|
||
Дамоклів меч Львівського аеропорту
Це й не дивно, адже хто з мешканців Сокільник підтримає такі плани, якщо щодня над його головою злітають і сідають багатотонні літаки, які впливають на безпеку, а також якість життя сокільчан. Тому й було прийнято рішення депутатами Сокільницької сільради надіслати відповідні листи на ім’я Президента України, Прем’єр-міністра України, Верховної Ради України, де й було викладено вимоги селян. Щоправда, ці листи чиновники сільради чомусь відіслали лише через чотири місяці після прийняття рішення депутатами. Проте це вже інше питання, в чому причини такої затримки… Глуха влада Як констатує депутат Сокільницької сільської ради Володимир Турчин, влада наче не чує вимог селян, бо досі жодної відповідної реакції на їхні листи не було. Тим часом на рівні райдержадміністрації і облдержадміністрації активно вирішується питання викупу у мешканців села земельних ділянок, необхідних для продовження смуги аеропорту. «Ніхто при цьому не згадує про небезпеку польотів, – каже депутат. – Але в потенційно небезпечній зоні знаходиться понад 800 будинків, а це близько 3 тисячі людей, над чиїми головами щодня злітають і приземляються літаки. Ми категорично проти розширення смуги аеропорту, бо це впливає на наше здоров’я і створює додаткову небезпеку для людей». З огляду на це, сьогодні серед селян особливо гостро обговорюється питання можливих протестів проти продовження смуги. Адже, на думку мешканця Сокільник Йосипа Петрущака, у цьому випадку порушуються всі можливі норми і закони. «Ми завжди намагалися дотримуватися закону, ми багато писали, але нас мало слухають, – каже Петрущак. – Ми пишемо усюди, але отримуємо лише формальні відписки». І тому мовчати далі селяни не хочуть. «Ми хочемо застерегти, що якщо буде збудовано цей термінал, то ми прирікаємо своїх внуків та правнуків на проблему жити в шумовій зоні, – каже депутат Володимир Турчин. – І навіть якщо шумову зону обіцяють зменшити, то є ще зона дискомфорту і зона ризику, від якого не застрахований ніхто. Якби колись літак, не дай Боже, впав, то було дуже багато жертв…». Хто захистить нас від літаків? Його слова підтверджує і інший мешканець Сокільник, представник ініціативної групи селян Володимир Сулипа. «Над нашими головами пролітали сотні літаків, і я бачив десятки аварій, які ставалися у львівському аеропорту, – згадує Володимир Сулипа. – За моєї пам’яті в 70-х роках тут загинуло більше сотні чоловік під час падіння літака біля злітної смуги. Були інші аварії, коли літаки збивалися з курсу і розбивалися у межах Сокільник. Таких аварій за час існування аеропорту було близько шести, і я сам став свідком кількох». У свою чергу, як випускник училища військових льотчиків, Йосип Петрущак пояснює, що є три головні фактори, які впливають на те, як поводитиметься літак на злітно-посадковій смузі: один технічний і два людських. «100-відсоткової гарантії успішного зльоту і посадки не дасть ніхто, – застерігає Петрущак. – А Сокільники якраз потрапляють в буферну зону аеропорту «Львів». Як пояснює Йосип Петрущак, з продовженням злітної смуга стане довшою і буферна зона. І якщо довша на 700 метрів злітна смуга впреться у вулицю Кульпарківську, то так звана буферна зона, яку спеціально залишають для посадки літака за непередбачуваних обставин (несправність двигуна, потрапляння птахів), буде мати ще мінімум кілометр, впираючись практично в будинки мешканців Сокільник. Крім того, зі збільшенням довжини посадкової смуги стане меншим заданий кут посадки, а тому великотоннажні літаки матимуть змогу заходити на посадку на значно нижчій висоті. «Якщо зараз літак йде на посадку на висоті близько 120 метрів над моєю хатою, то тепер це висота стане нижчою на 30-40 метрів, а це 70-80 метрів, – каже Йосип Петрущак. – При всьому цьому нас ще й намагаються звинуватити в тому, що ми хочемо зірвати проведення у Львові футбольного чемпіонату Євро-2012. Але ми не проти Євро-2012, ми проти того, щоби продовжувати смугу будь-якою ціною, навіть людського життя. Тим більше, коли в зону ризику потрапляє іподром, а також і майбутній стадіон для проведення Євро-2012 на вулиці Стрийській-Кільцевій». Лайнери над Євро-2012 Дивує така байдужа позиція чиновництва і Володимира Сулипу. «Як можна запрошувати людей з цілого світу і пускати над ними великі лайнери, – каже Сулипа. – Який нормальний чоловік піде туди дивитися футбол. І це помилка всіх структур влади, які почули, що на чемпіонат виділять мільйони, і тепер хочуть освоїти гроші, навіть всупереч наших прав». Саме тому, з точки зору більшості мешканців села, аеропорт потрібно винести за межі Львова, облаштувавши його до прикладу на базі аеропортів в Черлянах або в Стрию. На думку селян, навіть у такому випадку відстань від аеропорту до Львова буде цілком співвідносною до єврейських норм. Водночас, навіть розмови про можливе відселення 300 будинків із зони ризику у Сокільниках також вважають неприйнятними. На це є декілька причин. Зокрема те, що переважна більшість селян вже пережила одного разу переселення не з власної волі. Смішними вважають і розмови про захисні пластикові вікна, які хочуть поставити у будинках, над якими пролягає вісь польотів. «Коли над моїм будинком і над будинками сотень моїх сусідів пролітає літак, увесь будинок трясе включно з фундаментам, і жоден захист не допомагає, – розповідає Володимир Сулипа. – Я вже ставив шумозахисні вікна і додаткову ізоляцію на дах. Але навіть тепер, коли пролітає літак, протягом 2-3 хвилин не можна вимовити й слова, навіть телевізор у цей час не працює». Крім того, не додають здоров’я місцевим мешканцям екологічне забруднення землі та повітря, яке зросте при збільшенні інтенсивності польотів, зливі зайвого палива, вплив на нервову систему значних звукових і шумових коливань, які супроводжують політ літака, негативний вплив випромінювання радарних установок. Нещодавно селяни відправили листи до міністра транспорту і зв’язку України Йосипа Вінського і міністра регіонального розвитку і будівництва України Василя Куйбіди. У зверненнях сказано про те, що всупереч запевненням чиновників, жодне з питань подовження смуги з громадою села погоджено не було. З огляду на це селяни вирішили готуватися до більш кардинальних заходів, аби врешті бути почутими. |
|
| ||||