|
||
Хліб у Львові подешевшає
– Нещодавно у Києві й Івано-Франківську подешевшав хліб. Чи є ймовірність зниження ціни на цей продукт у Львові? – Цьогоріч, якщо говорити про вартість хліба, база набагато потужніша, ніж минулого року. За попередніми підрахунками, Львівщина зібрала 700 тисяч тон зерна, натомість 2003-го року – неповних 600 тисяч. Але, на превеликий жаль, через погодні умови та якість зерна з нього не можна випікати якісний хліб. Тому перед нами стоїть питання, як доставити зерно до Львова, щоб забезпечити львів’ян добрим продуктом. У найкоротші терміни закупимо на сільськогосподарських біржах 70 тис. тонн зерна. Нині важко сказати, на скільки та коли подешевшає хліб. Але завдання таке, щоб якнайшвидше закупити недороге зерно та виготовити такий продукт. Окрім того, частково використовуватимемо зерно місцевих виробників. І в державі загалом, і на Львівщині зокрема роблять усе для того, щоб знизити ціни. – У жовтні у Львові вже вчетверте відбудеться Економічний форум та інвестиційний ярмарок. Як триває підготовка до нього? – Це щоденний предмет нашої роботи. Фактично завершився підготовчий період, виходимо у фазу попереднього дофорумного підбивання підсумків. Отримуємо зворотну інформацію про кількісний та якісний склад учасників, їхнє географічне положення, ставлення потенційних інвесторів до представлених на форумі проектів. – Скільки потенційних інвесторів завітає цього року на форум та які проекти цікавлять їх найбільше? – Наразі вже зголосилися понад сто учасників із різних держав, а загалом очікуємо до тисячі. Зазначимо, що географія інвесторів розширюється. Крім таких традиційних наших партнерів, як Польща, Німеччина, Данія, Швейцарія, виявили зацікавленість австрійські бізнесмени, також на форум приїдуть гості з Китаю. У нас особливе ставлення до цієї країни, адже всім відомо, що інвестиційний потенціал Піднебесної є надзвичайно великим. Особливо в тих напрямках, які нас цікавлять: приладобудування та побутова техніка. На форумі буде представлено проекти різних галузей. Усього, як передбачається, працюватиме 18 салонів. Очікуємо високого зацікавлення салоном паливно-енергетичного комплексу, а найбільшим попитом, напевне, користуватиметься туристичний салон. У ньому представлять об’єкти нашої архітектури, замки, об’єкти в карпатському регіоні: лижні траси, підйомники, готелі. Також цікаві проекти у промисловому секторі. Крім того, відбудеться аукціон продажу земельних ділянок та об’єктів нерухомості. Це стосується підприємств, які перебувають у стадії банкрутства і тих об’єктів, які вже роками не функціонують. Ми вже фактично зібрали базу даних і завершуємо її електронну обробк – для того, щоб кожну будівлю в кожному віддаленому від Львова пункті могли представити на форумі як потенційний об’єкт для купівлі й інвестування. Кращого варіанту для незадіяної будівлі чи земельної ділянки, як представити потенційному інвесторові на форумі, ми не знайдемо. Зазначу, що цей інвестиційний ярмарок триватиме й після завершення форуму – в електронному режимі. Такий інтернет-ярмарок представимо на сайтах облдержадміністрації, торгово-промислової палати, агенції з питань євроінтеграції та інших структур. – На цьому тлі вигідно виділяється співпраця з китайцями. Вже є якісь конкретні домовленості? – Нині готуємо пропозицію щодо укладення угоди з однією з провінцій Китаю (вже відомо, з якою саме, але наразі це комерційна таємниця). Плануємо, що вже на форумі підпишуть конкретні угоди для реалізації проектів. Не можу називати їх, це теж конфіденційна інформація. – Економічний форум – це наразі перспектива, хоч і найближча, а сьогодні всі бізнесмени святкують своє професійне свято – День підприємця. Чи є в них підстави для святкування? Як загалом розвивається малий і середній бізнес на Львівщині цього року? – Нині 20% надходжень до бюджету дає саме малий і середній бізнес. На такі підприємства припадає 16% загально обласного виробництва. Це суттєві показники, при цьому варто орієнтуватися, що середньоєвропейський показник – близько 50% від національного або регіонального продукту. За нашими підрахунками, в малому бізнесі працює понад 200 тисяч осіб, а це дуже багато. Проте, згідно зі статистичними даними, зарплата в цьому секторі... нижча від середнього рівня в області. Хоча ми розуміємо, що насправді зарплатня тут набагато вища. Мабуть, проблема в обліку. Також очевидним є те, що існує невирішене питання “зарплати в конвертах”. Хотілося б нагадати: все йде до того, що пенсійне забезпечення прямо залежатиме від розміру зарплатні й обсягу відрахувань до пенсійних фондів. І той, хто нині отримує зарплату “в конверті”, не зможе мати достойної пенсії. Хтось намагається обдурити державу, але забуває, що насамперед ошукує самого себе. – Незважаючи на позитивні тенденції, все-таки малий і середній бізнес розвивається не такими темпами, як хотілося б. Що, на вашу думку, гальмує його розвиток? – Першою завадою була й наразі залишається проблемна процедура реєстрації підприємства. Із 1 серпня цього року введено єдині державні реєстратори. За такий короткий відтинок часу важко сказати, як зарекомендувала себе ця структура. Але варто зазначити, що витрата часу на реєстрацію підприємства скоротилася вдвічі. Тривалість цього процесу дуже серйозно заважала. Друге, що не надто стимулює розвиток підприємництва, – це проблема інфраструктурно-інженерного забезпечення майбутніх виробничих ділянок. Ми не мали змоги підготувати ділянки для розміщення підприємств, забезпечити їх об’їзними шляхами, магістральними трубопроводами, водопроводами, каналізаційними колекторами тощо. У світі так заведено, що інфраструктуру створюють суспільними зусиллями, а підприємець лише опікується цим. У нас підприємцеві доводиться виконувати багато робіт загальносуспільного значення, а кошти для обслуговування власного бізнесу значно менші. Це, з одного боку, стримує розвиток бізнесу, а з іншого – викликає обурення підприємців. Але, на жаль, ситуація є такою, якою є. |
|
| ||||