Журналісти навідали на Луганщині воїнів львівських 80-ї й 24-ї бригад (відео)

Станиця Луганська – під контролем української армії. Однак терористи постійно нападають на наших хлопців. Журналіст «Телеканалу новин «24» відвідав українських героїв і побачив, яке воно – життя під кулями.

Звуки перемир'я в Станиці Луганській чутно щоночі, бійці на передовій слухають цю канонаду. Останні два тижні терористи гатять не лише з мінометів та «Градів», але й навіть з реактивних вогнеметів «Джміль».

Українські війська тут глибоко врилися в землю. Техніка, зброя, нехитрий побут. А під ногами спалена трава.

Серед цих хлопців є й такі, хто рідних не бачив чотири місяці. Вели виснажливі бої в луганському аеропорту (його, як відомо, обороняли десантники 80-ї окремої аеромобільної бригади зі Львова. – «ЩЛ»), визволяли міста та села.

«Це наші друзі. Ми їх називаємо «тєрпіли», бо вони перші приймають бій. Це справжні герої», – розповідає боєць.

В один з бліндажів буквально напередодні залетів снаряд. На щастя, там нікого не було. 

Також хлопці показують свого бойового товариша – кота Атошку. Кажуть, він лякається під час кожного обстрілу.

Між позиціями рух тільки бігом. Тут все бігом, адже кожна хвилина може коштувати життя.

У селі панує тиша. Але все тут нагадує про війну – ворота, які радше нагадують решето, прострілені дерева, нерозірвані міни.

Руїни межують із житловими будинками. Будинками, які будь-якої миті можуть перетворитися на руїни.

Найбільше прохання хлопців – дати їм відпочити. Бо втомилися не лише фізично, але й психологічно.

«Якщо за добу вдасться поспати 1,5-2 години – це вже добре. Тут постійні обстріли, постійно війна. Вже втомились, якщо чесно, нам би відпочити хоча б днів 10, а потім з новими силами прийдем добивати їх, – каже боєць «Балу».

Місцеві до українських вояків ставляться по-різному. Багато мовчки підтримують, бо відкрито висловлювати свою позицію тут небезпечно, можна отримати «подарунок» у вигляді гранати в хату.

Працює на цих позиціях і еліта нашої армії та справжній жах сепаратистів – снайпери. Аби вбити ворога, їм потрібно лише кілька секунд.

Жоден з бійців у Станиці Луганській не сумнівається в перемозі. Про це повідомляється сьогодні, 28 листопада, на сайті «Телеканалу новин «24», який 24 листопада розповідав:

«Журналіст «Телеканалу новин «24» Артем Лисак побував на лінії фронту у селі Кримське, яке знаходиться під постійним обстрілом терористів. Артем дізнався, як живуть мирні мешканці селища і їх захисники, українські вояки.

Селище Кримське зараз на лінії вогню, праворуч – 31-й блокопст, прямо – Сокільники, там зараз терористи, щодня і щоночі вони обстрілюють з «Градів» і мінометів село, не зважаючи на те, що значана частина мешканців відмовилась покидати свої домівки.

Бійці 24-ї (окремої Залізної механізованої бригади імені Данила Галицького з Яворова на Львівщині. – «ЩЛ») показують будівлі, які було зруйновано «Градами» та мінометами.

«Днями в центрі села знищили три жилі будинки. Люди до нас приходять і просять довідку, що їх хату було зруйновано, щоб можна було це зафіксувати», – розповідають бійці.

На лінії фронту українські війська і терористи добре бачать позиції один одного. «Недавно був один сепаратист, форма в нього була російська і маркіровка патронів була саме російська. Україна таких патронів не виробляє», – каже боєць 24-ї бригади Назар Шутяк.

Також бійці показали журналістам умови, в яких живуть – кухню, спальні місця, побут.

«Кожні 45 хвили нас посипають з «Град-40», накривають місцевих, нас, всіх», – розповідає боєць 24-ї бригади Василь Козак.

Місцеві не хочуть полишати хати, кажуть, що їх ніхто ніде не чекає і їм залишиться тільки жебракувати. Жаліють лишити господарство, тварин.

Кажуть, що навіть не мають де ховатись, бо підвали у хатах не врятують від прямого влучання снарядів. Єдині рятівники місцевих – українські бійці.

Їжу, яку привозять воякам волонтери, бійці віддають місцевим. Мешканці кажуть – ми нікуди не поїдем, будем поруч з нашими захисниками, українськими вояками».

Про це також повідомляється на сайті «Телеканалу новин «24».