Розмова з Петром Олійником, головою Львівської обласної державної адміністрації.
Пропонує передрук доволі цікавого, як на нас, інтерв’ю голови Львівської облдержадміністрації Петра Олійника, яке він дав щоденній газеті Dziennik Zwiazkowy.
– Президент Віктор Ющенко дотримує слова. Він обіцяв, що як голова держави сприятиме якомога швидшому розв’язанню проблеми “Цвинтаря Орлят” у Львові, яка без потреби погіршувала стосунки між нашими народами.
– Звичайно, непорозуміння (а саме так я назвав би те, що відбувалося довкола польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові) занадто довго тривали. І на час, коли в Україну прийшла нова влада, вони стали просто анахронізмом, який ми успадкували від попередніх адміністрацій. Ці непорозуміння, вочевидь, суперечили тій атмосфері взаєморозуміння та підтримки, яку ми відчували з польського боку під час помаранчевої революції в Україні. Вдумаймося – два великі європейські народи не могли вирішити декількох не таких уже й складних питань упродовж кільканадцяти років. Безсумнівно, справою нашої честі стало вирішення цієї проблеми. І роль львівських влад різного рівня – й обласної, і міської, тут була чималою. Однак нам не вдалося б так близько підійти до остаточного вирішення питання, якби і львівська громадськість не сказала свого слова.
– Для багатьох простих поляків та українців суть суперечки щодо цвинтаря була не достатньо зрозумілою. У чому вона, власне, полягала?
– На Личаківському цвинтарі, де поховані польські військові часу боротьби за державність Польщі, поміж інших поховань (скажімо, солдатів, які загинули в польсько-совєцькій війні 1920 р.) лежать воїни, котрі полягли в польсько-українській війні в Галичині 1918-1919 рр. Тому це спричинило певні застороги з обох боків. І українське, і польське суспільства потребували часу на осмислення того, що з обох боків полягли солдати, які виконували військовий обов’язок, патріоти, які, на наше нещастя, зустрілися на одному полі бою. Кожен з них бачив власну історію по-своєму. Насправді це була трагедія двох народів, вона тривала аж до пізніх 1950-х років. Хоча вже після кривавого конфлікту на Волині 1943 р. та схожих подій у всій Західній Україні, після сумнозвісної акції “Вісла” українська та польська еліти зрозуміли: так вирішувати питання українсько-польських стосунків недопустимо. Але на глобальне осмислення був потрібний час. А якщо говорити про формальні аспекти непорозумінь, то насправді йшлося не стільки про амбіції двох сторін, а радше про неконтрольованість процесу переговорів, які вели сепаратно на різних рівнях, про визначення самого предмета переговорів – домовляємося про впорядкування поховань чи про відновлення (а насправді побудову) всього меморіалу, якого так і не завершили 1939 р.
– Чи остаточно погоджений напис на пам’ятнику “Тут лежить польський солдат, який поліг за Батьківщину” не ображає нікого з українського боку?
– Маю надію, що це остаточна формула. Її в цілому підтримали на переговорах, які вели на найвищому міждержавному рівні – між державним секретарем України Олександром Зінченком і головою Ради національної безпеки Польщі Єжи Баром. Львівська міська рада також не висунула заперечень проти такого напису. А отже, ми все-таки проявили добру волю та досягли консенсусу.
– Мають також повернути барельєфи американських літунів і французьких піхотинців, що дехто з опонентів вважав “підтримкою американцями та французами польськості Львова”, водночас австрійці вступилися за українськість міста. Чи можна вважати, що і ця справа вже не розділяє нас?
– І щодо цих барельєфів українська сторона не має заперечень. Галичина за свою тисячолітню історію неодноразово ставала ареною тривалих і кривавих військових дій. Ми вшановуємо пам’ять усіх полеглих, незалежно від того, в яких арміях вони воювали. В нас є і російські, і радянські, й австрійські, і німецькі військові поховання, не кажучи вже про могили українських і польських вояків. Тим паче, що американські та французькі солдати загинули не в боротьбі з українцями, а під час боїв з більшовиками.
– Водночас досягнуто порозуміння і щодо увіковічення пам’яті українців на території Польщі? Яким чином?
– У цьому питанні ми знову маємо спиратися на положення міжнародного права. Згідно з Женевською конвенцією, держава, на території якої є будь-які військові поховання, зобов’язана належно впорядкувати їх. Це не означає, що слід будувати якісь військові меморіали, які прославляють полеглих однієї армії, але чимось ображають пам’ять інших. Однак кожне поховання обов’язково має бути впорядкованим. На ньому не можна розміщувати той чи інший господарський об’єкт, воно не може бути в занедбаному стані, ніхто не має права руйнувати його. За нашими даними, на території Польщі є близько п’ятдесяти лише військових українських масових поховань. До того ж, там поховали не лише воїнів, які за тих чи інших обставин воювали з польськими підрозділами. Найбільше там є поховань вояків Армії УНР (Української Народної Республіки), яка була союзником Війська Польського у війні з більшовиками 1920 р. Однак і могили колишніх супротивників слід упорядкувати. Уряд Республіки Польща вже впорядкував чимало таких поховань, але щодо низки інших українських захоронень на території Польщі в нас, людей, які знають і шанують історію рідного народу, ще залишаються запитання. Зокрема, наголосив би на місцевості Павлокома – місці поховань масових цивільних жертв. Розуміємо, що для польського суспільства це дуже складне питання, яким було для нас питання Волині. Однак гадаю, що ми на добрій дорозі та знаходимо порозуміння.
– Яким чином участь поляків у помаранчевій революції змінила атмосферу стосунків між нашими народами? Як це виглядало у Львівській області?
– Під час помаранчевої революції найбільше людської підтримки, людського тепла ми відчули саме з боку поляків. І не лише польського уряду – хоча роль президента цієї держави в мирному врегулюванні конфлікту надзвичайно велика. Тисячі людей, простих польських громадян, щиро й активно допомагали нам. Гадаю, що листопад і грудень 2004 р. золотими літерами впишуть у нову історію двох великих європейських націй. Ми тут, в Україні, надзвичайно пишаємося цим. Перед нами ще довга дорога до добробуту та процвітання. Однак, на мій погляд, помаранчева революція навчила нас чогось дуже важливого для майбутнього України та Польщі.
– Пана голову вважають однією з ключових постатей помаранчевої революції та близьким соратником Віктора Ющенка. Після перемоги вам довірили керувати дуже важливою Львівською областю. Це має велике значення не тільки для польсько-українських відносин, а й для взаємин України та ЄС. Як ви хочете керувати нею?
– Польща є однією з найбільших держав Європи, а тепер і невід’ємним суб’єктом Євросоюзу. Для України Польща є воротами до ЄС. До того ж воротами в різному сенсі, бо вона є і ментально найближчою українцям нацією, і серйозним економічним партнером. Наша держава повинна відкритися для ЄС. Іншого шляху, ніж через Польщу та Західну Україну, просто немає. Тому робитимемо все, щоб ці ворота, а ними є і Львівщина, були якомога ширше відкритими. І для польського бізнесу, і для людей, які бажають завітати до нас у гості. Я як голова Львівської облдержадміністрації зроблю все можливе, аби втілити нашу головну мету – стати повноправною європейською країною. Безперечно, на цьому шляху необхідно втілити ще дуже багато – це і приведення українського законодавства до європейських норм, і розбудова кордону та пришвидшення його перетину для людей і товарів, і створення привабливих умов для потенційних інвесторів. Ми чітко усвідомлюємо завдання, які стоять перед владою, та знаємо, як їх виконати. Потрібно лише трохи часу, і то зовсім небагато.
– Чи розуміють львів’яни почуття поляків, які теж вважають Львів своїм містом, так само, як поляки розуміють, що Вроцлав або Щецин багато німців також можуть сприймати як рідні для них міста?
– Тут ми маємо виходити з засади “і-і”, а не із засади “або-або”. Львів має багатовікову славну, а водночас і складу історію. У цьому місті відбулося пробудження та національне відродження принаймні трьох народів – українського, польського та єврейського. Свого часу доволі ліберальна Імперія Габсбургів посприяла цьому. Тому, на мій погляд, Львів – це місто й українців, і поляків, і євреїв, і представників ще багатьох національностей, які жили в ньому та працювали для нього. Жодному з народів не можемо відмовити в тому, що його сини зробили для нашого міста. Зрештою, Львів належить усім, хто його просто любить. Від того він стає лише багатшим. Не потрібно розривати, ділити місто на польське, українське, вірменське чи єврейське. Львів “наш” у найширшому сенсі цього слова.
– Що вважаєте найважливішим для українсько-польських відносин?
– Нині головним для наших держав і народів є взаємна підтримка. Цієї підтримки в певних питаннях потребує не тільки Україна, а й Польща. Історія не завершується сьогодні. Ми ще дуже багато можемо зробити одні для одних і у високій політиці стосунків зі США, ЄС і Росією, і в економіці, культурі. Скажімо, у збереженні нашого спільного культурного спадку від Лемковини та Кракова до Дніпра, у захисті природного середовища, адже нас, окрім усього іншого, єднають Європейське Розточчя та Карпати, у розбудові спільного кордону, в спільних освітніх програмах. Я скажу коротко – нас об’єднує значно більше, ніж роз’єднує, а тому всі напрями співпраці є важливими.
– У жовтні 2004 р. Віктора Ющенка нагородили престижною нагородою Орла Яна Карського. Яна Карського було висунуто на Нобелівську премію миру як борця за право народів на їх самовизначення та вільне життя, він був героєм Польщі, США та Ізраїлю. Свої молоді роки провів у Львові – навчався у Львівському університеті. Чи хотіли б ви як голова ЛОДА стати господарем церемонії вручення цієї особливої нагороди Президентові України саме на львівській землі, яка була такою важливою для Яна Карського і є такою важливою для Віктора Ющенка?
– Ми пишаємося, що цю поважну нагороду присвоєно Президентові Віктору Ющенку. Процедура нагородження обов’язково відбудеться. Звичайно, були б дуже зацікавлені, щоб нагороду Орла Яна Карського вручали саме у Львові. Питання лише за організаційними аспектами, бо розуміємо, що робочі графіки президентів наших держав дуже напружені.
– Львів займав особливе місце в серці Івана Павла ІІ, кардинали Гузар та Яворський утішалися великою приязню Найсвятішого Отця, який устиг благословити помаранчеву революцію. Чи пам’ятає Львів про Папу?
– Гадаю, що візит Івана Павла ІІ був найбільшою подією минулого століття у Львові та для Львова. І це попри те, яким буремним було ХХ ст., скільки болю та радості воно принесло. Великий Папа вніс у наше місто унікальну ауру. Забути ту атмосферу, яка панувала тут під час його візиту, неможливо. Водночас важко переоцінити його внесок у духовне відродження Європи, в падіння “залізної завіси”, в повернення держав Центральної Європи до європейської сім’ї. А ще я наголосив би на Його участі в глибинній розбудові польсько-українських взаємостосунків. Так само ми ніколи не забудемо того останнього благословення, яке отримали з його вже слабнучих рук під час помаранчевої революції.
– Перед війною Львів був європейським містом, у якому добре почувалися представники багатьох націй. Чи можна сказати, що й тепер Львів є найбільш європейським містом України?
– А от у цьому керунку не хотіли б конкурувати з нашими чудесними містами. Це стосується не лише великих міст, а й малих. Бо навіть ті з них, де кількість мешканців не надто велика, де немає сучасних урбаністичних ознак – промисловості, великих господарських об’єктів – залишаються містами і за історією, і за архітектурою, і за духом. До речі, ми в Україні стоїмо на порозі кардинальної адміністративно-територіальної реформи, ініціаторами якої виступили Президент і Кабінет Міністрів. Її головні завдання, по-перше, передати якнайбільше влади місцевим територіальним громадам, зробити владу ближчою до людей та їхніх проблем, а по-друге – уніфікувати території та населені пункти на кшталт найкращих європейських зразків, передусім Польщі.
– Пане голово, Львів і Львівщина мають в Америці свої організації – і польські, й українські. Що ви хотіли б сказати американським львів’янам, незалежно від їхньої національності?
– Насамперед хочу висловити їм глибоку шану та вдячність. За те, що перебуваючи тривалий час у далеких краях, не забули, що насамперед вони поляки й українці. За те, що люблять і пам’ятають Львів. За те, що підтримували нас у найскладніші часи та допомагають тепер. І я хотів би щиро сказати: повертайтеся на свою батьківщину. Якщо не назовсім, то приїжджайте як гості, туристи. Наша територія, впевнений, буде цікавою для всіх – хтось знайде тут приємні спогади дитинства та відшукає давніх товаришів і знайомих, хтось, можливо, вперше ступить на землю своїх предків, хтось набуде надійних бізнес-партнерів, а хтось – нових щирих друзів.
Станом на 2013 рік на Львівщині діє 74 початкові мистецькі школи. Про це 29 серпня на прес-конференції повідомила директор департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА Наталія Гамкало. За її словами, з 74 шкіл 41 – музична школа, 27 – мистецьких,...
Львівська область до кінця 2013 року і у 1-ому кварталі 2014 року отримає 85 нових автомашин. Про це сказала міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова в рамках робочої поїздки до Львова. Під час зустрічі із медичним персоналом Р.Богатирьова оглянула систему екстреної (швидкої) медичної допо...
2 вересня відбудеться відкриття нової сучасної лабораторії програмування для вбудованих та мобільних платформ на кафедрі програмного забезпечення Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету “Львівська політехніка”. Торік Львівський кластер інформаційних техноло...
23-річний уродженець Нового Роздолу, а нині представник армійського спорту Львівщини Роман Мартиненко успішно виступив на чемпіонаті Світу з пауерліфтингу серед юніорів в м. Кіллен (США). Роман Мартиненко переконливо переміг у ваговій категорії до 83 кг, встановивши новий рекорду світу в жимі лежачи...
Обiйти обмеження готiвкових розрахункiв, що вводиться з 1 вересня, українцi зможуть, зокрема, шляхом передання прав вимоги, вважає адвокат юридичної компанiї "Алєксєєв, Боярчуков i партнери" Єгор Штокалов.
"Наприклад, хтось винен певну суму грошей покупцевi, який укладає з продавцем договiр купiвлi...
Президент України Віктор Янукович заявив, що в Україні в 2014 р. почнеться повне оновлення всіх міських та магістральних доріг. Про це Янукович заявив в інтерв'ю українським телеканалам, яке було показано на каналі "1+1".
"2014 стане роком, коли ми почнемо оновлювати міські дороги. У всіх областях....
Президент України Віктор Янукович заявив, що країна продовжить рухатися шляхом диверсифікації енергоресурсів. Про це він сказав в інтерв'ю чотирьом українським телеканалам.
«Я переконаний, що одне з питань захисту наших національних інтересів і відстоювання нашої незалежності – це питання диверсиф...
Питання вступу України до Європейського Союзу чи Митного союзу буде вирішуватись на референдумі. Про це сказав Президент Віктор Янукович в інтерв’ю чотирьом українським телеканалам. За його словами, питання, куди рухатиметься країна, мають вирішувати її громадяни. "Який вибір буде українського народ...
У Збройний сил України (ЗСУ) до 2017 р. щорічно будуть призиватися до 5 тис. контрактників. Про це сьогодні в ході прес-конференції заявив міністр оборони України Павло Лебедєв, передає кореспондент ...
Низькопідлоговий трамвай львівського виробництва вже майже тиждень курсує вулицями Львова. Наразі він працює на маршруті №9А. Після ремонтів доріг буде визначено його постійний маршрут роботи.
«Минулого тижня у вихідні перший раз вийшов на лінію новий пасажирський низькопідлоговий трамвай. Він ви...
На http://maps.yandex.ua з'явилися карти Золочева, Самбора, Червонограда. Тепер користувачі легко знайдуть у цих містах потрібну адресу або побудують через них автомобільний маршрут.
Разом із картами Львівської області Яндекс опублікував схеми ще 36 населених пунктів України. Це міста обласного та ...
У Львові 5-річну дитину з матір’ю позбавили житла. Розпочато розслідування. Як з’ясовано прокуратурою Франківського району, дозвіл на відчуження квартири, в якій мешкав неповнолітній хлопчик та його матір, надано Франківською райадміністрацією Львова на підставі підроблених документів. За цим фактом...
29 серпня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території, архітектури та будівництва Львівської обласної ради. Під час засідання депутати розглянули та обговорили проблемні питання, які виникли...
На шостому етапі велошосейної гонки "Вуельта"-2013, що відбувається в Іспанії, переміг Міхаель Морков з Данії. Відразу 132 учасники фінішували з часом переможця, серед яких і українець Ярослав Попович, уродженець Дрогобича, який перебуває у загальному заліку аж на 95-му місці.
Вуельта Іспанії
Бага...
Сьогодні в рамках благодійної акції «Пора до школи» діти з багатодітних, малозабезпечених та інших соціально незахищених родин отримають безкоштовне шкільне приладдя від львівських підприємців, інформує прес-служба ЛМР.
Щоб підготувати діток з таких сімей до нового навчального року, організатори ак...
30 серпня в рамках робочого візиту у м. Львів міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова ознайомилась із роботою Вищого навчального комунального закладу ЛОР “Львівський медичний коледж імені Андрея Крупинського» і пообіцяла викладацькому колективу колежду, що відвідає їх знову і, ймовірно, ...
Три українські клуби - «Динамо», «Дніпро», «Чорноморець» - продовжать боротьбу у груповому турнірі футбольної Ліги Європи.
Динамівці з рахунком 5:1 розгромили казахстанський «Актобе» (перший матч також завершився на користь киян 3:2). Дніпропетровці переграли чемпіона Естонії «Нимме Калью» – 2:0 (...
14-15 вересня цього року Львівське обласне товариство українських студентів-католиків «Обнова» спільно із молодіжною організацією «Добрий Пастир» за сприяння управління молоді, сім’ї та спорту ЛМР та департаменту освіти, сім’ї та молоді ЛОДА в рамках Єдиного молодіжного простору традиційно організов...
12-15 вересня на запрошення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія Львівську єпархію з першосвятительським візитом відвідає Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Візит предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату присвячений до відзначення у Львів...