|
||
Археологи виявили дві ремісничі печі в старовинному єврейському кварталі у Львові!
Тому земляні роботи на ділянці, де незабаром має постати готель до „Євро-2012” на вул. Федорова, що його особливістю є планування корпусів із двох боків вулиці, неабияк приваблюють увагу преси та пам’яткоохоронних організацій. Особливою активністю серед останніх вирізняється Центр правових досліджень „СІМ”, який моніторить виконання державних пам’яткоохоронних програм. Власне активісти із „СІМ” першими зауважили роботу екскаватора за бляшаною огорожею ділянки й здивувалися: що робить трактор? Невже риє котлован під майбутній фундамент? Коли так, то чи не має місця порушення українського законодавства, за яким кожним будівельно-земляним роботам мусять передувати наукові археологічні дослідження. Тим паче, що в конкретному випадку йдеться про дуже особливу ділянку середньовічного міста в мурах, а саме єврейський квартал. Ось які відомості про цей квартал подає славнозвісний туристичний путівник „Львів”, що ним 1999 року видавництво „Центр Європи” та акторський колектив під керівництвом редактора Юрія Бірюльова показали приклад новітнім ілюстрованим енциклопедичним та інформаційно-туристичним виданням про Львів. „За арсеналом в південно-східному куті передмістя проживала єврейська громада. Квартал формувався при нинішній вулиці Федорова, точніше тій її частині, що між сучасними вулицями Староєврейською і Руською. Ця частина мала свою назву – вулиця Жидівська. З західного боку квартал закінчувався високим муром при вулиці Сербській. Серцем кварталу була синагога. Певний час у невеличкому єврейському кварталі їх було аж дві. Стара міська божниця стояла якраз навпроти арсеналу з 1555 до 1798 р. Відомо, що будівля була кам’яна, невеликих розмірів. Тому у 1580 році голова єврейської громади Ісак Нахманович викупив у міста площу і побудував на цьому ґрунті власний будинок (вул. Федорова, 27) та приватну родинну синагогу. Синагога дістала назву „Турей Захав” або „золоті ворота”. Саме на ділянку в єврейському кварталі зазіхали ченці-єзуїти. Євреї відстояли свою божницю. За легендою цьому сприяла невістка Нахмановича Роза. Чи то від її імені, чи від великої мозаїчної розети, викладеної на підлозі храму, в народі синагогу назвали „Золота Роза”(...). В 1799 році на місці Старої побудовано Велику міську синагогу. Її назва відповідала розмірам: це була досить масивна споруда. Обидві святині зруйновані в часі Другої світової війни. По Великій міській синагозі не залишилося навіть сліду, а від чудової ренесансної божниці зберігся фрагмент її північної стіни (...). Крім житлових будинків та синагоги у єврейському кварталі були шпиталь, лазня, дім мудрості Бет Гамідраш та торгові ятки. До єврейського кварталу входилося через браму, що стояла при кінці вул. Жидівської.” Торік археологічна експедиція під керівництвом фахового дослідника середньовічного Львова Юрія Лукомського досліджувала частину ділянки під готель до „Євро-2012” з боку непарних номерів будинків на вул. Федорова. Як вдалося з’ясувати кореспонденту ЗІК, тепер на правому боці вул. Федорова працює археологічна експедиція під керівництвом наукового співробітника НДЦ „Рятівна археологічна служба” інституту археології Національної академії наук України Остапа Лазурка. Саме на його ім’я виданий дозвіл за підписом голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України М.М.Кучерука. Дозвіл №22-478/08 від невідомо якого жовтня 2008 року передбачає проведення археологічних досліджень об’єкта (пам’ятки) культурної спадщини: втрачена історична забудова, розташованого на території вул. Федорова, 22-26 м. Львів. Характер і мета досліджень: охоронні. Вид робіт: розкопки. Дослідження проводяться відповідно до програми, затвердженої Інститутом археології НАН України та кваліфікаційного документа від 16 жовтня 2008 року №439/0274. Цим документом є „Відкритий лист”, що засвідчує кваліфікацію Остапа Лазурка на проведення науково-рятівних археологічних розкопок на поселенні (середньовіччя) в історичній частині м.Львова на вул. Федорова , 22-26. Підстава – Рекомендація Польового комітету при Інституті археології НАН України (протокол №4 від 7 жовтня 2008 р., затверджений на засіданні Кваліфікаційної ради , протокол №4 від 7 жовтня 2008 р.) за підписом голови кваліфікаційної ради доктора історичних наук, професора Д.Н. Козака. Цей відкритий лист (єдиний кваліфікаційний документ, який засвідчує фаховий рівень дослідника і дає право на проведення наукового дослідження археологічної спадщини) зареєстровано в Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради за підписом заступника начальника управління пана Черняка 22 жовтня 2008 р. Ці два згадані документи, які журналістові ЗІКу показав керівник археологічної експедиції Остап Лазарко, передбачають, що всі предмети і колекції, здобуті археологами під час досліджень ділянки старого єврейського кварталу у львівському середмісті, повинні бути передані на постійне зберігання до фондів Історико-краєзнавчого музею м. Винник. На досліджувану ділянку фотокор ЗІКу потрапив з особистого дозволу директора Науково дослідного центру „Рятівна Археологічна служба” Інституту археології НАН України Олега Осаульчука. Керівник археологічної експедиції Остап Лазурко дозволив здійснити фотографування розкопів та розповів про знахідки, на які вже натрапили археологи, дійшовши до відмітки 1,5 м. Це насамперед муровані залишки двох цегляних печей, розташованих поряд, що може свідчити про те, що в цьому місці мешкали ремісники. Виявлено також залишки дерев’яної споруди та дерев’яного водогону... Журналіста ЗІКу зацікавило, чому розкоп захопив територію, що належить до території подвір’я будинків №3 і 5 на вул. Сербської, адже ця територія жодним чином не належить інвестору, який узяв в оренду ділянку під будинками на вул. Федорова, аби споруджувати готельний комплекс до «Євро-2012». Оскільки договору на оренду території подвір’я будинків на вул. Сербській,3-5 в інвестора не існує, виходило, що забудовник легко й безоплатно прихопив собі 300 кв.м території! Та навіть коли, йому це з якогось дива безборонно вдалося, то чи мали археологи відкритий лист саме за адресою вул. Сербська, 3-5 (бо в розширенні фронту досліджень не було б нічого злого, коли б його за відповідного юридичного оформлення дозвільних документів профінансувала міська адміністрація). Археологи пояснили, що починаючи роботу, іще не мали на руках історико-містобудівного обґрунтування, яке спирається на архівні документи, де вказане чітке розмежування ділянок. Тому розмахнулися закласти розкоп ширше. Але, коли отримали документи, що визначають історичну парцеляцію, то припинили втручання у культурний шар на території, дозволу на дослідження якої вони не мають. Щодо згаданих будинків на вул. Сербській, то археологам за кошт „РАС” довелося встановити водостоки, які відводять дощівку із ринв, аби не мати залитих водою розкопів, коли розпочнуться дощі (будинкові водостоки, про цілісність яких має дбати ЛКП, що обслуговує будинки на вул. Сербській, були пошкодженими). На запитання, чи мають археологи на руках реставраційне завдання на будинок 28 на вул. Федорова, щоб працювати згідно із цим документом, як того вимагає методика наукових досліджень, відповідь журналісту ЗІК дав представник ЛКП „ААС” управління охорони історичного середовища Львівської міськради, який назвався Володею. За його словами, реставраційне завдання проходить відповідні процедури в управлінні. Керівник ЛКП „ААС” управління охорони історичного середовища Львова Олесь Криськів запевнив ЗІК, що всі археологічні роботи на вул. Федорова є легітимними і методично правильними( зокрема екскаватор застосовується тільки для прибирання будівельного сміття від розібраних будинків), щоб переконатися в цьому, варто вийти через Інтернет на камеру, яка цілодобово транслює відеонагляд за археологічними розкопками. От тільки Інтернет-адреси відеоспостереження ніхто із львівських посадовців назвати так і не зміг... |
|
| ||||