|
||
Футбол: ''Ворскла'' - ''Карпати'' - 1:2
Полтава. Стадіон "Ворскла" Судді: Деревинський, Боклажко, Якименко (усі - Київ) Делегат ФФУ: Гаваші (Ужгород) Голи: Мілошевіч 48 (авт.) - Кузнецов 18, Чеснаков 31 (авт.) "Ворскла": Долганський, Чеснаков, Ярмаш, Цуррі, Кулаков (Безус 73), Краснопьоров, Даллку, Деспотовскі, Єсін, Маркоскі, Сачко (Янузі 46) Запасні: Величко, Пєсков, Медведєв, Локтіонов, Чичиков Головний тренер: Микола Павлов "Карпати": Тлумак, Петрівський, Є. Тарасенко, Мілошевіч, Федецький, Ощипко, Голодюк (Бідловський 90+2), Худоб`як, Кожанов (Зеньов 78), Ткачук (Гурулі 85), Кузнецов Запасні: Мартищук, Сагайдак, Гурський, Годвін Головний тренер: Олег Кононов Попередження: Маркоскі 90+4 - Мілошевіч 57, Петрівський 73 Своїх вболівальників з відкриттям нового сезону «Карпати» привітали в найкращий спосіб – у гостях обіграли чинного володаря Кубка України. Перед матчем «Карпат» у Полтаві доводилося чути чимало песимістичних прогнозів стосовно перспектив нашої команди у зустрічі з підопічними Миколи Павлова. «Ворскла» у поєдинку за Суперкубок України тиждень тому в Сумах проти «Динамо» зіграла дуже пристойно. Натомість карпатівці в останній контрольній зустрічі з «Волинню» дивилися, м’яко кажучи, не переконливо. А найбільше вболівальників львівської команди хвилювали проблеми в обороні. Адже Кобін пішов, Тубіч травмований, а Мілошевіч і Ощипко підготовку до нового сезону через ушкодження пройшли не в повному обсязі. Та й воротарю Тлумаку, який повернувся в команду після дворічної перерви, потрібен якийсь час, аби зігратися з лінією захисту. Проблеми в захисті Олег Кононов вирішив наступним чином: у центрі – Тарасенко-старший і Мілошевіч, зліва – Ощипко, а справа – Петрівський. Враховуючи силу лінії півзахисту «Ворскли», цей матч білоруський фахівець галичан, проявивши тактичну гнучкість, вирішив зіграти з двома опорниками. На цю позицію він на підмогу Ткачуку випустив новачка команди Федецького. Роль креативних хавбеків виконували Голодюк і Худоб’як. На вістрі атаки діяв Кузнецов, якому з глибини, частіше на лівому фланзі, мав допомагати Кожанов. Останній і опинився в епіцентрі подій вже на 3-ій хвилині матчу, коли після передачі справа отримав м’яч у районі 11-метрової позначки. Денис повинен був забивати, але у боротьбі з Ярмашем пробив повз ліву стійку воріт Долганського. Але в цьому епізоді був один нюанс: правий захисник збірної України притримав Кожанова за футболку і арбітр мав всі підстави, аби вказати на точку. Однак свисток Олега Деревинського по-зрадницьки промовчав. Як кажуть в Україні, у гостях такі пенальті не ставлять?.. Потрібно зазначити, що «Карпати» хоча й грали другим номером, діяли достатньо агресивно і в передній лінії. В усякому разі бажання в їхніх контратаках було на порядок більше, ніж у позиційному наступі «Ворскли». Взагалі потрібно відзначити, що полтавчанам упродовж всіх 90 хвилин бракувало свіжості. Напевне, команда ще не відійшла від матчу на Суперкубок, в якому віддала дуже багато сил. А ще в першому таймі було схоже на те, що після виграшу Кубка України та гідного протистояння «Динамо» тиждень тому, у більшості підопічних Миколи Павлова десь на підсвідомому рівні закралася думка, що з «Карпатами» на своєму полі вони впораються без особливих проблем. Та як би там не було, а активність карпатівців перші дивіденди принесла вже на 18-ій хвилині. Кожанов на правому фланзі у боротьбі з Далкку зумів зробити передачу верхом на Кузнецова і наш світловолосий голеадор зі своїм опікуном Чеснаковим на плечах зряче головою поклав круглого у дальній кут – 0:1. Все було виконано настільки швидко і майстерно, що досвідчений Долганський навіть не зрушив з місця. Як бачимо, Сергій вкотре забиває своїй колишній команді… Відкривши рахунок, гості припустилися однієї помилки – почали надто глибоко сідати в обороні. І одразу на карпатівській половині температура напруги почала зростати. Щоправда, до гольових моментів справа не доходила, але на майбутнє нашій команді потрібно зробити належні висновки. Натомість контратаки «Карпат» продовжували нервувати оборону господарів. І на 31-ій хвилині на табло загорілися цифри 0:2. Причому цього разу знову невдахою епізоду став наймолодший гравець полтавчан Чеснаков. Якщо в першому моменті, коли гості відкрили рахунок, він не впорався з опікою Кузнецова, то тепер взагалі самотужки переправив м’яч у власні ворота. Сталося це після того, як Кожанов увірвався в карний майданчик справа, пройшов до лицевої лінії і прострілив вздовж лінії воріт. Ось тут на щастя карпатівців і трапився на шляху м’яча Чеснаков, який невдало підставив ногу і бальон затріпотів у сітці. Зовні гравці «Ворскли» навіть за рахунку 0:2 не виглядали стурбованими. Можна було подумати, що для них це не матч чемпіонату країни, а черговий контрольний спаринг. Лише один Микола Павлов метався в технічній зоні немов поранений звір. Можна лише собі уявити, що він наговорив своїм гравцям у перерві в роздягальні. Яким був зміст його слів, здогадатися не важко. Другий тайм почався з того, що карпатівці «повернули» ворсклянам борг за «подарунок» від Чеснакова. На 48-ій хвилині Деспотовскі зі штрафного від правої бровки виконав довгу стандартну передачу верхом у район 11-метрової позначки. Янузі, який у перерві замінив Сачка, до м’яча не дотягнувся, але його «підстрахував» центральний захисник гостей Мілошевіч. Мало того, що серб головою пробив по своїм воротам, так ще й зробив це у стилі легендарного голеадора «Карпат» Яноша Габовди: у рамку м’яч полетів з відскоком від газону. Коли таким чином бив Габовда, воротарі були безпорадні. Не впорався з ударом Мілошевіча і Тлумак… 1:2 і у «Ворскли» відроджується надія на спасіння. Здавалося, забивши гол, полтавчани з подвоєною енергією накинуться на карпатівські ворота. Але нічого подібного не трапилося. «Ворскла» грала так, ніби це вона виграє, а не «Карпати». Хавбеки господарів у невисокому темпі передавали один одному м’яч у центрі поля, немов очікуючи, коли ж гості припустяться помилки. Але задня лінія «Карпат» діяла спокійно, дисципліновано і самовіддано. Та й Тлумак своєю грою у рамці додавав впевненості партнерам. Можливо, якби підопічні Миколи Павлова додали у швидкості, то нашим хлопцям було б непереливки. Але цього не трапилося. Проте це вже проблеми ворсклян. А ми можемо констатувати, що в захисті, за який найбільше хвилювалися до матчу, команда Олега Кононова зіграла добре. Зрештою, кожна команда грає настільки сильно, наскільки їй дозволяє суперник. Натомість про атакувальну гру «Карпат» по перерві цього не скажеш. А що говорити, коли команда про неї і не думала. І це ще один мінус у діях карпатівців. Добре, що цього разу вдалося вистояти, але не факт, що такий номер пройде наступного разу. Ніхто ж не відміняв старе неписане правило футболу та спортивних ігор загалом, в якому чітко сказано, що найкраща оборона – це напад. Але це вже думки для майбутніх баталій. А нині хочеться привітати гравців, тренерів і вболівальників «Карпат» з перемогою, в яку, чого там приховувати, вірили далеко не всі, і побажати, аби в цьому сезоні приводів для вітань було якомога більше. Що ж до критики, то без неї у футболі не можна. Адже нинішня перемога – це вже історія. Тепер потрібно думати про наступний матч. А він також для «Карпат» буде не простим. На черзі ще один учасник цьогорічної Ліги Європи донецький «Металург». |
|
| ||||