Учасникам АТО на Львівщині спростили пошук земельних ділянок під будівництво й садівництво

«На Львівщині учасникам АТО спростили пошук ділянок під будівництво та садівництво. Учасники АТО та члени родин загиблих воїнів Львівщини відтепер мають можливість вибрати ділянку під будівництво та садівництво в онлайн-режимі. Інформацію про ділянки розміщено на веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у розділі «Учасникам АТО», – повідомили сьогодні, 17 жовтня, в «Урядовому кур’єрі», де також розповіли:

«Микола з дружиною Іванкою давно мріяв про власний дім, у якому було б удосталь місця для їхньої великої сім’ї, насамперед для чотирьох синів. Хоч і мають дах над головою, але живуть, як у тій казці про рукавичку: восьмеро у двокімнатному батьківському помешканні.

Кожен квадратний метр площі скромної квартири у багатоповерхівці використовують максимально. Та хоч би як намагалися втиснути ліжка й ліжечко для наймолодшого Захарчика та письмовий стіл для десятирічного Романа, розмістити найнеобхідніше на отих квадратних метрах неможливо. А ще простору потребують шестирічний Станіслав і чотирирічний Юліан – хлопчики напрочуд енергійні.

Сім’ї конче потрібен власний дім, де у кожного був би свій куточок, у якому можна заховатись від шуму й гамору, а старшим (уже й Станіславові до школи) мати змогу спокійно робити домашні завдання, бо в такій тісноті й круговерті ані місце, ані кілька хвилин спокою викроїти нереально. Про власний дім мріяли давно, разом із дружиною продумали все до деталей, навіть намалювали в уяві, яким він буде, який посадять сад і виростять його разом із синами.

Але плани молодої родини кардинально змінилися, тож мрію довелося відкласти. Спершу Микола Стецьків не міг всидіти вдома, коли в Україні постав Євромайдан. Коли почалась війна на сході України, записався добровольцем у батальйон «Львів» і майже рік (з невеликими перервами) був на передовій – там, де було найважче. І лише Господь, каже, рятував його життя у найкритичніші моменти під Лисичанськом, Станицею Луганською, Сєверодонецьком...

І навіть тоді, коли зі зброєю в руках відстоював рідну землю, під градом ворожих куль мок під дощами, мерз у лютий мороз чи шукав прихистку від палючого сонця, подумки був з рідними, переймався домашніми клопотами і мріями про власний дім. Ще там, на сході, довідався, що учасникам АТО надають земельні ділянки під будівництво та садівництво.

Тож після повернення написав заяви. Однак отримати омріяні сотки було непросто: ті, які пропонували, Миколі з його родиною не зовсім підходили. Об’їздив чи не всі села, що неподалік Львова, де б хотів оселитися з родиною. Але не тому, що надто вибагливий і хотів чогось особливого. Чи не в кожному з них довелося вислуховувати категоричну відмову сільських голів, мовляв, землі для «чужих» не маємо.

Подібні аргументи, на які не скупились цинічні й самовдоволені війти «царських» сіл, ятрили душу вчорашньому нацгвардійцеві. «Чому, – запитував себе, – для вчорашніх фронтовиків землі немає, зате знаходять сотки для людей заможних і впливових?».

Та, на щастя, не всі голови адміністрацій втратили людяність: у Миклашівській сільській раді Пустомитівського району не ділять учасників АТО на «чужих» і «своїх» – земельні ділянки надали всім. Тутешні депутати аргументували: мовляв, хлопці однаково захищали рідну землю, то як їх тепер ділити?

Микола Стецьків намотував кілометри навколольвівськими селами, як і більшість його бойових побратимів, розпочинаючи свій день візитами на сайт Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, аби довідатись, чи не з’явилися, бува, нові варіанти, окрім уже пропонованих землевпорядниками регіонів земельних ділянок для учасників АТО.

«Свою вахту, – жартує Микола, – вже завершив, бо отримав 10 соток під садівництво неподалік мальовничого села Раковець (населений пункт відомий поза межами області, бо там є джерело з цілющою водою)».

Майбутній юрист вирішив зайнятися ягідництвом. Уже зареєструвався як фізична особа-підприємець і тепер готує ∂рунт під майбутні ягідники. Визначився також із ділянкою під будівництво – хоча свої дев’ять соток у селі Підгірне Пустомитівського району бачив тільки в електронному вигляді, майбутню адресу знає: вулиця Житня, 6.

Але не переймається ані рельєфом наділу, ані родючістю грунту. Цьому, каже, дасть раду, навіть якщо місцевість буде заболоченою: голландці, мовляв, кожен клаптик землі у води відвойовують! А поки що оформлює документи на отриману ділянку (до речі, виготовляють їх геодезисти учасникам АТО з 50-відсотковою знижкою.

Господар нині переймається кредитом і фірмою-підрядником, яка має досвід спорудження каркасних будинків за канадською технологією – інший молодій родині не під силу. Неподалік отримав наділ і його бойовий товариш Олег Щепків.

Нині пошуки земельних ділянок учасникам АТО і членам родин загиблих воїнів полегшили землевпорядники Львівщини, сформувавши онлайн-перелік вільних 15 земельних масивів, з якими можна ознайомитись на  веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Перший заступник начальника Головного управління  Держгеокадастру у Львівській області Ростислав Тхір розповів:

«Земельні ділянки зарезервували у кожному районі Львівської області. А це загалом 1700 гектарів у межах населених пунктів і поза ними. У межах населених пунктів землею розпоряджаються сільські, селищні та міські ради, поза ними – територіальні органи Держземагентства. На території Львівської області це Головне управління Держгеокадастру.

Намагалися обирати ділянки ближче до великих міст, райцентрів, обласного  центру, а не у віддалених селах, хуторах, які не мають перспективи, не розвиваються. Здебільшого родини учасників АТО – молоді подружні пари з дітьми, яким потрібні належні умови для навчання, розвитку. Таких ділянок, звісно, маємо обмаль, адже безоплатна  приватизація триває з початку 1990-х.

Знайти вільні площі у Львові та навколишніх селах, а саме такі дуже затребувані, cкладно, до того ж серед претендентів на отримання земельних наділів найбільше саме львів’ян. Тож змушені виділяти землю для ведення садівництва. Загалом на отримання земельних ділянок подано 4514 заяв, з яких 2735 – у Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, решта 1779 зареєстровані в органах місцевого самоврядування.

Із 2735 дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 2288 заявникам надано накази на загальну площу 373 гектари, проте 306 відмовлено через, скажімо, неправильно оформлені документи або не було планово-картографічних матеріалів чи довідки про участь в АТО, дехто вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію. Уже затверджено 1064 проекти на площу 122 гектари.

Менше (116 наказів на площу 17 гектарів) видали місцеві органи влади, позаяк надають земельні ділянки під будівництво житла і процедура дещо триваліша і складніша – потребує виготовлення містобудівної документації. Попри те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області серед лідерів в Україні за кількістю наданих земельних ділянок учасникам АТО, землевпорядники регіону не припиняють пошуків нових масивів: охочих отримати належні наділи щоразу більшає.

Ситуацію ускладнила вимога погоджувати надання земельних ділянок за межами населених пунктів з органами місцевого самоврядування. Водночас громада, і це цілком логічно, має знати, кому дістанеться її земля.

Вести діалог із сільськими громадами та головами сільрад стало складніше. Вони нарікають: мовляв, вільних земель немає, навіть своїм атовцям бракує. Але львів’ян теж треба забезпечити, кажемо, а в обласному центрі землі немає.

У таких ситуаціях змушені переконувати, що хлопці з львівською пропискою у паспорті не лише схід України та Львів відстоюють, а й їхнє село і земляків. То чи не розумно було б з виділених наприклад 100 ділянок половину віддавати односельцям і стільки само – іншим учасникам АТО, адже на передовій вони пліч-о-пліч були?».

Залучають до переговорів громадські організації самі атовці. Користі від перемовин таких «десантів» з місцевими громадами більше: у Давидові Пустомитівського району для учасників АТО викроїли чотири гектари, а у селі Ясниська, що на  Яворівщині, – 40 ділянок. Щоправда, цього було замало, адже подано 80 заяв, тож довелося просити у громади ще стільки само (кому відмовити?).

Для полегшення пошуків земельних ділянок учасникам АТО у Головному управлінні Держгеокадастру у Львівській області створили «єдине вікно», де кожен може ознайомитися із запропонованими земельними масивами в електронному варіанті або на картах.

Як каже Ростислав Тхір, у 17 районах області їх сформовано і погоджено з органами місцевого самоврядування 15. Загальну базу даних оновлюють щотижнево в онлайн-режимі.

На сайті розміщено також покрокову схему дій, аби полегшити учасникам АТО та членам родин загиблих воїнів отримати земельні ділянки. Залучають до виготовлення документації державні структури – роблять усе можливе, щоб пришвидшити процес і спростити процедуру надання земельних ділянок захисникам, які воюють на сході, аби вони обрали саме ті сотки, на яких збудують для своїх родин затишний і комфортний дім.

Про це повідомили сьогодні, 17 жовтня, в «Урядовому кур’єрі».