|
||
Спорт. Футбол: «Іллічівець» - ФК «Львів» 2:0 (2:0)
Знову 2:0, але вже не наше 27 липня. Маріуполь. Стадіон «Іллічівець». Глядачів – 8.500. t+21. Делегат ФФУ – О. Челишев (Севастополь). Інспектор ФФУ – О. Кран (Харків). Арбітри: С. Даньковський, Г. Бич, В. Пушенко (усі з Києва). «Іллічівець»: Шуховцев (к), Мельник, Чучман, Савін, Кашевський (Оберемко 61), Ситник (Ксьонз 73), Нефедов, Кирильчик, Ярошенко, Воробей, Беганський (Ліма 65). Головний тренер – Олександр Іщенко. ФК «Львів»: Марущак (к), Жданов, Ващук, Романюк, Кіцута, Даньків (Мостовий 72), Панас (Котенко 80), Г. Баранець, Федорчук, Б. Баранець, Гордієнко (Худзік 46). Головний тренер – Степан Юрчишин. Попередження: Ярошенко 28, Савін 53, Нефедов 56, Шуховцев 76 – Б. Баранець 14, Ващук 27, Мостовий 76. Голи: Беганський 12, Воробей 34. До звітного поєдинку обидва клуби підійшли у протилежних настроях. Львів'яни після перемоги над «Шахтарем» на піднесенні, маріупольці - пригнічені, бо розпочали сезон з поразки від «Динамо». Однак спрогнозувати перебіг очного протистояння «вчорашніх першоліговців» було непросто, до того ж ложку до обіду футболістам подавав новий офіціант ліги киянин Сергій Даньковський у ролі головного арбітра. Однак арбітр-дебютант гравцям каші не зіпсував. Юрчишин не змінив переможний склад. Зрештою, на даний час кращих гравців і так немає під рукою. Тож, львів’яни рушили у бій провіреною командою, яка виявилась не такою вже й ідеальною, щоб видати на «Ура!» чергову перемогу. Натомість підопічні Іщенка перед своїм уболівальником діяли немов навіжені. «Іллічат» було не стримати. Господарі на промоклому від дощу газоні підійшли до матчу прагматично. І швидко досягли переваги в рахунку. Романюк, необачно штовхнув у плече Ярошенка, продовжив атаку господарів штрафним ударом. Потерпілий зі «стандарту» закинув м’яча у воротарський майданчик Марущака. Бажаючих поборотися за «смугастого» виявилось більше ніж достатньо. Тож на випередженні найпотужніший на полі білорус Беганський успішно зіграв головою і добив м’яч у ворота. Здалося, що пропущений львів’янами гол розізлить гравців, а команда пробудиться і видасть хорошу гру. Але, як показав матч, гра не пішла. Зусиль на вістрі атаки Гордієнка виявилось недостатньо. З допомогою нападнику часто поспішали Федорчук, Панас і брати Баранці, але і їхні спроби завершувались невтішним результатом: м’яч залітав у штрафний майданчик і ставав здобиччю Шуховцева, або вилітав за межі поля. Чомусь ніхто не встигав на діагональні передачі. Даньків пробив з відстані 20 метрів, м’яч у напрямку до воріт зрикошетив, але Щуховцев зумів справитись і з таким небезпечним ударом. Марущак також старався як міг. Витягував важкі м’ячі від Воробея і Ситника, але в епізоді, коли Дмитро Воробей опинився один перед воротарем, Мар’ян не зміг виручити партнерів. Провина за цей м’яч лежить на оборонцях, які у дитячий спосіб дозволили господарям на подібний маневр атаки. Були сподівання на другий тайм, що хлопці Юрчишина перевтіляться і реабілітуються за пропущені м’ячі, але і їм не судилося збутися. Сміливість змінити результат зустрічі брав на себе дальніми ударами навіть Жданов, але Олександр цілі не досяг. Значно цікавіший момент був у Худзіка, але Павло замість того, щоб обманним рухом позбутися опіки Мельника, прийняв поспішне рішення - завдав удару. Останні хвилини зустрічі були за господарями. Пооббивавши стійки воріт Марущака команда Іщенка не втілила своєї переваги у наступний гол. Зрештою, своєю перевагою у кутових ударах 10 проти одного не скористалися й підопічні Юрчишина. Прикро, що нашій команді не знайшлося віртуозів, котрі спроможні були б попестити м’яч, діяти на полі нестандартно, але послідовно і з думкою. Львів’янам так і не вдалося пришвартуватися у воротах досвідченого Шуховцева хоча й мали кілька непоганих спроб. А на черзі ще вимогливіший суперник – дніпропетровське «Дніпро». |
|
| ||||