|
||
Україні загрожує дефіцит яловичини
«Через те, що різко скорочується кількість голів великої рогатої, в Україну, зокрема, на Львівщину імпортують усе більше такого м’яса, а воно, переважно, є заморожене, а не охолоджене. Другою проблемою є те, що з цих 5,2 млн голів, що залишилося, лише 5% є м’ясної сировини, усе решта складає молочна або м’ясо-молочна сировина», - зазначив Олександр Руденко. Водночас заступник голови ЛОДА Іван Стефанишин (на фото) зауважив, що динаміка споживання м’яса на Львівщині зростає, зокрема, у середньому щорічно на одну людину припадає 41 кг м’яса, а його виробництво на сьогодні складає 39 кг. «Ця проблема є досить серйозною, бо, як ви бачите, виробляють усього 39 кг на людину, а споживають більше, тому збільшується імпорт цього продукту. Може виникнути загроза збільшення імпорту над експортом, бо ніхто не хоче вкладати кошти в цю сферу діяльності. Зокрема, приватний сектор через брак сировини скоротив своє виробництво, а селяни не хочуть вирощувати скотину до певного віку, убивають молодняк», - розповів Іван Стефанишин. Зокрема, через скорочення м’ясної сировини, на Львівщині спостерігається застій роботи м’ясних підприємств. І на думку Стефанишина, якщо за п’ять років у цій галузі нічого не зміниться, то імпорт м’ясної сировини збільшиться ще на 30%. Тому для вирішення цієї проблеми, експерти пропонують підійти до цього питання системно, власне мова йде і про залучення інвесторів, і збільшення дотацій (за кілограм живої ваги) для сільгосппідприємств і фізичних осіб, а також про відновлення тваринницьких комплексів, модернізацію обладнання та техніки, закупівлю належної кормової бази тощо. Коментують: Іван Стефанишин, заступник голови ЛОДА з питань АПК: «Проблему дефіциту яловичини потрібно вирішувати на державному рівні» «Загальні тенденції, які є в Україні, зокрема на Львівщині, не підсилені жодним моментом, основне тваринництво сконцентроване у приватному секторі. Це результат, який ми отримали після реформи. Ми зараз виходимо з тієї проблеми, бо зрозуміли, що це має бути спеціалізоване виробництво. М’ясні породи в Україні та на Львівщині лише починають підніматися, кількість таких господарств збільшується, відповідно і якість м’яса змінюється. Проблема виробництва м’яса на сьогодні стоїть гостро. Тому ми сьогодні працюємо над якісними змінами державних програм, які використовуються в аграрному секторі, плануємо підготувати ці зміни найближчим часом, бо як через два тижні Ю. Тимошенко проведе засідання Кабміну лише по частині АПК щодо її подальшої роботи. Сьогодні лише 82% м’яса виготовляться у приватних господарствах і, крім дотацій, більше ніяких програм в Україні немає. Що стосується інвестиційних програм, то тут важка ситуація, бо ніхто не хоче вкладати в цю сферу діяльності кошти. Ми маємо більше 4 тисяч місцевого поголів’я м’ясної худоби, а це - шість порід. Зараз ми маємо серйозний дефіцит яловичини, це загрожує не лише нам, а й усій Європі. На сьогодні ми співпрацюємо із Пд. Америкою для того, щоб у них закупити молодняк великої рогатої. Але проблема ще й полягає в тому, що ми маємо значне перевищення імпорту на м’ясний продукт. І є загроза, що через п’ять років імпорт перевищить експорт на 30%, тому тут потрібен баланс. А загалом цієї сировини бракує всім підприємствам Львівщини й проблему дефіциту м’яса яловичини потрібно вирішувати на державному рівні». Богдан Куртяк, державний інспектор ветеринарної медицини у Львівській області: «До 20% імпортної м’ясної сировини реалізується на Львівщині» «Зі вступом України в СОТ, звичайно, зросли потоки імпорту м’ясної продукції. Зокрема, за останніх 7 місяців у Львівську область завезли 58 тисяч тонн продукції тваринництва, загалом це до трьох тисяч автомобілів, але незначна частина фірм, це 55 організацій, що безпосередньо завозять м’ясну продукцію на Львівщину. І ми припускаємо, що до 20% цієї сировини лишається, переробляється та реалізовується в нас, а решта йде транзитом в інші області. Звичайно, що вся імпортована продукція під контролем, єдине, що є деякі проблеми, наприклад, є ряд фірм, що практично не мають своєї бази, не мають достатньої кількості холодильників, а це все орендовані приміщення, тому дещо виникають проблеми з реалізацією цієї продукції. Але в нас все під контролем. Що стосується імпортної м’ясної продукції, то до нас, крім свинини та яловичини, переважно завозиться сало, печінка, курячі лапки, усе це в нас реалізується. Але хочу сказати, що м’ясні ресурси в нас різко зменшуються, особливо старого поголів’я, бо товаровиробник на сьогодні не хоче тримати молодняка. А тим паче після повені, у деяких районах тепер нічим годувати велику худобу, бо, як ви знаєте, усе сіно, корми знищила повінь». Олександр Руденко, експерт асоціації «Укрм’ясопродукт»: «Із 90-х років поголів’я скоротилося на 10%» «Насправді проблема сьогодні дуже значна, бо з 90-х років поголів’я в Україні значно зменшується, що в середньому складає 10%. Якщо в 1985 році великої худоби було 25 мільйонів голів, то нині - 5,2 мільйони, а це значне знищення. І власне тих існуючих порід на сьогодні значно менше, ніж потрібно для нормального функціонування м’ясного ринку. Тому ми маємо вирішити проблему стосовно відродження поголів’я й цю проблему потрібно вирішувати не шляхом підняття дотацій чи обмежень імпорту, а комплексно. У нас 60% худоби тримає населення, а решту - сільськогосподарські підприємства, а це неправильно, такого ніде у світі немає. В інших країнах тваринництвом займаються великі компанії, які можуть мінімізувати витрати так, що м`ясо буде доступне всім категоріям населення та ще й вистачає на експорт. На мою думку, така форма розведення тваринництва потрібна й Україні. І коли ми швидко збільшимо кількість поголів’я, ми будемо споживати наше, а не імпортоване м`ясо, тобто зменшимо кількість імпортної м’ясної сировини». |
|
| ||||