Розмова з Ігорем Кульчицьким, кумиром львівських футбольних фанатів
17 серпня 1969 р. львівські “Карпати” стали володарями Кубка СРСР, вигравши фінальний поєдинок зі СКА (Ростов-на-Дону) із рахунком 2:1. Своїми спогадами про той історичний матч поділився Ігор Кульчицький, тепер – заступник керівника департаменту дитячо-юнацького футболу клубу “Карпати”, а тоді – капітан львівської команди та кумир львівських футбольних фанатів.
– Пане Ігорю, СКА тоді виступав у вищій лізі?
– Так, вони після першого кола чемпіонату СРСР 1969 року посідали третю сходинку. Там були дуже добрі гравці, гравці збірних молодіжної та олімпійської команд. А ми, “Карпати”, були командою другого дивізіону.
І це вже було значним досягненням, великою честю, що команда другого дивізіону грає у фіналі Кубка СРСР. Ростовчани не сприймали нас. Вони навіть не знали, що таке місто Львів, говорили “ето дєрєвня какая-то”.
– У книзі “Карпати”: рік за роком” (2003), яку написав Юрій Назаркевич у співавторстві з вами, ви згадували про той пам’ятний двобій так: “Наприкінці гри ростовчани забили гол із положення “поза грою”. Головний арбітр Круашвілі вказує на центр поля, а боковий Хярмс тримає прапорець, довго тримає, поки на нього не звернув увагу суддя в полі. Разом з Круашвілі біжу до Хярмса, аби бути свідком їхньої розмови, бо Круашвілі міг закрити рота Хярмсу. Але той чітко: було “поза грою”, і Круашвілі гол не зараховує. Мені пригадалося, що у 1968 році, коли “Карпати” грали у пульці, той же Хярмс засудив нас, зарахувавши гол з явного офсайду. Тоді після матчу з “Уралмашем” я не подав Хярмсу руки, сказавши: Ви – запроданець. А він зізнався: так зробити йому веліли. Але у фінальному матчі він повівся чесно”. Будь ласка, розкажіть про ці події докладніше.
– Розпочну з початку. 1963 року “Карпати” здобули право виступати в групі Б (це як теперішня друга ліга українського чемпіонату). Відтоді ми поступово підіймалися все вище. Тоді “Карпати” справді були народною, національною командою. На наші ігри до Львова приїжджали не лише мешканці містечок і сіл Львівської області, а й із Тернопільщини, Волині, Закарпаття тощо. До речі, ми мріємо створити таку ж команду. Дай Боже, щоб я дожив до того часу...
Повернімося до 1968 року. Тоді ми виграли чемпіонат України в західній зоні (були дві зони – східна та західна), а чемпіонат східної зони виграв “Суднобудівник” із Миколаєва. Згідно з чинними тоді правилами, єдину путівку до вищої ліги мали розіграти ці дві команди та переможці чемпіонатів у двох російських зонах – “Уралмаш” (Свердловськ) та “Іртиш” (Омськ). Першим відбувся поєдинок російських команд. Між собою вони зіграли внічию. Тоді я вирішив домовитися з миколаївцями: ми – українці, не будемо дурними, не битимемося, також зіграємо внічию, а перемагатимемо росіян; хто з нас досягне найкращого результату, той і виборе путівку до вищої ліги. Оскільки наша команда була дуже сильною, то, гадаю, ми по праву мали б грати у вищій лізі. Але що ж... Судді підвели нас. Ну й, самі знаєте, які українці... і сам не гам, і другому не дам. Тож миколаївці спочатку ніби погодилися зіграти внічию. У матчі з “Суднобудівником” могли забити голів із п’ять, мабуть. Але ми не грали, а бавилися з ними. А вони нам забили гол за дві хвилини до кінця зустрічі. Ви уявляєте. Ми їм: та що ж ви... такі-сякі. А вони нам: а ми нічого не знаємо, мовляв. Отакі-то наші українці. В наступному протистоянні з “Іртишем” ми зі злості забили чотири м’ячі. А от “Уралмаш” дійсно тягнув на вищу лігу. Крім того, Всесоюзна федерація футболу зробила ставку на “Уралмаш”: Свердловськ – місто промислове, велике, і добре, щоб у ньому була команда вищої ліги. “Суднобудівник” буквально ліг під “Уралмаш” без жодного спротиву. Зрештою, вони програли й “Іртишу”. Таким чином, “Уралмаш” мав три очки, а ми – два. Поєдинок мала судити грузинська бригада арбітрів. Але оскільки грузини могли мати якийсь сентимент до українців, їх замінили на інших. Знайшли й Хярмса...
– Він був естонцем?
– Так. І йому сказали: якщо “Уралмаш” гратиме у вищій лізі, отримаєш міжнародну категорію, а якщо ні, то будеш далеко. І він зарахував гол у наші ворота, забитий з офсайду. Офсайд був очевидним, і це всі бачили. Матч закінчився 1:1, і росіяни в такий спосіб вибороли собі місце у вищій лізі. Ми були обурені. Так зробили з нами, втопили нас, так, просто втопили. Ми з Хярмсом хотіли переговорити, але його відразу десь забрали, сховали. І я його взагалі не бачив цілий рік.
І от фінальна гра Кубка СРСР 1969 року. Тоді капітани приходили до суддів у покій, обов’язково віталися та підписували протокол. Той матч судив найкращий арбітр Радянського Союзу Тофік Баграмов, “Золотий свисток”, головний суддя – грузин Круашвілі та Хярмс, здається, його звали Ернест. І я подав руку Круашвілі та Баграмову, а Хярмсові – ні. Той почервонів і запитав: “А зі мною?” А я відповів: “Запроданцям я в житті руки не подам”.
– І це перед самим матчем зі СКА у фіналі Кубка СРСР?
– Так. Треба сказати, що Федерація футболу СРСР у цій ситуації симпатизувала ростовчанам. Отже, руки Хярмсові я таки не подав, розписався в протоколі й вийшов. Коли бачу – Хярмс біжить за мною, а обличчя в нього палає. “Ігорю, за що ж ти так принизив мене?” “Я можу повторити це ще раз. І ти знаєш, що зробив із нами 1968 року.” “Так, я пам’ятаю. Мені наказали... Що міг удіяти? Я ж хотів судити міжнародні матчі... Ну, тепер я вже суддя міжнародної категорії. Послухай, я тобі скажу, що судді є за Ростовом. І вони підсуджуватимуть їм. І команда в них сильна. Але я вам допоможу, якщо буде нагода”. “Та, – махнув я рукою, – що ти там можеш допомогти. Ми теж сильна команда”. І не надав цій розмові особливої уваги. Але ви розумієте, його дуже вразили, як виявилося, мої слова. Бо естонці –народ справедливий, як німці. А “зрадник” – це така ж велика образа серед естонців, як серед нас, українців.
ростовці розпочали матч із атак. Варто зазначити, що, крім мене та Броварського, ніхто з наших хлопців у Лужніках не грав (фінали Кубка СРСР завжди відбувалися в столиці СРСР). Із Галичини приїхало десь тридцять тисяч болільників, а ростовчан було, гадаю, тисяч п’ятдесят. Це дуже багато. Тому хлопці були приголомшені. Я виводжу команду на поле. Раптом чую, як оркестр грає “Знову буйно квітне черемшина”.
– Що за оркестр?
– Із Галичини приїхали. Так! Я дуже любив цю пісню. І москвичі як підхопили... Ви розумієте, і мені на очі – сльози, а в ногах, ніби енергія прибула. Як нам так заграли і так нас підтримують, то мусимо дати бій тій команді... А вони нас не сприймали. “Та ну, дєрьовня”, – називали нас.
Спочатку ми часто помилялися. Знаєте, чуже поле та стільки глядачів. Боялися, коліна тремтіли. От у Львові на “Дружбі” (тепер – стадіон “Україна”) ми змели б будь-кого. І не дивно, що вже на двадцятій хвилині ростовчани забили. Я говорю хлопцям: та що ви боїтеся? Дивіться, скільки наших галичан на трибунах, уже п’ятнадцять хвилин нам кричать “треба гол!” Тож заграймо ту гру, яку вміємо грати! І ми як узялися до роботи, то, знаєте, як у боксі буває нокдаун. Ми затиснули Ростов уже в другій половині першого тайму, Данилюк поцілив у штангу, Габовда мав моменти. Але ростовчатам пощастило, і ми в перші половині гри не забили. У другій забили їм два м’ячі поспіль. Але за п’ять хвилин до кінця наші сили вичерпалися. І тут нам ростовчани знову забили. За п’ять хвилин до завершення! Поза всякими сумнівами, гол був з офсайду. Головний суддя Круашвілі бере м’яч під пахву й прямує в центр поля. Я був у розпачі, аж поки в моє поле зору не потрапив Хярмс. Бачу, стоїть із піднятим прапорцем. Я ще не знав, що він має на увазі: офсайд чи, може, якесь інше порушення. Бо в нашому штрафному справді було гаряче. Тримає – і все. Ну, я кажу головному судді, зачекай, не поспішай, мовляв. А тим часом ростовчани радіють, цілуються. Всьо!
– Як всьо?.. Не всьо... Адже 2:2!
– Але ми вже вибилися із сил... Отже, Круашвілі запитує мене, чому це Хярмс підняв прапорець. От ти зачекай, мовляв, а я піду дізнаюся. Ні, кажу, я капітан команди, підемо разом. І ми побігли. А Хярмс стоїть із тим прапорцем, як кам’яний, як та скала в Івана Франка: так і так, м’яч забитий неправильно. Круашвілі, врешті, здався: “Ну, прапорець уже опусти”. І замість центру поля встановив м’яч у нашому штрафному майданчику, себто для виконання вільного удару, – там, де Хярмс зафіксував офсайд. Ростовчани спочатку не зрозуміли, валяються по полю на радощах... Ось так ми перемогли.
Ви знаєте, в Ростові вже підготувалися до зустрічі своєї команди як переможців: командувач Бєліков (згодом він командував Прикарпатським військовим округом) мав вітати їх на білому коні, партійні органи купили килим, яким мали б крокувати переможці відразу після приземлення літака. А ми то все поламали. І хлопці впали та й плачуть. Я більше такого ніколи не бачив. Коли закінчилася гра, Хярмс підійшов до мене і сказав, що навіть коли матиме неприємності, не пошкодує. Ми з ним на радощах випили по келиху файного шампанського, і мені було приємно, що він так очистив свою душу. А потім він завжди передавав мені вітання до Львова. Він уже помер, царство йому небесне... Страшно мучило його те слово “запроданець”.
– Скажіть, а як було із самим Кубком? Адже це була перехідна нагорода. Де її зберігали у Львові?
– Кубок був зі срібла та кришталю. На його кришці писали назву кожної команди, яка його вигравала, разом із датою фіналу. Володар Кубка зберігав його до наступного фіналу. Потім його забирав наступний переможець до наступного фіналу. І так далі. У Львові Кубок виставляли в Історичному музеї. Таким чином його могли оглянути зблизька всі охочі. Тепер цей футбольний трофей зберігають у Залі футбольної слави в Москві, де експонують регалії, що їх виграли московські футболісти та збірні СРСР, розпочинаючи з 1930-х років. На кришці Кубка серед інших є також напис “Карпати” (Львів), 1969”.
Станом на 2013 рік на Львівщині діє 74 початкові мистецькі школи. Про це 29 серпня на прес-конференції повідомила директор департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА Наталія Гамкало. За її словами, з 74 шкіл 41 – музична школа, 27 – мистецьких,...
Львівська область до кінця 2013 року і у 1-ому кварталі 2014 року отримає 85 нових автомашин. Про це сказала міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова в рамках робочої поїздки до Львова. Під час зустрічі із медичним персоналом Р.Богатирьова оглянула систему екстреної (швидкої) медичної допо...
2 вересня відбудеться відкриття нової сучасної лабораторії програмування для вбудованих та мобільних платформ на кафедрі програмного забезпечення Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету “Львівська політехніка”. Торік Львівський кластер інформаційних техноло...
23-річний уродженець Нового Роздолу, а нині представник армійського спорту Львівщини Роман Мартиненко успішно виступив на чемпіонаті Світу з пауерліфтингу серед юніорів в м. Кіллен (США). Роман Мартиненко переконливо переміг у ваговій категорії до 83 кг, встановивши новий рекорду світу в жимі лежачи...
Обiйти обмеження готiвкових розрахункiв, що вводиться з 1 вересня, українцi зможуть, зокрема, шляхом передання прав вимоги, вважає адвокат юридичної компанiї "Алєксєєв, Боярчуков i партнери" Єгор Штокалов.
"Наприклад, хтось винен певну суму грошей покупцевi, який укладає з продавцем договiр купiвлi...
Президент України Віктор Янукович заявив, що в Україні в 2014 р. почнеться повне оновлення всіх міських та магістральних доріг. Про це Янукович заявив в інтерв'ю українським телеканалам, яке було показано на каналі "1+1".
"2014 стане роком, коли ми почнемо оновлювати міські дороги. У всіх областях....
Президент України Віктор Янукович заявив, що країна продовжить рухатися шляхом диверсифікації енергоресурсів. Про це він сказав в інтерв'ю чотирьом українським телеканалам.
«Я переконаний, що одне з питань захисту наших національних інтересів і відстоювання нашої незалежності – це питання диверсиф...
Питання вступу України до Європейського Союзу чи Митного союзу буде вирішуватись на референдумі. Про це сказав Президент Віктор Янукович в інтерв’ю чотирьом українським телеканалам. За його словами, питання, куди рухатиметься країна, мають вирішувати її громадяни. "Який вибір буде українського народ...
У Збройний сил України (ЗСУ) до 2017 р. щорічно будуть призиватися до 5 тис. контрактників. Про це сьогодні в ході прес-конференції заявив міністр оборони України Павло Лебедєв, передає кореспондент ...
Низькопідлоговий трамвай львівського виробництва вже майже тиждень курсує вулицями Львова. Наразі він працює на маршруті №9А. Після ремонтів доріг буде визначено його постійний маршрут роботи.
«Минулого тижня у вихідні перший раз вийшов на лінію новий пасажирський низькопідлоговий трамвай. Він ви...
На http://maps.yandex.ua з'явилися карти Золочева, Самбора, Червонограда. Тепер користувачі легко знайдуть у цих містах потрібну адресу або побудують через них автомобільний маршрут.
Разом із картами Львівської області Яндекс опублікував схеми ще 36 населених пунктів України. Це міста обласного та ...
У Львові 5-річну дитину з матір’ю позбавили житла. Розпочато розслідування. Як з’ясовано прокуратурою Франківського району, дозвіл на відчуження квартири, в якій мешкав неповнолітній хлопчик та його матір, надано Франківською райадміністрацією Львова на підставі підроблених документів. За цим фактом...
29 серпня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території, архітектури та будівництва Львівської обласної ради. Під час засідання депутати розглянули та обговорили проблемні питання, які виникли...
На шостому етапі велошосейної гонки "Вуельта"-2013, що відбувається в Іспанії, переміг Міхаель Морков з Данії. Відразу 132 учасники фінішували з часом переможця, серед яких і українець Ярослав Попович, уродженець Дрогобича, який перебуває у загальному заліку аж на 95-му місці.
Вуельта Іспанії
Бага...
Сьогодні в рамках благодійної акції «Пора до школи» діти з багатодітних, малозабезпечених та інших соціально незахищених родин отримають безкоштовне шкільне приладдя від львівських підприємців, інформує прес-служба ЛМР.
Щоб підготувати діток з таких сімей до нового навчального року, організатори ак...
30 серпня в рамках робочого візиту у м. Львів міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова ознайомилась із роботою Вищого навчального комунального закладу ЛОР “Львівський медичний коледж імені Андрея Крупинського» і пообіцяла викладацькому колективу колежду, що відвідає їх знову і, ймовірно, ...
Три українські клуби - «Динамо», «Дніпро», «Чорноморець» - продовжать боротьбу у груповому турнірі футбольної Ліги Європи.
Динамівці з рахунком 5:1 розгромили казахстанський «Актобе» (перший матч також завершився на користь киян 3:2). Дніпропетровці переграли чемпіона Естонії «Нимме Калью» – 2:0 (...
14-15 вересня цього року Львівське обласне товариство українських студентів-католиків «Обнова» спільно із молодіжною організацією «Добрий Пастир» за сприяння управління молоді, сім’ї та спорту ЛМР та департаменту освіти, сім’ї та молоді ЛОДА в рамках Єдиного молодіжного простору традиційно організов...
12-15 вересня на запрошення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія Львівську єпархію з першосвятительським візитом відвідає Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Візит предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату присвячений до відзначення у Львів...