|
||
Футбол: «Закарпаття» – «Карпати» – 1:1. ВІДЕО
Похмуро, невеликий дощ. +10°С Судді: Михайло Родіоненко (Луганськ), Андрій Мотика, Едуард Карапетян (обидва – Тернопіль). Делегат: Олексій Челишев (Севастополь). «Закарпаття»: Бабенко, Бойко (Невуче, 46), Леандро, Болохан, Гомес, Комарницький, Трішовіч (Микуляк, 65), Малигін (Алєксєєв, 75), Райчевіч, Іванов, Давидов. Запасні: Михайлов, Шендрік, Хауши, Лисицин. Головний тренер – Ігор Гамула. «Карпати»: Тлумак, Ґодвін, Ткачук, Батіста (Зеньов, 67), Худоб’як, Кополовець (Мартинюк, 80), Кожанов (Ґурулі, 75), Ощипко, Мілошевіч, Тубіч, Федецький. Запасні: Петрівський, Габовда, Піцан, Є. Тарасенко. Головний тренер – Олег Кононов. Попередження: Райчевіч, 46 – Батіста, 45+1, Худоб’як, 53, Кополовець, 63. Голи: Микуляк, 90+2 – Батіста, 28. Пропущений гол на останніх секундах компенсованого часу у гостьовій грі із «Закарпаттям» позбавив «Карпати» перемоги та нагоди скоротити відставання до двох пунктів від третього місця в турнірній таблиці. У першому колі долю очного протистояння між «Карпатами» та «Закарпаттям» на користь львів’ян вирішив єдиний гол у зустрічі Сергія Кузнецова, який нині вже форвард російської «Аланії» забив перед фінальним свистком. По завершенні того матчу керманич ужгородців Ігор Гамула багато говорив про фарт. Сьогодні ж говорити про везіння вже прийшла черга головного тренера карпатівців Олега Кононова. На останніх секундах удар нападника закарпатців Владислава Микуляка відібрав у «Карпат» перемогу, яка, здавалося, вже у них в кишені. Минулої середи «Карпати» зуміли в очному протистоянні переграти «Таврію», одного з своїх прямих конкурентів у боротьбі за місце в зоні єврокубків. Зазвичай тренери переможний склад, якщо немає травм і дисциплінарних покарань, не міняють. Однак Олег Кононов, розмірковуючи над тим, кого випустити з перших хвилин на карпатське дербі проти «Закарпаття», прийняв рішення зрадити цьому неписаному правилу і зробив одну заміну – замість Сергія Зеньова в основі вийшов Михайло Кополовець. Проте, якщо відверто, такий хід напрошувався. Адже хоча на післяматчевій прес-конференції Олег Георгійович і захищав естонця від нападок журналістів, можна не сумніватися, що він також був незадоволений його грою проти кримчан. Саме тому нинішній матч Сергій Зеньов розпочав на лаві запасних. А ще керманич «зелено-білих», напевно, враховував, що Михайло Кополовець свою професійну кар’єру футболіста розпочинав саме в Ужгороді, а тому гра проти «Закарпаття» буде для нього особливою. Тепер, коли гра вже закінчилася, ми можемо констатувати, що із заміною Сергія Зеньова на Михайла Кополовця у стартовому складі Олег Кононов не прогадав. Екс-закарпатець був одним з найактивніших серед гостей і не випадково саме він зробив результативну передачу на Батісту. Проте – про все за порядком. «Карпати» вже звично розпочали гру першим номером. Щоправда, темп наша команда особливо не нагнітала, а тому, незважаючи на помітну перевагу в контролі над м’ячем, справа до гольових моментів біля воріт Дмитра Бабенка не доходила. Більше того, стартові 20 хвилин кіпер «Закарпаття» залишався практично без роботи. Втім, як і його візаві Андрій Тлумак. Адже господарі з перших хвилин дали зрозуміти, що їх в першу чергу цікавить безпека власних воріт. А в передній лінії вони розраховують лише на контратаки, де ставка робилася на єдиного форварда Сергія Давидова. Цілком нормально, що за такого розвитку подій перший небезпечний момент виник зі стандарту. На 21-й хвилині Артем Федецький непогано пробив зі штрафного, але Дмитро Бабенко у стрибку перевів круглого на кутовий. Господарі на це відповіли ударом Александара Трішовіча з-під захисника гостей у ближній кут. Проте Андрій Тлумак продемонстрував, що з концентрацією у нього все гаразд. Ще за п’ять хвилин сербський легіонер «Закарпаття» пострілом під поперечку зі штрафного вдруге перевірив пильність кіпера «Карпат» – воротар перевів м’яч на кутовий. А коли подали корнер, капітан карпатівців ледь не припустився результативної помилки – відпустив від себе бальон, але з другої спроби таки заволодів ним. І тут же наша команда провела результативну атаку. За долі секунди після того, як Андрій Тлумак ввів м’яч у гру, партнери доставили його на лівий фланг атаки Михайлові Кополовцю. 18-й номер, оцінивши ситуацію, м’яко накинув круглого на голову Батісти, якого якимось чином абсолютного одного залишили в центрі карного майданчика оборонці «Закарпаття». Бразильцю завдання переграти Дмитра Бабенка у ближній дуелі складнощів не склало. Причому Батіста зіграв у стилі легендарного центрфорварда кришталевого складу «Карпат» Яноша Габовди – пробив головою з рикошетом від землі. Кіпер до бальона дотягнувся, але завадити йому перетнути лінію воріт не зміг. 0:1 – і на трибунах ужгородського стадіону «Авангард» шаленіють від щастя вболівальники «Карпат», яких зі Львова приїхала не одна сотня. У футболі гол дуже часто призводить до активізації дій обох команд. Одні намагаються якомога швидше відігратися, інші – скористатися психологічною перевагою і подвоїти рахунок. Однак у сьогоднішній грі нічого подібного ми не побачили. Практично до свистка на перерву на полі головним чином події розвивалися між двома штрафними майданчиками. Лише на 42-й хвилині після подачі зі штрафного Батіста міг оформити «дубль», однак цього разу його удару головою трохи забракло влучності – м’яч пройшов вище поперечки. А ще глядачі стали свідками того, як наприкінці тайму тричі поспіль у карному майданчику «Карпат» опинялися на газоні гравці команди господарів, але арбітр Михайло Родіоненко з Луганська на артистизм ужгородців не реагував. Якщо до перерви була помітною перевага «Карпат» у класі і рахунок в принципі відповідав тому, що відбувалося на полі, то в другій половині зустрічі ми стали свідками зовсім іншої гри. І можна не сумніватися, що всі без винятку вболівальники «зелено-білих» залишилися розчаровані побаченим. Вони навіть подумати не могли, що в другій 45-хвилинці їхні улюбленці повністю віддадуть ініціативу і зосередяться виключно на утриманні рахунку. Чому так сталося, версій є дві. Перша – «Карпати» дуже сильно втомилися після гри з «Таврією» і не встигли за три дні відновитися повністю ні фізично, ні психологічно. Друга – тренери в перерві дали вказівку в другій половині зіграти на класі і втримати перемогу, як то кажуть, малою кров’ю, аби зберегти якомога більше сил на наступну зустріч проти «Шахтаря», що відбудеться найближчого четверга. Яка з них правильна, однозначно сказати важко. Можна лише зауважити, що коли «Карпати» віддали ініціативу за вказівкою головного тренера, то відповідальність за втрату двох очок повністю лежить на ньому. Але дуже важко повірити, що Олег Кононов міг дати подібну вказівку в принципі, а тим паче за мінімального рахунку – надто великий ризик. Є ще третя версія – «Закарпаття» по перерві збільшило оберти і за шаленої підтримки своїх фанатів суттєво додало в грі. Але ж ми всі чудово бачили, що ужгородці не додали ні в швидкості, ні в грі. Не було й несамовитої підтримки фанатів. Щоправда, при цьому господарі таки забили гол. На 83-й хвилині партнери вивели на очне побачення з Андрієм Тлумаком форварда Невуче, який в перерві замінив Андрія Бойка. Темношкірий нападник технічно обіграв кіпера і спрямував круглого у сітку. Однак арбітр в полі взяття воріт відмінив – лайнсмен зафіксував положення «поза грою». В цей момент закралася думка, а чи не є це сигналом для «Карпат», що їм необхідно більш активно провести заключні хвилини матчу. Виявилося, що «зелено-білі» поставилися до цього надто спокійно. Нападник «Закарпаття» Владислав Микуляк замінив Александера Трішовіча ще на 65-й хвилині. Однак до останньої хвилини компенсованого часу жодної небезпеки воротам «Карпат» від нього ми не побачили. Але своє вирішальне слово у матчі він таки встиг сказати. До фінального свистка залишалися лічені секунди, коли гості «обрізалися» в центрі поля. Господарі розіграли простеньку комбінацію на правому фланзі атаки і м’яч опинився у Владислава Микуляка. 23-й номер ужгородців по воротах пробив бездоганно – круглий влетів у ліву «шістку» наших воріт. На жаль, не допоміг і відчайдушний стрибок Андрія Тлумака. 1:1 – повний розпач гравців «Карпат» і їхніх вболівальників та безмежне щастя всього Закарпаття. |
|
| ||||