|
||
Дискусійний форум з проблем пам’ятки «Львівська цитадель» звернувся до Президента Ющенка
Нагадаємо, Львівська цитадель площею майже 30 гектарів розташована на горі, що є однією з ландшафтних домінант Львова і має унікальне природне, історичне та рекреаційне значення. Тут збереглися археологічні об’єкти дохристиянського періоду та фортифікаційні споруди цілісного оборонного комплексу середини ХІХ ст. У роки другої світової війни на Цитаделі був концтабір, де замордовано близько 140 тис. людей: росіян, євреїв, італійців, бельгійців, французів. Але архітектурні очільники Львова та «батьки міста» лобіюють забудову Львівської цитаделі, зокрема вони підтримують спорудження там конгрес-готелю із оглядовим майданчиком на вершечку, розважальним комплексом унизу, багаторівневим підземним паркінгом на 1260 авт, концертним залом на 1500 місць, фестивальним полем, підземним фунікулером від Стефаника та грандіозними сходами на кшталт Потьомкінських в Одесі. Концепцію освоєння території Цитаделі розробив ДІ «Містопроект» на замовлення інвестора –ТзОВ «Інвестбуд», президент якого Юхим Поляков обіцяє залучити до будівництва італійські інвестиції.22 липня у Львівській міськраді відбулися громадські слухання проекту конгрес-готелю на Цитаделі, де лунало чимало голосів проти наруги над пам’яткою та пам’яттю закатованих у концтаборі. Дослідник Львівської цитаделі Тарас Піняжко, маючи контакти із колегами з різних країн Європи, які також, як і він, вивчають подібні пам’ятки військової фортифікації, запросив їх на дискусійний форум з проблем Львівської цитаделі. Тому у роботі форуму узяло участь чимало польських істориків фортифікації, зокрема проф. Еліжбета Лянг із Кракова, архітектор Пьотр Копалка, Павел Курек з Подгужа, Матіаш Кремпель, Томаш Ідзіковський із Перемишля, та інші. Завдяки їхнім доповідям та відеодемонстраціям львів’яни змогли побачити як Європа ставиться до військових укріплень часів Австро-Угорщини та як відбувається ревіталізація цих пам’яток. Денну роботу форуму на прохання ЗІКу зреферував кандидат юридичних наук Дмитро Гудима: «Першим прозвучав виступ директора Американсько-українського бюро з прав людини Мейлаха Шейхета, який доніс до учасників форуму карту німецької аерозйомки 1941 року та пізніші схеми, зроблені за методом біолокації, що доводять існування на території Цитаделі багатьох місць масових захоронень. З огляду на релігійні канони тривожити прах померлих не можна. Тому єврейська громада проти перезахоронення, однак за те, аби на місці захоронень був встановлений відповідний меморіальний знак. Представник Інституту сухопутних військ сказав, що на тій території, хоча є дані про загибель у концтаборі 148 тис. осіб і в цьому ніхто не сумнівається, поховати таку кількість людей є мало ймовірним. Також були висловлені думки про доцільність обстеження підземель, які начебто є під Цитаделлю. Учасники форму оглянули Львівську цитадель і обговорили побачене на пленарному засіданні, засудивши будівництво конгрес-готелю на території ландшафтно-архітектурної пам’ятки. Деякі архітектори «Містопроекту», зокрема керівник АПМ-2 Віталій Дубина, висловилися за будівництво. І це при тому, що первинний варіант склобетонного стержня конгрес-готелю був вищим Високого замку! Теперішня пропозиція із зниженою поверховістю все одно залишає його архітектурною домінантою на рівні із Високим замком, тому там планують оглядовий майданчик. Віталій Дубина вважає, що залучити приватні кошти «під історичні мури» нереально, а під сучасні об’єкти можна. Однак як проектант, Віталій Дубина свідомий того, що не враховував наявності масових поховань. Якщо ж дослідження виявлять ці поховання, то вони потраплять дію Закону про поховання і похоронну справу, який каже що будь-яке будівництво у таких місцях неможливе. Коли там буде музей, то його захищатиме Закон про музеї і музейну справу. Сам комплекс Цитаделі є пам’яткою, захищеною Законом про охорону культурну спадщини. Комплекс становлять не тільки мури, а й ділянка, на якій вони стоять. (Ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони Л-1. Це зона міських бульварів та парків загального користування у якій серед пунктів допустимих видів забудови передбачені допоміжні будівлі і інфраструктура для відпочинку, комплекси атракціонів, ігрові зали, підприємства громадського харчування (кафе, літні кафе, ресторани), готелі у цьому переліку відсутні, тому будівництво потребуватиме зміни містобудівної документації! – авт.). Дискусія звелася до того, що має бути на цитаделі: парк, відновлена мілітарна споруда чи музей? Думку про музей озвучив директор Національного історико-архітектурного музею-заповідника «Київська фортеця» пан В’ячеслав Кулініч. На його переконання Закон про музеї і музейну справу краще захищає музеї. Якщо буде створений музей як юридична особа, то треба, щоб міська рада передала йому в користування всю земельну ділянку. У наших реаліях це утопія, бо чиновники можуть виконати резолюцію форуму, створивши музей і відвівши йому ділянку 4 м від стіни. Проблема в тому, що на території Цитаделі є чимало об’єктів (гаражів, будок тощо) у приватній власності. Для того, щоб новоствореному музею відвести в користування усю ділянку, то треба запропонувати натомість щось інше власникам приватизованих гаражів, треба викупити всі ті будки, – але про це не говорили. Загальний дух обговорення можливості спорудження конгрес-готелю був протестний», – резюмував Дмитро Гудима. Довідка Р Е З О Л Ю Ц І Я Дискусійного Форуму «Проблеми збереження та розвитку території ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель» 18 вересня 2009 року місто Львів Ми, учасники дискусійного Форуму – представники територіальної громади Львова, громадських пам’яткоохоронних організацій, органів місцевого самоврядування, наукових та інших установ, зокрема: Бібліотеки імені В. Стефаника НАН України, Львівської галереї мистецтв, Національного університету «Львівська Політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Українського національного комітету ICOMOS, Товариства шанувальників Львова, Фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова» Громадської ініціативи «Збережи старий Львів», Національного історико-архітектурного музею-заповідника «Київська фортеця» (Київ), Товариства шанувальників замків та фортець, Львівської філії Інституту пам’яткоохоронних, Західного центру етнології, Асоціації науково-практичної біолокації України, Адвокатського об’єднання «Козаков і партнери», Американо-українського бюро з прав людини і дотримання чинного законодавства, Львівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція», Товариства Лева, Центру правових і політичних досліджень «СІМ», Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариство «Podgorze.pl» (Польща, Краків) Архітектурного бюро «Архі-концепт» (Польща, Ниса), заслухавши доповідачів та обговоривши ситуацію, що склалась довкола проекту будівництва конгрес-готелю на території ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель», вважаємо за необхідне: Створення під патронатом Президента України історико-архітектурного музею «Львівська Цитадель» із закріпленням за ним земельної ділянки на котрій розташована вищезгадана пам’ятка. Занесення історико–культурного ландшафтного парку «Цитадель» до Державного реєстру національного культурного надбання України як пам’ятки національного значення. Проведення археологічних досліджень, а також досліджень об’єктів, які становили підземну частину фортеці «Цитадель» і є необхідними для негайного отримання додаткової відкритої інформації з приводу наявності на території вказаної пам’ятки поховань часів репресій НКВД та Другої світової війни, бомбосховища, а також історично-значимих подій, що мали там місце. Опублікування архівної документації стосовно Львівської Цитаделі (зокрема, архівних матеріалів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та матеріалів, що знаходяться у відповідних архівах в Москві) як умови початку здійснення будь-якої нової діяльності на території цієї пам’ятки. Єдиними роботами, що можуть здійснюватися на території ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель» є реставраційні та відновлювальні роботи на основі, погодженого у встановленому порядку, проекту регенерації комплексу в цілому. Планування та реалізацію Львівською міською радою заходів з висвітлення історії ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель» як об’єкта культурної спадщини Українського народу є одним з головних кроків зі збереження «Цитаделі» для майбутніх поколінь і розвитку туризму у місті. Звернутися до: Президента України з проханнями посприяти у прийнятті Львівською міською радою рішення про встановлення на території ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель» меморіального знаку для вшанування пам’яті жертв НКВД і Другої світової війни, загиблих і похованих на цій території, а також вжити заходів, спрямованих на визнання об’єкта культурної спадщини «Цитадель» пам’яткою національного значення та на створення історико-архітектурного музею «Львівська Цитадель». Львівської міської Ради з проханням виділити кошти для розроблення генерального плану «Цитаделі» з метою її збереження та регенерації, а також з вимогами скасувати будь-які рішення цієї Ради та її виконавчих органів, котрі спрямовані на забезпечення створення нового готельного комплексу на території «Цитаделі», та не допускати прийняття нових рішень з цього приводу. Головуючий А. Салюк Секретар В. Дзьобан Президентові України – високодостойному пану Віктору Андрійовичу Ющенку 22.09.2009 р., місто Львів Шановний Вікторе Андрійовичу! Львівською міською владою заплановане будівництво конгрес-готелю з підземними паркінгами, концертним залом і фестивальним полем на території історико-культурного ландшафтного комплексу «Цитадель» у м. Львові, де у роки Другої світової війни впродовж 1113 днів функціонував концентраційний табір «Шталаг 328». За час його існування у ньому було близько 300 тисяч осіб, майже половина з яких померли там від інфекційних хвороб, голоду, а частину – розстріляли. Серед розстріляних – українці, росіяни, євреї, поляки, бельгійці, французи, італійці та представники інших народів, які воювали в складі армій, що протистояли нацистам. До сьогоднішнього дня невідомо, яку саме кількість людей поховано на території історико-культурного ландшафтного комплексу «Цитадель». Для Львова «Цитадель» є морально-етичним історичним й архітектурним місцем. Проте, незважаючи на протести проти будівництва готельно-розважального комплексу на кістках, що прозвучали на громадських слуханнях, виконавчим комітетом Львівської міської ради у 2009 році прийняте рішення № 677 «Про організацію департаментом містобудування спільно з ТзОВ «Інвестбуд» міжнародного архітектурного відкритого конкурсу «Проект конгрес-готелю з багатофункціональним конференц-залом та підземними паркінгами на території історико-культурного ландшафтного комплексу «Цитадель у м. Львові». Просимо Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, вжити всіх можливих заходів з метою недопущення плюндрування території «Цитаделі», що призведе до втрати національної пам’яті та викличе нерозуміння у міжнародної спільноти! Долучаємо копію резолюції Дискусійного Форуму «Проблеми збереження та розвитку території ландшафтно-архітектурної пам’ятки «Цитадель» від 18.09.2009 р. Депутат Львівської міської ради В. Лясковська Головуючий дискусійного Форуму А. Салюк. |
|
| ||||