13:56 2 березня 2015 р.
Волонтери є для української армії ефективною підмогою, іноді кращою, ніж держава: закуповують зброю, техніку і медикаменти для військових. І хоча вже місяць діє спеціальний режим пропуску до «зони АТО», але безпека активістів часто залишається під загрозою. Волонтери розповіли, як захищають вантажі на мільйони гривень для бійців та чи потрібна їм зброя для самозахисту.
Волонтерство – вимушений для суспільства спосіб забезпечувати армію, коли для ефективного ведення бойових дій саме держава мала б виконувати ці функції. Як наслідок, говорять волонтери, цивільні особи отримують доступ до секретної інформації про розташування та забезпечення військ.
За словами Родіона Григоряна, волонтера проекту «Повернись живим», він та його однодумці не лише збирають гроші на потреби армії, але й часто виступають фактично кур’єрами. Розповідає, що навіть через рік після початку фактичної війни держава не передбачила механізму захисту життя та гарантування безпеки людям, що везуть допомогу під кулі. Родіон Григорян констатує, що напади та обстріли волонтерських екіпажів – не рідкість. Люди захищаються купленими за власні гроші бронежилетами. Утім і видавання волонтерам зброї – не вихід, каже Григорян.
«В принципі, щоразу, коли ми їздимо на фронт, на передову – це на власний страх і ризик. Питання (безпеки – ред.), на жаль, досі є», – говорить він.
Натомість, на думку його колеги Олексія Ліпіріді, волонтери в зоні АТО є, фактично, на рівних із бійцями: опиняються під тими ж кулями і в не меншій загрозі. Тож важливо подбати про свою безпеку, додає він. «Я не буду приховувати: коли я приїжджаю на фронт, то обов’язково беру з собою кілька гранат, може навіть автомат. А коли їду – все віддаю назад. Якби я все це мав офіційно, то й возив би це на офіційних підставах», – додає чоловік.
Олексій пояснює: волонтер повинен захищати вантаж, якщо везе, припустимо, 20 тепловізорів, вартість яких оцінюються в півтора мільйони гривень. Інкасатори мають при собі зброю, додає волонтер, а у активістів «суми не менші».
Випадки загибелі волонтерів на фронті непоодинокі. Але вони не завжди набувають розголосу через загальну ескалацію конфлікту на Донбасі. Один із останніх таких інцидентів трапився на трасі «Дебальцеве – Артемівськ». 25 лютого у Львові поховали волонтерів-медиків, які там підірвались на фугасі.
Тисячі львів’ян прощались з ними в Гарнізонному храмі Петра і Павла, а згодом похоронна процесія вирушила пішою ходою до Личаківського кладовища. За словами командира медичної роти імені Пирогова Ігоря Ільківа, їх «накрило вибуховою хвилею, коли наїхали на заміновану дорогу».
Активісти розповідають, що лобіюванням їхнього захисту займається волонтер зони АТО Григорій Тука. Утім, суттєво зрушити проблему з «мертвої точки» поки не вдається, додають активісти.
Про це повідомило "Радіо "Свобода".