11:21 15 вересня 2017 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Інститут демократії імені Пилипа Орлика видав другу книжку збірки «Знедолені? Нездоланнні!», де зібрані розповіді про переселенців, які через війну змушені починати життя з нуля в інших містах та селах України.
Про це сьогодні, 15 вересня під час круглого столу на тему: «Адаптація переселенців у місцевих громадах. Львівський досвід», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика (Київ) Світлана Єременко.
За її словами, коли працівники інституту їздили регіонами та вели розмови з журналістами, редакторами та переселенцями, то зауважили, що засоби масової інформації у своїх статтях показують переселенців прохачами.
- Ніби це люди, які ходять з простягнутою рукою і чекають милості від держави, місцевої громади чи волонтерів. Тому ми вирішили розповісти про тих переселенців, які залишили свої домівки, переїхали і на нових місцях не опустили руки, а продовжили своє активне життя. Ми показуємо, що переселенці – це не тягар, а активний потенціал для місцевої влади, - говорить Світлана Єременко.
Вона нагадала, що торік було презентовано перше видання цієї книги, назву для якої придумала викладач Національного університету імені Василя Стуса, який переїхав з Донецька до Вінниці, Олена Самойленко.
У нове видання ввійшла розповідь про акторів Чистоклетових, які переїхали з Донецька та продовжують свою діяльність у Львові. Нарис про них написав уродженець Маріуполя, випускник Українського католицького університету у Львові Олексій Коваленко.
Акторка, переселенка з Донецька, героїня другої книги "Знедолені? Нездоланнні!” Ольга Чистоклетова каже, що в Донецьку вони з чоловіком у 1995 році створили свою театральну студію «Жуки».
- Я зрозуміла, що коли в тебе все добре, є житло, робота, то починаєш жити за інерцією. Хоча тобі здається, що ти щось робиш, працюєш. А коли стався оцей «бам!» у 2014 році, то довелося вмикати весь свій потенціал. Але це -хороший поштовх. Для мене – навіть корисно було, чесно кажу, - зізналася вона.
За її словами, вона зрозуміла, що держава їй не допоможе. Єдина допомога – це 420 гривень соціальної допомоги в місяць. Тому родина вирішила сама давати собі раду.
- До Львова вперше приїхав мій чоловік. У нього був тут спільний проект, він приїздив сюди грати виставу. В червні 2014 року він мені сказав: «Я не повернусь». Я думала, що він жартує, бо він поїхав з одним наплічником. Але потім стало зрозуміло, що і я мушу все кидати і їхати, - Ольга Чистоклетова згадує, що їй на той час вже було майже п’ятдесят років, на роботу її брати ніхто не хотів. Тому вона була згідна працювати прибиральницею, двірником чи мити посуд.
- Зараз я дуже вдячна, що люди, які зі мною спілкувалися, відмовляли мені навіть в тій роботі. А зараз я працюю з дітьми в УДЮМКу Шевченківського району. Я – щаслива! У мене –д уже гарний колектив, дуже гарні діти. І зараз у Львові створюють усі умови для дитячого розвитку. І це – безкоштовно для дітей, - переселенка дивується, як кардинально повернулося її життя. Зараз вона вже готова до того, що раптом знову доведеться все починати з нуля.
Стоматолог, переселенець з Криму Руслан Рамазанов не є героєм книги. Але і йому в одну мить довелося приймати непросте рішення про виїзд. Він з родиною приїхав до Львова і вирішив, що якщо впродовж 14 років він успішно працював стоматологом в Криму, то зможе це зробити у Львові.
- Ми взяли в оренду приміщення. Не було коштів, не було пацієнтів. Але зараз, коли минулого понад три роки, то можу сказати, що мій бізнес є успішним. У мене є пацієнти із переселенців, із місцевих, - розповідає він.
За цей час він склав свою формулу успіху.
- Не зважаючи на всі проблеми, які є у кожного з нас, хочу дати пораду. По- перше, обов’язково треба вміти щось робити руками чи головою і любити свою роботу. По-друге, не боятися й ризикувати. По-третє, вчитися. По- четверте, робити свою справу чесно і відповідально. І п’яте. Я – віруюча людина, тому кажу – треба робити самому, а також молитися і покластися на Бога. Якщо ви все це зробите, то у вас все вийде, - радить Руслан Рамазанов.