|
||
Петро Олійник: «Урядовці на Львівщині не поводитимуться, «як слони в посудній лавці»
На засіданні очікується звіт голови Львівської облдержадміністрації Петра Олійника. З якими результатами підходить голова області до важливого для нього зібрання обласного парламенту, кореспондент “ВЗ” дізнавалася у самого Петра Олійника. - Як оцінюєте виступи ваших опонентів - депутатів обласної ради - напередодні проведення сесії? Вам закидають, зокрема, що, мовляв, не звітували за минулий рік, а зараз хочете відбутися тільки інформацією… - Згідно із законом, я повинен звітувати раз на рік. Я готовий звітувати за перше півріччя 2006 року. Якщо депутати хочуть почути звіт за 2005 рік, можу стисло окреслити напрями. Але офіційний звіт буде за півріччя. Минулого року я інформував про свою діяльність перед депутатським складом минулої каденції, також звітував щодо соціально-економічного розвитку і бюджету-2005. Цей звіт взяли до уваги, і тут немає жодних застережень. Розумію, сьогодні діє серйозний політичний компонент щодо мого майбутнього виступу. Більшість депутатів намагаються об’єктивно проаналізувати ситуацію, бо маємо спільну відповідальність за стан справ в області. Але окремі депутати (їх одиниці) роблять банальний політичний піар з цього звіту і політизують ситуацію. Пристрасті в обласній раді будуть, та головне, щоб вони не переходили за рамки гідності і моралі. А критику сприймаю нормально. - Кажуть, ви підготували “райдужні” показники розвитку області. - Можемо говорити про серйозні результати нашої діяльності. Мене надихають на оптимізм деякі інтегральні показники, які характеризують стан соціально-економічного розвитку області. Депозити населення зросли з 3,2 мільярда до 5,2 мільярда. Мені закидають, що це, мовляв, гроші, привезені заріобітчанами. Так, є приріст грошей від населення, яке працює за межами України, але він у загальній структурі становить лише 30%. Решта 70% приросту – детінізовані кошти. Люди повірили у державу, повірили у банківську систему, і їхні гроші починають працювати на економіку. Кредити населенню зросли у чотири рази – з 400 мільйонів до 1,5 мільярда гривень. Львівщина в числі перших трьох-чотирьох областей України за внутрішнім капіталом, який інвестується в економіку. Інвестиції становлять близько двох мільярдів гривень. Мене тішить і динаміка обсягів виробництва в області. Цифра 1,6 мільйона - може, й замала, але минулого року не працював НПК “Галичина”. Однак це підприємство, яке фактично “витягувало” бюджет області, вже не займає 25% обсягу виробництва. Ми дали позитивну динаміку і без нього. - Чи вдалося зменшити заборгованість із заробітної плати? - Маємо сталу динаміку щодо зменшення заборгованості. Раніше борг був 50 мільйонів гривень, зараз - 34 мільйони. Ми є однією з трьох областей, які мають зменшення заборгованості, про це свідчить всеукраїнська статистика. Коли ми прийшли, середня зарплата заледве сягала 600 гривень, зараз вона - 940 гривень. Це результат детінізації заробітної плати, а також розуміння того, що трудові ресурси коштують дорого, і вони повинні працювати. Але я поставив завдання: досягти символічної цифри – 1000 гривень – до 1 січня. У нас, щоправда, з’явилася інша проблема – маємо дефіцит кваліфікованої робочої сили. - Так, це помітно, хоча б на прикладі реконструкції площі Ринок… - На Дрогобицькому долотному заводі робітники отримують по 7-12 тисяч гривень. Це нормальна європейська зарплата. Але не вистачає людей. Сьогодні в наших профтехучилищах діти навчаються на станках, які завезли в 1945 році за контрибуцією з Німеччини. А Фонд зайнятості штампує, як на конвеєрі, комп’ютерників, менеджерів, бухгалтерів. Це сміх крізь сльози. Ми вирішили виправити ситуацію і пішли на експеримент: з 1 січня беремо всі училища на баланс ОДА. Училища будуть давати теоретичну підготовку, діти підуть на навчання у бізнес-структури, а Фонд зайнятості компенсує бізнесменам це навчання. Для Львівської області ціна питання - 150 мільйонів гривень, і ми ці гроші шукаємо у бюджеті. - Маємо великі проблеми з культурою… - На Львівщині - 55% пам’ятників архітектури, і водночас тут проживає 5% населення України. Навантаження на львівську культуру в кільканадцять разів більше, ніж по Україні. Ми намагаємося збільшити коефіцієнт для Львівщини, формуючи бюджет з культури. Це нам погано вдається. Інший шлях – передача об’єктів культури на державний баланс. Львівська опера, музей Андрея Шептицького отримали статус національних установ, їх передано на державний бюджет. Йде процедура передачі державі Львівської галереї мистецтв та низки інших культурних установ. Львівський автобусний завод ремонтує Наукову бібліотеку ім. В. Стефаника, НПК “Галичина” перерахував 500 тисяч гривень на ремонт садиби, стежки Франка до 150-ліття письменника тощо. - Ваші опоненти закидають вам “прогин” перед донецькими, зокрема проведення Дня шахтаря у Львові. - Мене критикували за проведення Дня шахтаря, але я радий, що гості зі сходу побачили наше місто, наші святині, доброзичливе ставлення галичан. І більшість шахтарів сказали, що приїдуть зі своїми сім’ями ще раз у Галичину. Мені здається, що ми на правильному шляху щодо поєднання східних і західних еліт України. Однак є парадокс - з одного боку, рапортуємо, що приймаємо по 400 тисяч дітей зі сходу, а з іншого боку, безвідповідальні політики, використовуючи примирення сходу і заходу у своїх дрібних політичних інтересах, практично розділили Україну. - Як зараз виглядає ваша співпраця з урядом Януковича? Які ризики для області з огляду на нинішню політичну ситуацію в країні? - Безумовно, мені, як одному з лідерів Помаранчевої революції, комфортніше було працювати з помаранчевим урядом. Але цей крок зроблено, Янукович – прем’єр. Ми домовилися з керівною елітою Партії регіонів, що вони адекватно і помірковано будуть підходити до двох питань. Це – кадрова політика на Львівщині і преференції в економіці, які ми отримали за останні два роки. Відтак жодної кадрової зміни в області без погодження з головою ОДА не буде. Я буду погоджувати свої дії з обласною радою, щоб не викликати протистояння. Члени партії “Батьківщина” можуть вільно почуватися на своїх посадах. Були спроби “згори” атакувати наші керівні еліти: окремі безвідповідальні керівники з “Регіонів” спробували змінити наших обласних керівників управлінь, які мають подвійне підпорядкування. Ми це вчасно зупинили. Я зустрівся з відповідальною особою в уряді, і ми жорстко домовилися, що урядовці не будуть поводитися “як слони в посудній лавці”. Львів’яни можуть бути спокійні: не буде жодних “політичних речей”. Якщо такі речі будуть, я першим вийду на Майдан. Гарячі голови в обласній раді битимуть мене з одного боку, а гарячі голови в уряді – з іншого. Але цей шлях єдино правильний, бо відповідає політичній (а відтак і економічній, і соціальній) стабільності регіону. |
|
| ||||