|
||
Футбол: ''Ворскла'' - ''Карпати'' - 2:1
Судді: Венгер, Пушенко, Шамич (усі - Київ) Голи: Главіна 35 (пен.), 61 - Худоб`як 53 "Ворскла": Долганський, Чеснаков, Ярмаш, Кулаков, Краснопьоров, Даллку, Медведєв, Маркоскі, Деспотовскі, Янузі (Чичиков 59), Главіна Запасні: Величко, Бойко, Цуррі, Єсін, Ярошенко, Сачко Головний тренер: Микола Павлов "Карпати": Романенко, Тубіч, Мілошевіч, Ощипко, Ткачук (Пшеничних 69), Худоб`як, Голодюк, Кобін, Зеньов (Кожанов 46), Кополовець (Гурулі 62), Кузнецов. Запасні: Новак, Є. Тарасенко, Петрівський, Мартинюк Головний тренер: Олег Кононов Попередження: Чеснаков 55, Краснопьоров 90+2 - Кобін 35, Гурулі 80 Удари (в площину): 10 (7) - 8 (6) Кутові: 11 - 1 Офсайди: 7 - 0 Цікаво виходить… Повернімося на кілька тижнів назад і проаналізуємо суперників “Карпат”. У “Дніпра” ігрова криза, проблеми у стосунках гравців з тренером, неякісний газон на нефартовому стадіоні і поганий настрій. І треба ж: господарі так налаштувалися на “Карпати”, що взяли і перемогли. Хоч і на останній хвилині. Йдемо далі: ФК “Харків”. Думалося-гадалося приблизно таке: “Карпати” вдома декласують гостей. По світу пустять без жодного натяку на очки. А що вийшло? Поразка, при чому нелогічнішої поразки годі й шукати. Далі – “Металіст”. Якщо не брати до уваги єврокубки, то у них все добре. Але тут вже “Карпатам” треба налаштовуватися і вмикати таємну червону кнопку з морально-вольовими. Увімкнули. Молодці. Нічия. Далі: “Зоря”. Грошей нема, матч бойкотуємо. Тут з`являється Волобуєв, бере ситуацію в свої руки, команда виходить і ледь не перемагає. Але і цього мало. “Ворскла”. Хоч і за єврокубки боротьбу веде, але гри немає, поразки чергуються з нічиїми. І що? Приїдуть “Карпати” і переможуть обезкровлену Полтаву, в якій не грає Кравченко? Але як? Хіба лише шаленими ударами з 40 метрів? Зауважте, “Карпати” програють усім командам, в яких щось та й не так. Чи то психологія, чи то фінанси, чи нечиста сила, від якої намагався оберегти команду Микола Павлов. Чому? Невже “вбиті горем” суперники можуть налаштуватися на “Карпати”, а “Карпати” не можуть? Парадокс. Причому дуже сумний… Курйозний Худоб`як “Ворскла” буквально за кілька днів до матчу проти “Карпат” провела кубковий півфінал. Грали футболісти Павлова проти “Металіста” – команди сильної, яка прагне нахапати усіх трофеїв, поки “молода”. Відповідно, фактор втоми полтавчан зіграв головну роль. І “Карпати” мали б скористатися з цього. І користалися, але ЧОМУ вони робили це так мало і так рідко? Як тільки львів`яни починали грати в один дотик, господарі перетворювалися на глядачів чемпіонату Китаю з настільного тенісу. А “Карпати” і проходили, і розігрували… І сили ж то у команди Олега Кононова мали б бути. Вони ж не грали в середу на Кубок! Початок другого тайму дуже сподобався. “Карпати” грали так, як у трьох перших матчах 2009 року. Вони отримували від гри задоволення. Партнери відкривалися, отримували передачі і продовжували атаку. Гол, щоправда, команда забила не після однієї з хороших атак. Чому Худоб`як вирішив пробити з такої відстані - важко зрозуміти. Ще важче зрозуміти, як такий досвідчений голкіпер примудрився настільки незграбно відбити мяча! В Худоб`яка є чимало голів-красенів. До такого списку, мабуть, цей гол не увійде, зате прикрасить перелік курйозів. Промах Мілошевіча Правда, від цього не легше, бо команда програла. Почалося усе з вкрай сумнівного пенальті, що його київський рефері Венгер призначив за зіткнення Романенка і Янузі. Воротам особливо нічого не загрожувало, м`яч вилітав за межі поля. Але суддя виніс саме такий вирок, хоча кілька хвилин до того він проігнорував поштовх у спину, а, відповідно, і падіння Сергія Зеньова у штрафному господарів. Не дивно, що після фінального свистка Венгеру доводилося пояснювати свої дії гравцям “Карпат”. Однак тоді, ще в першому таймі, хорватський хавбек Главіна, який свого часу не зміг закріпитися в київському “Динамо”, пенальті виконав на славу – мяч від поперечки залетів у ворота. У другому таймі Главіна забив свій другий гол. Ситуація, правда, виглядала безневинною. М`ячем мав заволодіти Іван Мілошевіч (схоже, це був його далеко не найкращий матч за “Карпати”), але буквально “змазав”. А підстрахувати партнера Василь Кобін готовий не був. Відповідно, з-під нього вискочив хорват і пробив по центру. І це все сталося після того, як “Карпати” перехопили ініціативу і кілька разів змушували полтавчан хапатися за серце. Тримати Кузнецова Зокрема, хороший момент для голу мав Михайло Кополовець. Усе необхідне для нього зробив Денис Кожанов. Саме він у перерві змінив пасивного Сергія Зеньова. Правий крайок “Карпат” несподівано для захисту “Ворскли” змістився в центр, пішов на таран, але в останню мить встиг скинути мяча Кополовцю. Той пробив, але не дуже вдало – мяч пролетів повз стійку. Невдовзі Михайла змінив Алекс Гурулі. Був згодом момент і в Кожанова. М`яча на блюдечку йому приніс Сергій Кузнецов. Він відірвався від захисників під час вкидання ауту, прийняв мяча і акуратно відпасував Денису. Однак пробити йому не вдалося – на нього кинулися усі оборонці, що перебували поруч. А от в самого Кузнецова моментів практично не було. Особливо у першому таймі – тоді нападник “Карпат” лише кілька разів торкнувся мяча. Надія на те, що Кузнецов заб`є своєму колишньому клубу (а це він полюбляє), з`явилась вже наприкінці гри. Захисники “Ворскли” і справді втомилися, бо подекуди вже не могли втримати таранного нападника. На жаль, скористатися секундними втратами концентрації йому не вдалося. Так само не вдалося Ігорю Ощипку забити зі штрафних. Хоча він був дуже близьким до цього, особливо у другому таймі. Захист, алло!? Могли “Карпати” програти і з більшим рахунком. Напад команди Миколи Павлова став значно агресивнішим після того, як на полі з`явився колись перспективний Чичиков. Кілька разів він доводив до точки кипіння захисників “Карпат”, які не могли передбачити його дій. І якби не Романенко, Чичиков записав би на свій рахунок гол. Після навісу зі штрафного албанець Даллку дістав м`яча на самісінькій лінії поля і точним пасом головою відправив круглого в центр воротарського – саме там чекав нападник. Він пробив головою, але завдяки якомусь феноменальному стрибку Романенко зумів відбити мяча. Але проходить лише одна хвилина і вже Денис Кулаков впритул розстрілює ворота “Карпат”. Замість Романенка команду врятував Тубіч – він виніс м`яча з самісінької лінії воріт. А футболісти Полтави вже підняли руки вгору, святкували гол. Окрім цих моментів, в Романенка було ще кілька нагод, щоб довести свій професіоналізм. Натомість, є питання до захисників, які дозволили суперникам пробивати по воротах. Не треба бути великим математиком, щоб підрахувати: “Карпати” не можуть перемогти вже у п`ятій грі поспіль. Наступним суперником “зелено-білих” буде “Таврія”. Може, у них все добре? |
|
| ||||