити найменший ризик. «Карпати» ж, які до вилучення намагалися заволодіти ініциативою, залишившись у чисельній меншості, почали діяти дуже обережно, відпрацьовуючи великими силами в обороні. При цьому вони майже не бігли в атаку, а якщо і переходили на половину поля гостей, то до воріт Бандури здебільшого дійти ніяк не могли. Такий хід подій на футбольному полі тривав досить довго. Тому складалося враження, що у львів’ян є всі шанси як мінімум вистояти на нічию, а при певному везінні й спробувати провести разючу атаку, яка б принесла перемогу. Та все ж в першу чергу господарі думали про безпеку власних воріт. Проте «леви» таки не вистояли. На 59-ій хвилині гри помилкою оборони господарів скористався Мораєс, який і забив єдиний м’яч у поєдинку. Пропустивши гол, «Карпати», зрозуміло, намагалися іти вперед і відігруватись, але ні заміни, проведені Ніколаєм Костовим, ні шалена підтримка трибун стадіону «Україна» їм в цьому не допомогли. Щоправда, й забивати за великим рахунком не було з чого, бо по-справжньому гольових моментів «Карпати» майже не створили. Все ж нобхідність грати такий тривалий період ігрового часу в чисельній меншості забирає дуже багато сил, причому як фізичного, так і психологічного характеру. У підсумку, «Металург» переміг, а Юрій Максимов здобув вже другу перемогу з донецьким клубом. Однак, як і в першому матчі у Запоріжжі під його керівництвом, гра була якоюсь невиразною і по ній аж ніяк не можна об’єктивно оцінювати функціональну і психологічну готовність команди. І вже точно поки що «Металург» жодним чином не додав у грі в порівнянні з тим, як він грав при попередньому керманичі. Але то проблеми донецького клубу і нехай його керівники над цим і ламають собі голову. Що ж до «Карпат», то тут, незважаючи на поразку, ситуація не є патовою. Так, Ніколаю Костову треба буде добряче попрацювати з дисципліною, щоб у наступних поєдинках футболісти не підводили своїх партнерів і команда не грала через раз у неповному складі. Але вже сьогодні ми можемо сміливо констатувати той факт, що у цих «Карпат», очолюваних новим тренерським штабом, є майбутнє. Інше питання, наскільки райдужним воно буде. Однак то вже, як мовиться, поживемо – побачимо. Та будемо сподіватися і вірити, що «левам» вдасться таки вийти на той рівень, щоб їх знову почала боятися вся Україна і щоб про них знову почула вся Європа. Відео огляд матчу |
|
| ||||